Справа № 2-а-2711/2011
11.10.2011 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді: Піх Ю.Р.,
при секретарі: Бабенко Г.В.,
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Оріхівського району сержанта міліції Іванченко Івана Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з позовом до старшого сержанта міліції ДПС ДАІ сержанта міліції Іванченко І.С. вказавши в своєму позові, що 17.02.2011 року рухаючись по вул.Гоголя керуючи автомобілем Део Ланос реєстраційний номер НОМЕР_2, не виконав вимогу дорожнього знаку «Зупинка заборонена», та скоїв зупинку в зоні дії знаку «Зупинка заборонено», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП, за що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
У зв'язку з чим позивач просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122 ч. 1 КУпАП та закрити провадження по адміністративній справі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причину неприбуття не повідомив, надавши суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та давши оцінку доказам у їх сукупності, суд вважає необхідним задовольнити позов виходячи із наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.122 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність настає за: перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ст.288 КУпАП постанова посадової особи по справі про адмінправопорушення може бути оскаржена у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАСУ), з особливостями визначеними КУпАП. Виходячи з правового змісту цих вимог законодавства, передбачено, що даний позов розглядається в порядку та відповідно до вимог КАСУ, з урахуванням особливостей визначених КУпАП.
Відповідно до ст.69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Обов'язок по доведені своїх вимог та заперечень покладається на сторони, які зобов'язані довести ці обставини (ст.71 КАС України). Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення не зібрано достатніх доказів порушення позивачем дорожнього руху.
За таких обставин твердження позивача на заперечення факту порушення ним вимог п.12.4. Правил дорожнього руху заслуговують на увагу.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що під час складання протоколу та постанови відповідач не дотримався вимог ст.280 КУпАП, а саме при розгляді справи про адміністративне правопорушення не з'ясував: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи вина дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чим порушив право позивача.
Відповідно до оскаржуваної постанови серія АР1 № 084624 від 17 лютого 2011 року ОСОБА_1 допустив порушення п.3.34 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 пояснив, що свою вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав.
Відповідно до п.3.34 ПДР України, передбачено, що водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідному переході, на якому знаходяться пішоходи, повинен зменшити швидкість, а при необхідності зупинитися.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта. речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, до нього додається лише постанова по справі про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що будь-яких доказів по справі про адміністративне правопорушення, які підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП відповідачем не зібрано.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»встановлено, що зміст постанови судді має відповідати вимогам. передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що позивачем були надані пояснення, згідно до яких він не згоден з викладеними у протоколі даними.
Не дивлячись на те, що згідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в оскаржуваній постанові не наведена будь-яка оцінка вказаного доказу.
Таким чином, постанову серії АР1 № 084624 від 17 лютого 2011 року винесену інспектор ДПС ВДАІ Оріхівського району сержанта міліції Іванченко Івана Сергійовича не можна визнати такою, що відповідає вимогам закону, тому вона і протиправною та підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Оріхівського району сержанта міліції Іванченко Івана Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною та скасувати постанову серія АР1 № 08660 ВЕ від 17 лютого 2011 року по справі про адміністративне правопорушення винесену інспектором ДПС ВДАІ Оріхівського району сержанта міліції Іванченко Івана Сергійовича відносно ОСОБА_1.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: Ю.Р. Піх