Справа №2-1413/11
19 січня 2011 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді: Піх Ю.Р.,
при секретарі: Бабенко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку в спільному майні та стягнення грошової компенсації, -
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права на частку в спільному майні та стягнення грошової компенсації, посилаючись на те, що позивачу згідно договору дарування від 27.11.2009 року на праві спільної часткової власності належить ѕ частки жилого будинку АДРЕСА_2. Відповідачу ОСОБА_2 належить інша ј частка, будинок між співвласниками розділено в частках рішенням Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 16.03.2006 року. Позивач зареєструвала право власності в орендному підприємстві ЗМБТІ. Відповідач ОСОБА_2 також зареєструвала право власності, про що в технічному паспорті на житловий будинок внесені зміни 27.04.2009 року. Будинок загальною площею 60,4 кв.м. житловою площею 22.1 кв.м., який розташований на земельній ділянці розміром 318 кв.м. За даними ОП ЗМБТІ будинок має 47% зносу. Таким чином, на відповідачку, яка володіє ј часткою будинку припадає 15.1 кв.м. загальної площі, 5.5 кв.м. житлової площі та 77 кв.м. землі. Згідно з правилами ДБН В 2.2-15-205, про розподілі, кожній іх сторін необхідно виділити ізольовану квартиру з окремими виходами, яка б складалася із коридору шириною 1,5 м. жилої кімнати площею 15 кв.м., кузні не менше 7.0 кв.м. з натуральним освітленням. В зв'язку з такими вимогами розділити спірний будинок не можливо, також неможливо визначити порядок користування так як в будинку не має кімнати яка б задовольняла вимоги відповідача в зв'язку з незначною часткою в спільному майні співвласників. Будинок представляє собой ціле неділеме майно в якому позивач зареєстрована, постійно мешкає, іншого місця проживання вона не має. Відповідачка має інше житлове приміщення для постійного проживання -двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Належній їй ј часткою в будинку розпоряджається на свій розсуд, там постійно мешкають сторонні особи з антисоціальною поведінкою, що робить неможливим спокійне проживання в будинку. Спірний будинок не може бути обладнаний самостійними виходами, із-за маленького розміру. Позивач згодна виплатити відповідачу по справі оціночну за ринковими цінами суму в розмірі 38 тисяч гривен за ј частку будинку. За таких обставин позивач вважає, що частка відповідчки не може бути виділена в натурі, будинок є неподільним, спільне володіння майном є неможливим , припинення користування спірним будинком не завдасть істотної шкоди інтересам співвласниці та членам її сім' ї. В зв' язку з чим позивач просила припинити право власності відповідача по справі на ј частку в будинку АДРЕСА_2 в спільному майні, та визнати за нею право власності на будинок АДРЕСА_2.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась, але подала до суду заяву в якій вказала, що з позовом згодна в повному обсязі, та просила суд задовльнити позов.
Вислухавши пояснення позивача, та дослідивши інші докази, що є в справі, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю.
Судом встановлено, що згідно договору дарування №2801 від 27.11.2009 р посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_3, ѕ будинку АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 Згідно копії технічного паспорту позивач по справі зареєструвала право власності на ѕ частку будинку в орендному підприємстві ЗМБТІ, відповідач теж зареєструвала ј частку будинку, про що були внесені зміни до техпаспорту.
Відповідно до ч.2 ст. 365 ЦК України право особи на частку в спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову співвласника якщо, частка є незначною і не може бути виділена в натурі.
Будинок АДРЕСА_2 загальною площею 60,4 кв.м. житлова площа скаладає 22.1 кв.м., розташований на земельній ділянці розміром 318 кв.м. Згідно з ОП ЗМБТІ будинко має 47% зносу, таким чином на ј частку будинку, власником якої є відповідач по справі припадає 15.1. кв.м. загальної площі, 5,5 кв.м. житлової площі та 77 кв.м. землі. Згідно з правилами ДБН В 2.2-15-205, при розподілі кожній із сторін необхідно виділити ізольовану квартиру з окремими виходами, яка б складалась із коридору шириною 1,5 м. жилої кімнати площею 15 кв.м., кухні не менше 7.0 кв.м. з натуральним освітленням. В зв»язку з такими вимогами розділити спірний будинок неможливо, неможливим уявляється також визначити порядок користування так як в будинку не має кімнати яка б задовольняла вимоги відповідача в зв'язку з незначною часткою в спільному майні співвласників. Будинок представляє собою неділиме майно.
Дані обставини повністю підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов є обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 1261, 1264, 1268, 1269 ЦК України, ст. ст. 208, 209, 212 - 215, ЦПК України, суд
Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Припинити право спільної часткової власності на будинок АДРЕСА_2 ОСОБА_2
Визнати за ОСОБА_1 в цілому право власності на будинку АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Ю.Р.Піх