Справа № 2-1012/11
27 жовтня 2011 року
Жовтневий районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого -судді Козаченка Р.В.,
при секретарі -Бітюковій С.В.,
за участю: відповідачки -ОСОБА_1,
розглянувши в м. Миколаєві у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду Миколаївської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,
12 серпня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки про стягнення заборгованості за кредитним договором від 22 серпня 2006 року в сумі 21072 грн. 51 коп.
В позовній заяві зазначав, що 22 серпня 2006 року між сторонами був укладений договір кредиту на суму 5000 грн., шляхом підписання заяви позичальника на Умовах надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою (далі -Умови). Строк дії договору відповідає строку дії картки.
Посилаючись на те, що за час користування кредитом відповідачка не виконувала його умови та не повністю сплачувала кредитні платежі разом з відсотками, через що станом на 30 червня 2011 року за нею утворилася загальна заборгованість в сумі 21072 грн. 51 коп., тому просив стягнути з неї на свою користь дану заборгованість та понесені судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з'явилася, але надала заяву з прохання розглядати справу без її участі, позов просила задовольнити та не заперечувала проти ухвалення в справі заочного рішення.
Відповідачка в судовому засіданні в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, оскільки вважала, що нарахована заборгованість не відповідає її дійсній величині. Також посилалася на те, що при оформленні кредитної картки її ніхто не знайомив з Умовами, та при користуванні кредитом банк без будь-яких узгоджень з нею та підписання відповідних двосторонніх угод збільшив кредитний ліміт з 5000 до 8000 грн.
Суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника позивача, оскільки відповідачка проти цього не заперечує, а наявних матеріалів справи достатньо для її вирішення по суті.
Заслухавши пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
22 серпня 2006 року між позивачем та відповідачкою був укладений в письмовій формі кредитний договір. Договір укладений шляхом підписання позичальницею заяви про надання їй кредиту шляхом оформлення кредитної картки з кредитним лімітом 5000 грн. Строк дії кредиту співпадав зі строком дії картки. Відсоток за користування кредитом складав 3% на місяць в розрахунку 360 днів у місяці.
Відповідно до тексту заяви відповідачка погодилася, що підписана нею заява разом з Умовами та Тарифами банку, з якими вона ознайомилися, складають укладений договір.
Згідно з Умовами банк зобов'язаний був продовжити термін дії картки при наявності коштів на ній.
Тому суд не приймає посилання відповідачки про її необізнаність щодо Умов та про відсутність укладеного кредитного договору.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Так, відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання та повинен сплатити суму боргу та процентів, передбачених договором.
З матеріалів справи вбачається, що Банк повністю виконав взяті на себе зобов'язання, а позичальниця навпаки, порушила умови договору в частині вчасного повернення кредиту, а також процентів за користування ним, в зв'язку з чим на 30 червня 2011 року за нею рахується заборгованість на загальну суму 21072 грн. 51 коп., яка складається з простроченої заборгованості по кредитним платежам в сумі 7982 грн. 31 коп., заборгованості за процентам в сумі 11610 грн. 56 коп., а також штрафи: 500 грн. (фіксована частина) та 979 грн. 64 коп. (процентна складова).
З розрахунку заборгованості відповідачки вбачається, що вона користувалася кредитними коштами за збільшеним кредитним лімітом (8000 грн.) і не відмовлялася від них, тобто погодилася на зміни кредитних умов, тому її посилання в частині збільшення кредитного ліміту без її відома є безпідставними.
Зазначена заборгованість відповідачкою в добровільному порядку не погашена.
За таких обставин, на підставі ст.ст. 526, 530, 1049, 1050, 1054 ЦК України, вона підлягає стягненню з неї на користь Банку в повному об'ємі.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України з неї також підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, а саме 120 гривен витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а також 210 грн. 73 коп. судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215 ЦПК України, -
Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» загальну заборгованість за кредитним договором від 22 серпня 2006 року, що утворилася на 30 червня 2011 року, в загальному розмірі 21072 (двадцять одна тисяча сімдесят дві) грн. 51 коп. та судові витрати: судовий збір в сумі 210 (двісті десять) грн. 73 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину, його повний текст складено 31 жовтня 2011 року.
Суддя Р.В. Козаченко