"13" жовтня 2011 р. м. Київ К-11817/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Суддів:Гончар Л.Я.
Гордійчук М.П.
Конюшка К.В.
Сіроша М.В.
Харченка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Криворізької митниці на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2009 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” до Криворізької митниці про визнання протиправними дій та визнання протиправною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, -
ВАТ “Нікопольський завод феросплавів” звернулось з позовом до Криворізької митниці про визнання протиправними дій відповідача по відмові позивачу в здійсненні митного оформлення товару згідно вантажної митної декларації № 19387 від 21 січня 2008 року, визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/000102 від 21 січня 2008 року, зобов'язання відповідача здійснити митне оформлення вантажу на підставі поданої вантажної митної декларації.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2009 року, позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113020000/2008/000102 від 21 січня 2008 року; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановленими по справі рішеннями судів Криворізька митниця звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права скаржник ставить питання про скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2008 року та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2009 року та просить винести нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21 січня 2008 року позивач подав відповідачу вантажну митну декларацію № 19387 з пакетом документів для проведення процедури митного оформлення вантажу.
Сплату податку на додану вартість при ввезенні товару відстрочено шляхом видачі податкового векселя серії АА № 1001568 на суму 631700,77 грн.
21 січня 2008 року відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленню чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000102. Картка відмови видана з підстав порушення позивачем вимог абз. 4 ч. 2 ст. 88 Митного кодексу України в частині ненадання відомостей, передбачених абз. 2 п. 4. Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 1997 року № 1104.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновку про незаконність відмови відповідача.
Колегія суддів вважає такі висновки судів помилковими.
Відповідно до ч. 2 ст. 88 Митного кодексу України декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.
Згідно з п. 11.5. ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»з моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій надається платнику податку.
Аналогічна норма міститься і в Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 1997 року № 1104, відповідно до п. 3. якого зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України виникають у день оформлення вантажної митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), але сплату можна відстрочити шляхом видачі податкового векселя.
Проаналізувавши вказані норми, колегія суддів приходить до висновку, що видача податкового векселя у цьому випадку є відстроченням сплати податку на додану вартість.
Частиною 3 ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»заборонено у 2008 році надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами).
Норми Закону України «Про податок на додану вартість», які дозволяють особі надавати митним органам податковий вексель на суму податкового зобов'язання за податком на додану вартість, є загальними щодо зазначених правовідносин.
Таким чином норма статті 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»про заборону надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов'язань поширюється на правовідносини щодо погашення податку на додану вартість на митному кордоні шляхом пред'явлення податкового векселя і як спеціальна норма має перевагу при застосуванні, отже погашення податку на додану вартість шляхом пред'явлення податкового векселя у 2008 році заборонено.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.
Колегія суддів не може погодитись з рішенням судів щодо скасування картки відмови з тих підстав, що в ній відсутні посилання на ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до ч. 6 ст. 86 Митного кодексу України відмова митного органу в прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанту.
За змістом п. 1. Порядку оформлення й використання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженому наказом Державної митної служби від 12 грудня 2005 року № 1227, картка відмови - це письмове повідомлення заінтересованим особам про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України
На день прийняття рішення про відмову в митному оформленні товару діяла ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що унеможливлювало виконання відповідачем дій по митному оформленню товару шляхом прийняття податкового векселя на суму податкового зобов'язання за податком на додану вартість.
Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Криворізької митниці задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2009 року скасувати.
У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” до Криворізької митниці про визнання протиправними дій та визнання протиправною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: