"01" листопада 2011 р. м. Київ К-18223/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Рибченка А.О., Федорова М.О.
розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Господарського суду Хмельницької області від 20.02.2007 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 21.08.2007 року по справі № 20/493-нА за позовом Приватного підприємства «БіКар»до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування рішення
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:
Постановою Господарського суду Хмельницької області від 20.02.2007 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 21.08.2007 року, позовні вимоги Приватного підприємства «БіКар» (далі-ПП «БіКар», позивач) до Державної податкової інспекції (далі-ДПІ у м. Хмельницькому, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення -задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення №0011402303/0/5206 від 06.12.2006 про застосування штрафних санкцій на суму 3750,00грн.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 10.09.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 27.10.2008 року прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просив скасувати постанову Господарського суду Хмельницької області від 20.02.2007 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 21.08.2007 року, в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 1, 2, 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі-Закон України №265/95-ВР).
Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, що за результатами проведення ДПА у Хмельницькій області 27.11.2006 перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу ПП «БіКар», податковим органом було складено акт №001452, на підставі якого ДПІ у у м. Хмельницькому було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0011402303/0/5206 від 06.12.2006, згідно з яким ПП «БіКар»визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3750,00грн. Підставою для застосування зазначених санкцій стало порушення підприємством пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке полягало у незастосуванні реєстратора розрахункових операцій при проведенні операції щодо отримання коштів за передоплату автомобіля Фіат Гранд Пунто в сумі 750,00грн. Відповідно до абзацу 4 статті 2 зазначеного Закону розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Передбачена законодавцем можливість повернення грошових коштів у разі відмови покупця від товару чи послуги означає, що здійснення розрахункової операції при реалізації товарів (послуг) не вимагає збігу в часі цієї операції, зокрема, з фактичним наданням послуг. Необхідною умовою здійснення такої операції є реалізація товарів (послуг), тобто їх продаж у результаті вчиненого продавцем і покупцем правочину.
Згідно з наведеним в абзаці 15 статті 2 Закону України №265/95-ВР визначенням розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.
Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, і видавати такий розрахунковий документ на повну суму проведеної операції особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї (пункти 1, 2 статті 3 Закону України №265/95-ВР). Відповідальність за невиконання зазначеного обов'язку передбачена пунктом 1 статті 17 Закону України №265/95-ВР у вигляді фінансової санкції у розмірі п'ятикратного розміру вартості проданих товарів (наданих послуг).
Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки позивача, перевіряючим ОСОБА_1 з ПП «БіКар»укладався договір купівлі-продажу транспортного засобу №55 від 27.11.2006, згідно п.2 якого, в рахунок належних з покупця платежів за автомобіль, на підтвердження своїх зобов'язань за даним договором та на забезпечення виконання останній сплачує продавцю завдаток в розмірі 750,00грн., протягом двох банківських днів з моменту підписання даного договору. Договір вступає в дію з моменту його підписання (п.8 договору).
Разом з тим, судами встановлено, що договір купівлі-продажу транспортного засобу №55 від 27.11.2006 було підписано лише однією стороною - покупцем, а тому відповідно до приписів ст. 639 Цивільного кодексу України він є неукладеним, що спростовує висновок податкового органу щодо обов'язку позивача видати розрахунковий документ. За таких обставин, висновок судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позовних вимог відповідає обставинам справи.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржені судові рішення -без змін.
Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, постанову Господарського суду Хмельницької області від 20.02.2007 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 21.08.2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: ___________________Г.К. Голубєва
___________________ М.І. Костенко
___________________ А.О. Рибченко
___________________ М.О. Федоров
Суддя Т.М. Шипуліна