19 жовтня 2011 року м. Київ К/9991/2130/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Конюшка К.В.
суддів: Гончар Л.Я.
Гордійчук М.П.
Сіроша М.В.
Харченка В.В.
при секретарі: Савченку А.В.
розглянувши клопотання заступника прокурора Черкаської області про поновлення строку касаційного оскарження постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010 року
у справі № 2 “А”/2008 (№22-а-1993/09)
за позовом ОСОБА_1
до Прокурора м. Умань Черкаської області
про визнання бездіяльності неправомірною
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга заступника прокурора Черкаської області на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 28.11.2008 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010 року.
Крім того, скаржник заявив клопотання, в якому просить поновити строк касаційного оскарження постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010 року з мотивів його пропуску з поважних причин.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та прокурора, дослідивши матеріали справи, суд касаційної інстанції вважає, що клопотання заступника прокурора Черкаської області підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
18.11.2010 року Київським апеляційним адміністративним судом, за відсутності у судовому засіданні представника прокурора м. Умань, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, яка була складена в повному обсязі 23.11.2010 року.
Касаційну скаргу подано заступником прокурора Черкаської області до поштового відділення для направлення до Вищого адміністративного суду України 12.01.2011 року, тобто з пропуском встановленого строку на касаційне оскарження.
Як установлено в ході розгляду клопотання, копія постанови від 18.11.2010 року, в порушення частини третьої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Київським апеляційним адміністративним судом не надіслана Прокурору м. Умань Черкаської області, що підтверджується матеріалами справи (а.с. - 256).
Копія названої постанови від 18.11.2010 року була направлена Прокурору м. Умань Черкаської області Уманським міськрайонним судом Черкаської області супровідним листом від 13.12.2010 року.
Враховуючи, що скаржник, який не був учасником провадження у судах попередніх інстанцій, а саме заступник прокурора Черкаської області, міг визначити підстави касаційного оскарження тільки після ознайомлення з повним текстом названої постанови, колегія суддів дійшла висновку про наявність у даному випадку поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Згідно зі статтею 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Таким чином, з урахуванням фактичних обставин, судова колегія вважає, що пропущений з поважних причин строк касаційного оскарження постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010 року підлягає поновленню.
У своїх поясненнях під час судового засідання позивач заперечував проти задоволення клопотання заступника прокурора Черкаської області, вважаючи, що останній не мав права подавати касаційну скаргу, оскільки не був учасником провадження у судах попередніх інстанцій.
Проте, такі доводи позивача є необґрунтованими у зв'язку з наступним.
Частинами третьою та п'ятою статті 361 Закону України від 05.11.1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру»передбачено, що однією з форм представництва прокурора є внесення апеляційної, касаційної скарги на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Згідно зі статтею 37 Закону України від 05.11.1991 року № 1789-XII «Про прокуратуру»право внесення апеляційної, касаційної скарги на вироки, рішення, ухвали і постанови судів надається прокурору і заступнику прокурора в межах їх компетенції, незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції.
У даному випадку заступник прокурора Черкаської області не позбавлений права звернутись з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010 року також у відповідності з пунктами 7, 7.2, 12 наказу Генеральної прокуратури від 29.11.2006 року № 6гн «Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень».
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність перешкод для відкриття касаційного провадження.
Керуючись ст. ст. 102, 165, 212, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, -
Поновити заступнику прокурора Черкаської області строк касаційного оскарження постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2010 року у даній справі.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Черкаської області.
Провести дії по підготовці справи до касаційного розгляду в порядку статті 215 Кодексу адміністративного судочинства України: 1) надіслати копії ухвали про відкриття касаційного провадження особам, які беруть участь у справі разом з копіями касаційної скарги та інформацією про їхні права та обов'язки; 2) встановити 10-ти денний термін (з дня отримання даної ухвали) для подачі заперечень, доповнень, змін, пояснень до касаційної скарги та інших документів. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.