"27" жовтня 2011 р. м. Київ К/9991/44479/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Цуркана М.І.
Калашнікової О.В.
Васильченко Н.В.
Чалого С.Я.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду м. Києва від 25.05.2011 у справі № 3/590 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва, третя особа : МСЕК Дніпровського району м. Києва про зобов'язання вчинити певні дії, -
В серпні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення відповідача (протокол № 43 від 07 червня 2007 року) про відмову в призначенні пенсії за віком та зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком з 05 березня 2007 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2009 року позов задоволено.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 25.05.2011 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2009 року та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження) є матір'ю ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження).
Відповідно до довідки МСЕК, виданої ОСОБА_2 25 лютого 2002 року, їй встановлено ІІ групу інвалідності з 01 лютого 2002 року. Крім того, згідно з вказаною довідкою інвалідність встановлена «з дитинства».
05 березня 2007 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком, як матері інваліда з дитинства, із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Рішенням відповідача (протокол № 43 від 07 червня 2007 року) позивачу відмовлено в призначенні пенсії. Рішення мотивоване тим, що позивачем не надані документи на підтвердження факту інвалідності дитини до досягнення нею 6 років.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що законодавство України не містить вимоги щодо підтвердження факту інвалідності дитини до досягнення нею 6 років.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що необхідною вимогою призначення пільгової пенсії є наявність інвалідності у дитини до 6-річного віку. Між тим, ОСОБА_2 стала інвалідом з 11 років.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду апеляційної інстанції.
Так, відповідно до п.3 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тимчасово, до прийняття відповідного закону жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення»жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми. При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.
За таких обставин, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про неправомірність дій відповідача, оскільки наведені правові норми не містять в якості обов'язкової умови для призначення такого виду пенсії встановлення дитині інвалідності до досягнення нею 6-річного віку.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що у випадку, якщо дитина стала інвалідом після 6 років, висновок про те, що таке захворювання було у дитини до 6 років надається лікарсько-консультативними комісіями.
Колегія суддів вважає, що в цьому випадку суд апеляційної інстанції допустив порушення норм матеріального права.
Так, відповідно до пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 р. N 22-1, визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком установи охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги.
Постановою Пенсійного фонду України від 15.10.2009 № 23-1 "Про затвердження Змін до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пункт 25 вказаної постанови доповнено реченням: у разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку надається висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.".
Таким чином, на час прийняття оскаржуваного рішення відповідача (червень 2007 року) вимога щодо висновку ЛКК законодавством не передбачалась.
За таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і помилково скасовано судом апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Апеляційного суду м. Києва від 25.05.2011 року скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2009 року.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: