"27" жовтня 2011 р. м. Київ К/9991/42839/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Цуркана М.І.
Калашнікової О.В.
Васильченко Н.В.
Чалого С.Я.
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду м. Києва 29.06.2011 у справі № 2-а-401/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання дій неправомірними, -
У листопаді 2008 року ОСОБА_1. звернулась до суду з вказаним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до положень Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»(далі -Закон № 2811-ХІІ) вона як мати малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Посилаючись на те, що вона отримує цю допомогу в меншому розмірі, ніж передбачено Законом №2811-ХІІ, просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати УПСЗН призначити допомогу з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не менше прожиткового мінімуму, для дітей віком до 6 років за період: на ОСОБА_2 з 01 січня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року, на ОСОБА_3 -з ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 18 вересня 2009 року позов задоволено частково: зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу допомоги по догляду за дитиною у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: на ОСОБА_2 з 01 січня 2007 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року, на ОСОБА_3 -з ІНФОРМАЦІЯ_2 року по 18 вересня 2009 року.
Постановою Апеляційного суду м. Києва 29.06.2011 року скасовано постанову Деснянського районного суду м. Києва від 18 вересня 2009 року та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково: зобов'язано відповідача здійснити перерахунок позивачу допомоги по догляду за дитиною: на ОСОБА_2 та на ОСОБА_3 -з 24 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному об'ємі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За змістом частини 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги
З матеріалів справи вбачається, що після народження ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1 року) та ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2 року) позивач відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Розмір вказаної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачено ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Дію вказаної статті було зупинено на 2007 рік згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»передбачено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року було визнано неконституційними положення вказаних статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що з 09 липня 2007 року позивач має право на отримання допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»змінено ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»та викладено її в наступній редакції:
допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Ці положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»неконституційними не визнавались, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що дії відповідача щодо виплати у 2008, 2009 роках допомоги в розмірах встановлених цим Законом не можна визнати незаконними.
Крім того, колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника щодо неправильного застосування ст. ст. 99, 100 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України (в редакції закону на час виникнення спірних відносин) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є періодичними виплатами, а тому про порушення свого права позивач повинна була дізнатися на час виплати їй допомоги.
Між тим, позивач звернулася до суду з цим позовом лише в листопаді 2008 року.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. За таких обставин підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Апеляційного суду м. Києва 29.06.2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:
Суддя Л.Т. Черпіцька