20 жовтня 2011 р. Справа № 2342/10
Суд у складі колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду:
головуючого судді Яворського І.О.,
суддів: Дяковича В.П.,Обрізка І.М.
з участю секретаря судового засідання Рибій Н.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року по справі за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправною позапланової перевірки суб'єкта господарювання, -
У жовтні місяці 2009 року позивач звернулась до суду з позовом про наступне.
Згідно наказу Начальника ДПА у Хмельницькій області від 13.10.2009 року у приватного підприємця ОСОБА_1, починаючи з 14 жовтня 2009 року по 20 жовтня 2009 року була проведена позапланова виїзна перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари, вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. На підставі Акту Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.10.2009 року № 0005892303/0/8158, якими було визначено суму штрафних санкцій за платежем 3021080900 в розмірі 48420 гривень. Позивач просила визнати протиправною позапланову виїзну перевірку приватного підприємця ОСОБА_1 та визнати протиправним і скасувати рішення про застосування штрафних санкцій від 19.10.2009 року.
У запереченні на позов Державна податкова адміністрація у Хмельницькій області зазначає, що перевірка проводилась відповідно до наказу від 13 жовтня 2009 року. Перевіркою було встановлено, що у суб'єкта господарювання в господарській одиниці в реалізації знаходились товарно-матеріальні цінності на загальну суму 24 210 гривень. Накладні на даний товар під час перевірки не пред'явлено. Книга обліку доходів і витрат ф.№10 відсутня (втрачена), а нова не зареєстрована в ОДПС. Даний перелік товарно-матеріальних цінностей у графі 3 Книги обліку доходів і витрат ф. №10 «Кількість виготовлених (придбаних) товарів по видах або групах, що підлягають реалізації» не зазначений, і відповідно, не є облікованим.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року в позові приватного підприємця ОСОБА_1 відмовлено повністю. Суд першої інстанції, зокрема, вказав, що працівники податкової служби були допущені до перевірки, під час якої виявили недоліки.
Постанова суду першої інстанції оскаржена в апеляційному порядку приватним підприємцем ОСОБА_1. Апелянт зазначає, що рішення суду є протиправним, суд не взяв до уваги обставини справи, незаконність і безпідставність проведення перевірки.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.
Матеріалами справи доведено, що 30 липня 2009 року дочка позивачки зверталась до міліції з приводу викрадення з її автомобіля, під час стоянки біля магазину «Економ» по вулиці Інститутській, 10 у місті Хмельницькому, сумочки чорного кольору з документами. Серед зниклих документів знаходились книга обліку доходів і витрат громадян суб'єктів підприємницької діяльності по приватному підприємцю, видаткові на податкові накладні за 2006-2008 роки. 03 серпня 2009 року в порушенні кримінальної справи відмовлено згідно ст.6 п.2 КПК України.
26 жовтня 2009 року ОСОБА_1 зверталась письмово до начальника Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому щодо реєстрації книги обліку доходів і витрат.
Тобто, перевірка розпочалась 14 жовтня 2009 року і закінчилась 20.10.2009 року - ОСОБА_1 лише після перевірки зверталась про видачу нової книги, хоча могла і повинна була це зробити після зникнення документів у липні 2009 року.
Крім того, із звітів за другий та третій квартали 2009 року вбачається, що реалізація товарів мала місце з наростаючою сумою: 14 114,00 гривень та, відповідно, - 18 364,00 гривень. Це свідчить про здійснення позивачем на протязі трьох кварталів 2009 року реалізації товарів.
Апеляційний адміністративний суд звертає увагу на те, що порядок ведення Книги обліку доходів та витрат громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, Форма №10 визначено і врегульовано п.5 постанови Кабінету Міністрів України №12695 «Про затвердження порядку ведення книги обліку доходів і витрат». Суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису, дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами, або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів; сума виручки від продажу товарів з підсумків за день.
Суд апеляційної інстанції приймає до уваги і той факт, що працівники Державної податкової інспекції були допущені до перевірки, виявили недоліки. Акт перевірки та додаток №1, в якому зазначено товарно-матеріальні цінності, які знаходились за місцем реалізації, підписаний без зауважень.
За змістом оскаржуваного рішення вбачається, що штрафна санкція до позивача застосована на підставі ст..20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто відповідальність встановлена даною статтею лише за продаж не облікованих товарів, а не їх наявність за місцем реалізації. Облік товарів підприємець здійснювати не зобов'язаний. Книга форми №10 призначена виключно для обліку доходів та витрат підприємця, а не для обліку товарів.
З матеріалів справи видно, що накладні на даний товар під час перевірки не були в наявності. Враховуючи, що третій квартал 2009 року закінчився у вересні, а заява про видачу нової книги доходів і витрат подана лише в кінці жовтня 2009 року, колегія суддів вважає правову позицію Державної податкової інспекції в м. Хмельницькому обґрунтованою і аргументованою.
Тому колегія суддів прийшла до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, оскільки вважає апеляційні вимоги неаргументованими.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року в справі №2а-9186/09/2270 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий І.О. Яворський
Судді В.П. Дякович
І.М. Обрізко
Повний текст
виготовлено та підписано 24.10.2011 року