13 жовтня 2011 р. Справа № 2211/10
Суд в складі колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду:
головуючого судді Яворського І.О.,
суддів Дяковича В.П., Обрізка І.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області на постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 24 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області про визнання протиправною відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії як постраждалому від аварії на ЧАЕС І категорії, інваліду І групи,-
19 серпня 2009 року позивач звернувся з вказаними вище позовом до суду. Просив визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити основну пенсію в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю, в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, як інваліду І групи І категорії, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи з моменту звернення з заявою до пенсійного фонду.
Постановою Березнівського районного суду Рівненської області від 24 вересня 2009 року позов задоволено, однак в судовому рішенні не вказано з якого моменту позивачу слід проводити виплату пенсії.
Постанову суду оскаржив відповідач. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам чинного законодавства та є такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у позові відмовити повністю. Також, апелянт вказує на те, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансування виплат згідно даного Закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджується Верховною Радою України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та законодавством України не врегульоване питання щодо розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначення мінімального розміру пенсії за віком наведене у цій статті застосовується виключно до розмірів пенсій, призначених за цим Законом. Окрім того, апелянт зазначає, що позивачем пропущено річний строк звернення до суду.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1,2,ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наступне.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Встановлено, що позивач, є особою постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи інвалідом І групи І категорії, що стверджується посвідченням Серії НОМЕР_1 від 10.06.2009 року та довідкою до Акта огляду МСЕК Серії РВН №163212 від 10.06.2009 року. Перебуває на відповідному обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційними положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Частиною 2 ст. 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому відмова позивачу у підвищенні пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року є безпідставною, а вимоги позивача в частині соціальних виплат за 2007 рік, а саме з 09.07.2007 року є обґрунтованими.
Щодо виплати підвищення до пенсії за 2008 рік, колегія суддів зазначає, що ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була викладена у новій редакції - дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року ця нова редакція визнана неконституційною, та втратила чинність з дня ухвалення, тобто з 22.05.2008 року. Тому вимога позивача щодо виплати надбавки до пенсії за період 2008 року підлягає до задоволення з 22.05.2008 року.
Колегія суддів вбачає з позовної заяви, що позивач просить задовольнити позовні вимоги з моменту звернення до пенсійного фонду.
В матеріалах справи міститься заява позивача адресована Пенсійному фонду та зареєстрована останнім 21.07.2009 року, де позивач просить провести перерахунок пенсії.
Проте суд першої інстанції не врахував вказаний вище факт та не вказав конкретної дати про задоволення позовних вимог, хоча позивач про це просив.
Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження по справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.
24 травня 2011 року управлінням Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області подано клопотання про закриття провадження у справі разом із довідкою про смерть, виданою 02.11.2009 року про те, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, про що в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис № 44.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що оскільки спірні відносини не допускають правонаступництва, провадження у справі № 2а-3353/09 слід закрити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ч. 1 ст. 157, 195, 197, 198 п.5 ч.1, 203, 205 ч.1 п.5, ст. 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Березнівському районі Рівненської області задовольнити частково, постанову Березнівського районного суду Рівненської області від 24 вересня 2009 року у справі №2а-3353/09 скасувати та провадження по справі закрити у зв'язку зі смертю позивача.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.О. Яворський
Судді В.П. Дякович
І.М. Обрізко