79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
28 жовтня 2011 р. № 2а-5177/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Шинкар Т.І.,
за участю секретаря -Васильків О.С.,
за участю представника позивача Рісної Ю.Б., представника відповідача Чабана О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Концерну «Містшляхбуд»до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова про визнання протиправними дій ДПІ у Франківському районі м.Львова щодо проведення перевірки та викладенні в акті перевірки віл 05.04.2011р. протиправних висновків, -
Концерн «Містшляхбуд» (далі-Корнцерн) звернувся з позовом у Львівський окружний адміністративний суд до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова (далі-ДПІ) та разом з поданими уточненнями просить визнати протиправними дії ДПІ щодо проведення невиїзної позапланової перевірки Концерну з питань достовірності декларування показників декларації з податку на додану вартість (далі-ПДВ) за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт від 05.04.2011р. №565/23-4/35047482 та просить визнати протиправними дії ДПІ, які полягали у викладені в вищезгаданому акті перевірки протиправних висновків про безтоварність та нікчемність фінансового-господарських операцій між Концерном та ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», недійсність виданих ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»податкових накладних, а також завищення Концерном податкових зобов'язань за грудень 2010 року на суму 83 780,50грн. по взаєморозрахунках з Підприємством «Гарант»ЛОО УТОГ та завищенням Концерном податкового кредиту за грудень 2010 року по взаєморозрахунках з ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» на суму 81 304,33грн. Позов обґрунтовує тим, що висновки про безтоварність та нікчемність фінансового-господарських операцій щодо неможливості здійснення таких операцій з підстав відсутності трудових ресурсів, відсутності основних засобів є безпідставні та ґрунтуються на припущеннях, спростовуються первинними документами щодо факту будівництва тренувального табору та документами по факту реалізації такого контрагентові Концерну, в наслідок чого отримано прибуток. Окрім того зазначає, що невиїзна позапланова перевірка була проведена ДПІ за відсутності законних на це підстав, які визначені ст.78 Податкового кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні уточнений позов підтримав, просив задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у заперечення та зазначив, що взаємовідносини Концерну з його контрагентом ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» мають ознаки нікчемності, оскільки перевіркою встановлено, що ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не має власних виробничих потужностей та трудових ресурсів, а відтак має місце завищення Концерном податкових зобов'язань за грудень 2010 року на суму 83 780,50грн. по взаєморозрахунках з Підприємством «Гарант»ЛОО УТОГ та завищенням Концерном податкового кредиту за грудень 2010 року по взаєморозрахунках з ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» на суму 81 304,33грн. Окрім того, перевірка була проведена ДПІ з дотриманням підстав та порядку, передбачених Податковим кодексом України. Просив відмовити в задоволенні уточнених позовних вимог.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 28 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що уточнений позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Концерн «Містшляхбуд» 02.04.2007р. зареєстрований у виконавчому комітеті Львівської міської ради, в період що перевірявся був платником податку на додану вартість.
Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Франківському районі м.Львова проведено позапланову виїзну перевірку Концерну з питань достовірності декларування показників декларації з ПДВ за грудень 2010 року, за результатами якої ДПІ прийшло до висновку про порушення Концерном ст.ст. 203,208,215,228,216 Цивільного кодексу України,п.1.7 ст.1, п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4., п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України ?Про податок на додану вартість? від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №168), в результаті чого завищено Концерном податкові зобов'язання за грудень 2010 року на суму 83 780,50грн. по взаєморозрахунках з Підприємством «Гарант»ЛОО УТОГ та завищено Концерном податковий кредит за грудень 2010 року по взаєморозрахунках ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»на суму 81 304,33грн., що викладено в Акті перевірки № 565/23-4/35047482 від 05.04.2011р. Податкових повідомлень-рішень за наслідком проведеної перевірки ДПІ не приймало.
Не погоджуючись з висновками ДПІ про безтоварність та нікчемність фінансового-господарських операцій між Концерном та його контрагентами, що викладені в акті перевірки, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи, зокрема, Договору на виконання робіт по будівництву буронабивних паль та ростверків чотирьох прожекторних щогл з приміщеннями для електрообладнання «Тренувальний табір для футбольних команд фіналу ЄВРО-2012 в ДЛОЦ «Сонячний» Південної залізниці по Бєлгородському шосе»від 09.12.2010р., між Підприємством «Гарант»- ЛОО УТОГ (Замовник) та Концерн (Підрядник) укладено договір, предметом якого були роботи по будівництву буронабивних паль та ростверків чотирьох прожекторних щогл з приміщеннями для електрообладнання «Тренувальний табір для футбольних команд фіналу ЄВРО-2012 в ДЛОЦ «Сонячний»Південної залізниці по Бєлгородському шосе». Ціна договору становила 806 794,00грн. Згідно п.10.1 Договору, Підрядник може залучити для виконання окремих спеціальних робіт Субпідрядні організації і самостійно проводити керівництво їх діяльністю при виконання ними робіт та несе відповідальність за результат їхньої роботи. Згідно Додаткової угоди №1 від 09.12.2010р., Замовник забезпечує проживання та харчування працівників Підрядника, а Підрядник оплачує витрати на проживання та харчування згідно виставлених рахунків Замовника.
На виконання частини вимог даного Договору від 09.12.2010 р. Концерном укладено Договір субпідряду №10/12/2010 на виконання робіт по влаштуванні буронабивних паль чотирьох прожекторних щогл з приміщеннями для електрообладнання «Тренувальний табір для футбольних команд фіналу ЄВРО-2012 в ДЛОЦ «Сонячний»Південної залізниці по Бєлгородському шосе»від 10.12.2010р., між Концерном (Генпідрядник) та ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»(Субпідрядником), предметом якого були роботи по влаштуванні буронабивних паль чотирьох прожекторних щогл з приміщеннями для електрообладнання «Тренувальний табір для футбольних команд фіналу ЄВРО-2012 в ДЛОЦ «Сонячний»Південної залізниці по Бєлгородському шосе». Ціна даного договору становила 487 826,40грн., що підтверджується, в тому числі, Довідкою форми №КБ-3.
На виконання Договору субпідряду №10/12/2010 20 грудня 2010 року за наслідком виконаних робіт Концерном та ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»було підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за формою №КВ-2в, яка затверджена наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009р. за №554 і являється первинним обліковим документом.
Концерном отримано податкову накладну №31131 від 31.12.2010р. на загальну суму 487 825,97грн. з яких 81 304,33грн. ПДВ, виписану ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж». Сума ПДВ в розмірі 81 304,33грн., згідно податкової накладної, включена Концерном до складу податкового кредиту у грудні 2010 року, вписано в реєстр отриманих накладних та відображено в податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 року.
Згідно акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року вищевказані роботи, отримані від ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»були передані Концерном на виконання умов Договору від 09.12.2010р. Замовнику - Підприємству «Гарант»- ЛОО УТОГ. Вартість виконаних робіт згідно акта становила 502 683,00грн. Згідно актів здачі-приймання робіт від 31.12.2010р. погоджених Концерном та Підприємством «Гарант»- ЛОО УТОГ, були надані Підприємством «Гарант»- ЛОО УТОГ Концерну послуги по проживанню на суму 6 272,31грн. з яких 1045,38грн. ПДВ та послуги по харчуванні на суму 4080,00грн. з яких 680,00грн. ПДВ.
На виконання даних послуг Концерном було виписано податкові накладні №1 від 10.12.2010р., №4 від 31.12.2010р. Розрахунки по вищезгаданих роботах були проведені сторонами в повному обсязі.
Як вбачається з акта перевірки, проведеною перевіркою встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності технічного персоналу для здійснення операцій, основних фондів, виробничих активів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність. Це свідчить про штучне формування Концерном податкового кредиту за рахунок придбання послуг у платників податків по яких неможливо проведення перевірок з питань правовідносин з контрагентами та підтвердження сплати ПДВ по ланцюгу постачання до виробника чи імпортера.
Проте з такими висновками ДПІ суд не погоджується виходячи з наступного.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктом 7.4.5 Закону №168 визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.
Згідно з п.п.7.3.1 Закону №168 датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт,послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996 від 16.07.1999 року (далі-Закон №996), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно вимог пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. ДПІ не наведено суду підстав, з яких податкові накладні контрагента позивача не можна було б вважати такими, що підтверджують право позивача на податковий кредит.
З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи -платника податку.
Представлені представником позивача в судовому засіданні документи свідчать про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентами, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх. Факт надання зазначених вище робіт підтверджується договорами, податковими накладними, деклараціями, розшифровками податкових зобов'язань-Додаток 5, що підтверджують факт здійснення господарських операцій.
Відповідно до підпункту 7.5.1 Закону №168 датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Суд вважає, що з дати отримання податкової накладної у позивача виникло право на податковий кредит, а на дату оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку -акт приймання виконання будівельних робіт форми №КБ-2в, у останнього виникли податкові зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі-ЦКУ), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті є нікчемним.
Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦКУ, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦКУ недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім пов'язаних з його недійсністю.
Актом перевірки підтверджено, що на момент здійснення господарської операції, ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»та Підприємством «Гарант»- ЛОО УТОГ знаходились в Єдиному державному реєстрі, а також мали Свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість.
Послуги, які були предметом договору, не обмежені та не заборонені. У ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»була наявна Ліцензія на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури з визначеним переліком робіт. Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.
Окрім того, згідно відповіді на запит ДПІ Служба катальних вкладень Управління Південної залізниці повідомляла, що в грудні 2010 року генеральним підрядником - Підприємством «Гарант»- ЛОО УТОГ були виконані роботи з улаштування буро набивних паль прожекторних щогл, про що свідчить акт приймання виконаних робіт за підписом генпідрядника.
Позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість та правомірності формування податкових зобов'язань за грудень 2010 року надано податкові накладні, реквізити яких відображені в акті перевірки, які не мала недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством. Зазначені обставини давали право позивачу сформувати податкові зобов'язання за грудень 2010 року на суму 83 780,50грн. по взаєморозрахунках з Підприємством «Гарант»ЛОО УТОГ та податковий кредит за грудень 2010 року по взаєморозрахунках ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» на суму 81 304,33грн.
Суд не погоджується з висновком податкового органу щодо нікчемності вищезгаданих правочинів з підстав відсутності штату працівників, основних засобів, оскільки господарська діяльність може здійснюватись шляхом залучення трудових ресурсів та транспорту в спосіб, зокрема, укладення цивільно-правових угод та господарських договорів.
Суд зауважує, що перелік правочинів, які є нікчемними з огляду вимоги ст.228 ЦКУ чітко визначені як такі, що порушує публічний порядок, якщо були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що операція з придбання позивачем у ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»вищевказаних робіт (послуг) мали реальний характер.
Суд вважає, що ДПІ не надано доказів для встановлення мети вищезгаданих підприємств, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при проведенні зазначених господарських договорів.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії ДПІ щодо проведення невиїзної позапланової перевірки Концерну з питань достовірності декларування показників декларації з ПДВ за грудень 2010 року суд зазначає наступне.
Як вбачається з акта перевірки, така була проведена на підставі вимог п.п.78.1.1., п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України у відповідності до наказу ДПІ від 29.03.2011р. №250. Перевірка проводилась з відома керівника Концерну та в присутності головного бухгалтера Концерну.
Як пояснив представник ДПІ в судовому засіданні, оскільки контролюючим органом було виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, а на письмовий запит про подання інформації Концерн не надав повних пояснень та їх документальних підтверджень, а відтак контролюючим органом правомірно в порядку ст.78 Податкового кодексу України була проведена перевірка діяльності Концерну.
Аналізуючи норми чинного законодавства щодо порядку проведення спірної перевірки та встановлені обставини справи суд приходить до переконання, що така була проведена з дотримання підстав та порядку для проведення позапланової виїзної перевірки. Оскільки позивачем доказів на підтвердження протиправності дій ДПІ щодо проведення спірної перевірки не наведено, а судом таких не знайдено, а відтак така позовна вимога до задоволення на підлягає.
Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення в межах поданих уточнень частково.
Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь Концерну «Містшляхбуд»3,40 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова, які полягали у викладені в акті перевірки від 05.04.2011р. №565/23-4/35047482 протиправних висновків про безтоварність та нікчемність фінансового-господарських операцій між Концерном «Містшляхбуд»та ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», недійсність виданих ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»податкових накладних, а також завищення Концерном податкових зобов'язань за грудень 2010 року на суму 83 780,50грн. по взаєморозрахунках з Підприємством «Гарант»ЛОО УТОГ та завищенням Концерном «Містшляхбуд»податкового кредиту за грудень 2010 року по взаєморозрахунках з ТзОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» на суму 81 304,33грн.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Концерну «Містшляхбуд»3,40грн. судового збору.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст Постанови виготовлено 02.11.2011 року.
Суддя Шинкар Т.І.
З оригіналом згідно
Суддя Шинкар Т.І.