79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
01 листопада 2011 р. № 2а-5429/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравчука В.М.,
за участі секретаря судового засідання Ганачівської Л.Ю,
позивача ОСОБА_1
представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідача Войтюка Є.С.,
розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області, Ситихівської сільської Ради про визнання незаконними дій щодо невиконання обов'язків щодо виконання ухвали Жовківського районного суду від 13.03.2009р. у справі № 2-531/09, -
12.05.2011 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області (надалі -ВДВС), Ситихівської сільської Ради, в якому, з урахуванням заяви про усунення недоліків, просить поновити строк звернення до суду; визнати дії ВДВС та Ситихівської сільської ради бездіяльними, незаконними, протиправними в частині не виконання обов'язків щодо виконання рішення Жовківського районного суду Львівської області від 13.03.2009р. у справі № 2-531/09; винести окрему ухвалу.
Позовні вимоги мотивує тим, що ухвалою Жовківського районного суду від 13.03.2009 р. з метою забезпечення позову накладено заборону на відчуження земельної ділянки (АДРЕСА_1), яка належить ОСОБА_5 на праві власності. Однак 19.03.2010 р. зазначена земельна ділянка була продана. Вважає, що невиконання судового рішення відбулось з вини державного виконавця ВДВС Жовківського району, Жовківської державної нотаріальної контори, Ситівської сільської ради, внаслідок чого було продано земельну ділянку і тим самим порушеного його права, забезпечені у вигляді заборони відчуження цієї землі.
Представник відповідача - ВДВС Жовківського району в судовому засіданні пояснив, що ухвала суду від 13.03.2009 р. про забезпечення позову надійшла до ВДВС 23.03.2009 р. Оскільки пред'явлений виконавчий документ не відповідав вимогам закону, то державний виконавець виніс ухвалу про відмову у відкритті виконавчого провадження, і лише після того, як йому було пред'явлено ухвалу (виконавчий документ) з необхідними реквізитами, то 02.07.2010 р. було відкрито виконавче провадження. Просить в позові відмовити, оскільки в його діях не має ознак невиконання судового рішення, прав ОСОБА_1 він не порушував.
Ситихівська сільська рада в судове засідання не з'явилась, просила справу розглядати без її участі.
Третя особа Жовківська районна державна нотаріальна контора в судове засідання не з'явилась без поважних причин, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи.
Дослідивши надані докази в межах заявлених вимог, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини:
В провадженні Жовківського районного суду Львівської області (суддя Пак В.М.) перебувала справа № 2-531/09 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення боргу в сумі 39 270 грн.
13 березня 2009 р. Жовківський районний суд Львівської області виніс ухвалу у даній справі про забезпечення позову шляхом заборони відчуження земельної ділянки (під забудову), яка знаходиться АДРЕСА_1 Жовківського району Львівської області, яка належить на праві власності ОСОБА_5 (за рішенням Жовківської РР № 164 від 02.07.1990 р.).
Супровідним листом від 23.03.2009 р. Жовківський районний суд направив дану ухвалу до ВДВС Жовківського району, яка була ним отримана 23.03.2009 р. Про отримання 23.03.2009 р. державним виконавцем ухвали від 13.03.2009 р. свідчить витяг з інформації про виконавче провадження за № 424 № за ЄДРВП 12651879.
Цього ж дня, 23.03.2009 р., державним виконавцем ВДВС Жовківського району Лукашовим О.А. було винесено постанову ВП № 12651879 про відмову у відкритті виконавчого провадження. В постанові зазначено, що виконавчий документ (ухвала № 2-531/09 р. від 13.03.2009 р. про забезпечення позову) не відповідає вимогам ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», а саме не зазначено адреса або місцезнаходження стягувача і боржника, не зазначена дата набрання рішенням чинності, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Копію постанови від 23.03.2009 р. державний виконавець скерував на адресу Жовківського районного суду, що підтверджується копією супровідного листа від 23.03.2009р. № 424/ВЗ (а.с. 77). В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 повідомив, що він особисто знайомився зі справою № 2-531/09 р. і лист ВДВС від 23.03.2009р. надійшов до суду 27.05.2009 р. під № 2996.
19.03.2010 р. на підставі нотаріально посвідченого договору ОСОБА_5 продала земельну ділянку, яка знаходиться АДРЕСА_1 Жовківського району Львівської області гр. ОСОБА_7
01.07.2010 р. ОСОБА_1 звернувся до ВДВС Жовківського району і пред'явив до виконання виконавчий документ - ухвалу № 2-531/09 р. від 13.03.2009 р. про забезпечення позову і 02.07.2010 р. на його підставі державним виконавцем Лукашовим О.А. було відкрито виконавче провадження № 20033567.
14.07.2010 р. винесено ухвалу про закінчення виконавчого провадження та внесено запис в Єдиний реєстр заборони відчуження об'єктів нерухомого майна № 27671646 від 02.07.2010 р.
Дізнавшись, що дана земельна ділянка вже продана, ОСОБА_1 звернувся до Жовківського районного суду із скаргою на незаконні дії ВДВС Жовківського району, Ситихівської сільської Ради, Жовківської державної нотаріальної контори. Однак ухвалою цього суду від 15.04.2011 р. йому було відмовлено у відкритті провадження. Також з відповідними скаргами про злочин він звертався до прокуратури Львівської області, прокуратури Жовкіського району.
ОСОБА_1 вважає, що його права як стягувача порушені невиконанням ухвали від 13.03.2009 р., а способом захисту своїх прав вважає визнання дій протиправними, тому звернувся до суду.
З приводу зазначених обставини спору немає. Спір виник лише щодо правомірності не виконання державним виконавцем та сільською радою своїх обов'язків, які вони повинні виконати відповідно до ухвали про забезпечення позову, шляхом заборони відчуження земельної ділянки.
Вирішуючи спір, Суд виходить з наступного. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ст. 3 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції чинний на момент виникнення спірних правовідносин) примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.
Стаття 19 цього Закону (в редакції чинний на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що у виконавчому документі повинні бути зазначені, зокрема, дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо.
Стаття 22 Закону встановлює строки пред'явлення до виконання виконавчих документів, для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Оцінюючи відповідність постанови від 23.03.2009 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження вимогам Закону «Про виконавче провадження», Суд вважає, що така цим вимогам відповідає. Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом.
Як вбачається з самої ухвали від 13.03.2009 р. вона надіслана до виконавчої служби без зазначення в ній відмітки суду про набрання (чи не набрання) законної сили та строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, також не зазначено адресу або місцезнаходження стягувача -ОСОБА_1 і боржника -ОСОБА_5
Відповідно до ст. 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Відповідно ст. 26 державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом.
Дотримуючись наведених вимог закону, державний виконавець направив постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 23.03.2009 р. та виконавчий документ до Жовківського районного суду, що підтверджується супровідним листом, та вніс відповідний запис до журналу.
З огляду на наведене, Суд вважає, що державним виконавцем ВДВС Жовківського району законно було відмовлено у відкритті виконавчого провадження та не вбачає в його діях невиконання судового рішення (ухвали від 13.03.2009 р.), оскільки покладені на нього законом обов'язки він виконав. При цьому ВДВС Жовківського району не може відповідати за подальше виконання ухвали про забезпечення позову від 13.03.2009 р, оскільки орган, що видав цей документ, повинен привести його у відповідність до Закону та скерувати йому знову. З моменту відправлення постанови від 23.03.2009 р., виконавчий документ (тобто, ухвала) знаходився саме в Жовківському районному суді, а не у виконавця.
За таких обставин, заборона на відчуження земельної ділянки, яка знаходиться АДРЕСА_1 Жовківського району Львівської області, яка належить на праві власності ОСОБА_5 не була накладена. Відповідно, Суд не вбачає в діях Ситихівської сільської ради та нотаріуса Жовківського районного нотаріального округу протиправних дій в продажі даної земельної ділянки, а також дій, які свідчать про невиконання судового рішення -ухвали від 13.03.2009 р., оскільки на час її продажу (майже через рік після винесення ухвали) ця земельна ділянка не перебувала під арештом. Повноваженнями щодо заборони відчуження земельної ділянки на підставі судового рішення ні Ситихівська сільська рада, ні нотаріус Жовківського районного нотаріального округу не наділені.
Як вбачається з матеріалів справи, арешт на земельну ділянку (АДРЕСА_1 Жовківського району Львівської області), після приведення виконавчого документа у відповідність до встановлених вимог Закону та повторного її пред'явлення до виконавчої служби, був накладений 02.07.2010 р., про що ВДВС Жовківського району винесено постанову. При цьому арешт накладено вже навіть після відчуження земельної ділянки боржником ОСОБА_5 іншій особі.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Під час розгляду справи Суд не встановив порушень відповідачами у справі - Відділом державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області, Ситихівською сільською Ради прав позивача через невиконання ухвали про забезпечення позову від 13.03.2009 р.
Оцінюючи вимогу позивача про винесення окремої ухвали і скерування до правоохоронних органів для притягнення до відповідальності за невиконання судового рішення, Суд вважає, що така є безпідставною. У відкритті виконавчого провадження вперше 23.03.2009 р. було правомірно відмовлено, та відкрито вдруге 02.07.2010 р. Відповідачі - Відділ державної виконавчої служби Жовківського районного управління юстиції Львівської області, Ситихівська сільська Ради не перешкоджали ОСОБА_1 у виконанні судового рішення.
Враховуючи наведене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові не передбачено.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено 04 листопада 2011 р.
Суддя В.М.Кравчук