79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
03 листопада 2011 р. м. Львів № 2а-11148/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Панчишин Н.Я., представника позивача Венгринюк Р.Я., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Західукргеологія»до Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови,
ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України»звернулося до суду з адміністративним позовом до Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання протиправними дій відповідача і скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 29070074 від 05.10.2011 року. Позивач вважає, що спірна постанова винесена на підставі не зрозумілої йому вимоги про сплату боргу №889, а обґрунтування його позовних вимог зводиться до того, що позивач з покликанням на норми Закону України «Про виконавче провадження»доводить можливість оскарження таких рішень державного виконавця до суду. Представник позивача просить суд позов задовольнити повністю з наведених вище мотивів.
Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву. Спростовуючи твердження позивача зазначив, що вимога управління ПФУ про сплату боргу є виконавчим документом, на підставі якого виконавча служба повинна відкрити виконавче провадження та вчиняти дії для примусового виконання. У даному випадку виконавче провадження відкрито за заявою стягувача на підставі виконавчого документа, який відповідає встановленим для нього ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»вимогам. З огляду на наведене просить відмовити у задоволенні позову. Представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі.
Ухвалою від 14.10.2011 року суд залучив до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору управління ПФУ у Франківському районі м. Львова -стягувача у виконавчому провадженні, яке на вимогу суду надало копії документів щодо заборгованості позивача, а також своєї заяви про примусове стягнення такого боргу.
Суд заслухав пояснення представників осіб, що беруть участь у розгляді справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступні фактичні обставини справи:
Львівська геологорозвідувальна експедиція є відокремленим підрозділом дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Західукргеологія»без статусу юридичної особи, зареєстрована в управлінні ПФУ у Франківському районі м. Львова як платник єдиного внеску.
Управлінні ПФУ у Франківському районі м. Львова виставило Львівській геологорозвідувальній експедиції дочірнього підприємства «Західукргеологія»вимогу № Ю-889 від 03.08.2011р. про необхідність сплати недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 166714,10 грн. Вимога № Ю-889 від 03.08.2011р. вручена платнику єдиного внеску 05.08.2011р., в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалася, а тому в силу закону 22.08.2011р. (через 10 робочих днів після вручення) набула статусу узгодженої.
На підставі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»управління ПФУ у Франківському районі м. Львова листом № 17327/04-21 від 29.09.2011 року направило на адресу Франківського ВДВС Львівського міського управління юстиції низку виконавчих документів, у т.ч. вимогу № Ю-889 від 03.08.2011 року про сплату боргу.
Державний виконавець, отримавши 29.09.2011р. заяву стягувача та узгоджену вимогу № Ю-889 від 03.08.2011р., виніс постанову № 29070074 від 05.10.2011 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення з Львівської ГРЕ ДП НАК «Надра України»«Західукргеологія»на користь управління ПФУ у Франківському районі м. Львова боргу в розмірі 166714,10 грн., яку боржник у виконавчому провадження оскаржив, звернувшись з даним позовом до суду.
Судячи з долучених до матеріалів справи карток особового рахунку платника, заборгованість позивача (боржника у виконавчому провадженні) перед третьою особою (стягувачем у виконавчому провадженні) станом на дату судового розгляду справи в сумі 166714,10 грн. залишається непогашеною.
Оцінюючи встановлені обставини та доводи позивача суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з наступних міркувань:
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України «Про виконавче провадження» (у редакції, що діє з 09 березня 2011 року).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, окрім перелічених там виконавчих документів також рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, у т.ч. за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. Вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 25 Закону України державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Вимога про сплату боргу № Ю-889 від 03.08.2011 року містить усі передбачені ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»реквізити та відомості, строк пред'явлення її до виконання не завершився.
За наведених вище обставин, державний виконавець при винесенні спірної постанови від 05.10.2011 року діяв в межах наданих йому повноважень, на підставі та у спосіб, передбачені законом. Відтак, достатніх та обґрунтованих підстав для скасування такої постанови немає, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Щодо судових витрат, то відповідно до вимог ст. 94 КАС України, такі покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 07 листопада 2011 року.
Суддя Москаль Р.М.
З оригіналом згідно
Суддя Москаль Р.М.