04 серпня 2011 року 15:52 Справа № 2а-0870/4536/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря Сокол О.О. та представників:
позивача: ОСОБА_1, доручення б/н від 07.07.2011;
ОСОБА_2, довіреність б/н від 07.04.2011;
ОСОБА_3, довіреність б/н від 07.04.2011
відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 1494/10/10-014 від 02.12.2010;
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл-Преміум»
до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
08 червня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оіл-Преміум» (далі - позивач, ТОВ «Оіл-Преміум») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя (далі - ДПІ у Комунарському районі, відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000062307 від 01.03.2011 року.
Ухвалою суду від 04 липня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-0870/4536/11, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 14 липня 2011 року.
У судових засіданнях 14 липня 2011 року та 25 липня 2011 року судом оголошувалася перерва. Розгляд справи призначено на 04 серпня 2011 року.
Представник позивача у судових засіданнях підтримав доводи адміністративного позову, просить його задовольнити у повному обсязі: визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя від 01.03.2011 року № 000062307 про застосування суми штрафних санкцій у сумі 898136,84 грн. Обґрунтовує свої вимоги тим, що відомість 17НП на підприємстві була присутня та велася на час здійснення перевірки та ксерокопії цієї відомості були надані до фактичного закінчення перевірки 15.02.2011р. Крім того, зазначає, що відомість за формою 17 НП складається на підставі первинних документів - товарно-транспортних накладних та Z-звітів. Облік руху товарів, у тому числі товарний облік нафтопродуктів на АЗС позивача ведеться за допомогою реєстратора розрахункових операцій DATEKS ND-777.EU, який відповідає вимогам, що ставляться до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій. Залишки пального вказуються у Z-звіті та на момент перевірки становили 449067,92грн. Такий звіт було надано працівникам відповідача при здійсненні перевірки. Отже, вказує позивач, на час перевірки на підприємстві були у наявності необхідні облікові документи, що підтверджують облік та рух пального. Крім того, позивач вважає невірним розрахунок штрафних санкцій у розмірі 898136,84грн., оскільки відповідачем для здійснення розрахунку використовувалася сума товару, що залишився, а не сума реалізованого товару, як того вимагає закон. Також зазначає, що заяви перевіряючи про те, що їх не допустили до замірів пального в резервуарах неправдиві, оскільки у такому випадку відповідачем був би складений відповідний акт, але такий акт відсутній.
Представник відповідача у судових засіданнях проти доводів адміністративного позову заперечила, просить суд залишити позов без задоволення. У письмових запереченнях вказує, що проведеною перевіркою були встановлені порушення обліку товарів, а також відсутність змінного звіту форми №17 НП, що є порушенням норм Законів України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Також не погоджується з твердженнями позивача про неправильне нарахування штрафних санкцій, вважає результати здійсненої відповідачем перевірки законними та обґрунтованими. Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
У період з 10 лютого 2011 року по 15 лютого 2011 року ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя проведено фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл-Преміум» щодо дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію виробництва та обліку підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). За результатами зазначеної перевірки складений акт від 15 лютого 2011 року, зареєстрований в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання № 0041/08/00/23/37056588 (далі - Акт перевірки).
На підставі зазначеного акта ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення №0000062307 від 01 березня 2011 року, яким на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно зі статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до ТОВ «Оіл-Преміум» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 898136,84 грн.
Як свідчить зміст Акта перевірки, проведено перевірку автозаправної станції позивача за адресою: Запорізька область, с. Матвіївна, вул. Леніна, 2б, у присутності оператора ОСОБА_5
В Акті перевірки встановлено: порушення ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на загальну суму 449067,92 грн., на момент перевірки відпуск нафтопродуктів за готівку не відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17НП; невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті касира на 0,11грн.
Враховуючи викладене, за результатами перевірки зроблено висновок про порушення позивачем пунктів 12, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 20.1.5 ст. 20 Податкового кодексу України, п.п. 10.3.1.3, 10.4.1, 10.4.3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти, нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до Державної податкової адміністрації в Запорізькій області зі скаргою на це податкове повідомлення-рішення.
За результатами розгляду скарги позивача ДПА у Запорізькій області відмовила у її задоволенні, посилаючись на законність висновків проведеної перевірки відповідача.
У зв'язку з незгодою позивача з податковим повідомленням-рішенням № 0000062307 від 01.03.2011р. він звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з даним позовом.
Оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Згідно з п. 10.3.1.3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти, нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155, облік реалізації нафтопродуктів ведеться через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює розрахунки із споживачами готівкою. Відпуск нафтопродуктів за готівку відображається у Змінному звіті АЗС за формою N 17-НП.
Відповідно до п. 10.4.1 Інструкції на АЗС здійснюється оперативне кількісне контролювання, результати якого використовуються для ведення обліку, звіряння кількості отриманих і відпущених нафтопродуктів. Кількісний облік нафтопродуктів на АЗС здійснюється за формою змінного звіту АЗС N 17-НП.
Пунктом 10.4.3 Інструкції встановлено, що після завершення зміни оператором АЗС складається змінний звіт АЗС за формою N 17-НП у двох примірниках, з яких один з доданими ТТН здається до бухгалтерської служби, а другий - залишається на АЗС.
Як свідчать матеріали справи, а також зазначено у самому акті перевірки, позивачем до закінчення перевірки було надано відповідачу змінні звіти форми № 17НП за дні здійснення перевірки, які відповідають вимогам до зазначеного документа. Отже, фактично зазначені звіти на АЗС позивача на час здійснення перевірки відповідачем велися відповідно до вимог зазначеної Інструкції. Посилання відповідача на те, що у день початку перевірки оператором на АЗС позивача було повідомлено, що вона такі звіти не веде, не може бути підставою для встановлення факту відсутності змінних звітів форми № 17НП на АЗС, оскільки вони були пред'явлені відповідачу позивачем ще до закінчення перевірки.
Крім того, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно із п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Отже, змінний звіт форми № 17 НП сам, фактично, не відноситься до первинних документів бухгалтерського обліку, є зведеним обліковим документом та складається на підставі первинних документів, а саме: товарно-транспортних накладних та Z-звітів по відпуску нафтопродуктів.
У матеріалах справи міститься Z-звіт за 10.02.2011 року із зазначенням залишків пального (у літрах) кожного найменування та у кожному з розхідних резервуарів, відповідно до якого залишки пального на момент перевірки становили 449067,92грн. Цей звіт відповідає вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів.
Також матеріалами справи встановлено, що на АЗС позивача, яке перевірялося відповідачем, облік руху товарів ведеться, у першу чергу, за допомогою реєстратора розрахункових операцій DATEKS ND-777.EU, який відповідає вимогам, що ставляться до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів (далі - ЕККА) для автозаправних станцій, а саме Технічним вимогам до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій, затвердженим Рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002р. № 13.
Відповідно до п. 13 цих Технічних вимог у режимі програмування ЕККА повинен додатково забезпечити занесення до оперативної пам'яті фіскального блока інформації про фактичний об'єм (у літрах) пального кожного найменування, прийнятого у розхідні резервуари.
Пунктом 18 цих вимог також встановлено, що у режимі звітування здійснюється формування та друкування звітів установленої форми. При цьому чеки періодичних звітів повинні додатково містити дані про об'єм (у літрах) і вартість (у гривнях) пального кожного найменування за кожною формою оплати окремо та загальну вартість відпущеного пального (у гривнях), а чеки а чеки X- і Z-звітів ЕККА повинні додатково містити такі дані: фактичний об'єм (у літрах) пального кожного найменування, прийнятого в розхідні резервуари АЗС протягом звітного періоду; загальні об'єм (у літрах) і вартість (у гривнях) пального кожного найменування, відпущеного за готівковою та кожною безготівковою формою оплати протягом звітного періоду; фактичні залишки пального (у літрах) кожного найменування (у кожному з розхідних резервуарів) на момент формування звітів; загальний об'єм (у літрах) пального кожного найменування, відпущеного протягом звітного періоду в процесі повірки ПРК на точність відпускання пального; конфігурацію обладнання АЗС (номери ПРК і підключених до них розхідних резервуарів, а також найменування пального у кожному з них).
Таким чином, враховуючи наявність первинних документів на час здійснення перевірки відповідачем, а також надання позивачем відповідачу до закінчення перевірки змінних звітів форми № 17 НП, суд приходить до висновку про відсутність порушення позивачем п.12 ч.1 ст. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Статтею 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Оскільки судом встановлено, що товари, реалізацію яких здійснював позивач обліковувалися у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», то і застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є неправомірним та необґрунтованим.
З огляду на викладене, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000062307 від 01.03.2011 року підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, на думку суду, ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл-Преміум» підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл-Преміум» задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01 березня 2011 року №0000062307.
3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оіл-Преміум» судові витрати у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.
Суддя Ю.П. Бойченко