31 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0270/4722/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Альчука Максима Петровича,
при секретарі судового засідання: Ткачук Вікторії Олексіївні,
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1,
відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: територіального управління державної судової адміністрації у Вінницькій області
про: стягнення грошової допомоги, -
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до територіального управління державної судової адміністрації у Вінницькій області про стягнення грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 11.02.2011 року ОСОБА_1 була звільнена з посади секретаря Барського районного суду Вінницької області на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України. Листом територіального управління державної судової адміністрації у Вінницькій області № 583-ж від 22.04.2011 року позивачу було відмовлено у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів. На думку позивача вказана відмова є неправомірною, оскільки виплату грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів передбачено ст. 37 Закону України "Про державну службу".
Під час судового засідання позивач позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача надав суду письмові заперечення, проте в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
ОСОБА_1 працювала в Барському районному суді Вінницької області на посаді секретаря суду.
Наказом Барського районного суду Вінницької області № 6-К від 11.02.2011 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади за станом здоров'я, що перешкоджало продовженню роботи у відповідності до ч. 2 ст. 40 Кодексу законів про працю України.
Як вбачається із письмових заперечень, територіальним управлінням було проведено всі розрахунки, тобто виплачено вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку та компенсацію за частину невикористаної відпустки.
Листом територіального управління державної судової адміністрації у Вінницькій області № 583-ж від 22.04.2011 року позивачу було відмовлено у нарахуванні та виплаті грошової допомоги у розмірі 10 посадових окладів, оскільки підставою для звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП України не є вихід на пенсію, а тому державному службовцю не виплачується передбачена ст. 37 Закону України "Про державну службу" грошова допомога у розмірі 10 місячних посадових окладів.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.06.2011 року у адміністративній справі № 2а/0270/2331/11 за позовом ОСОБА_1 до територіального управління державної судової адміністрації у Вінницькій області дії територіального управління державної судової адміністрації у Вінницькій області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів визнано неправомірними. Рішення суду першої інстанції не оскаржувалось, а відтак набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи те, що обставини, які є предметом даної адміністративної справи, встановлені постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.06.2011 року у адміністративній справі № 2а/0270/2331/11, а тому наявні підстави для звільнення від доказування.
Відповідно до ст. ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
У зв'язку з відсутністю в матеріалах справи розрахунків та додаткових доказів про конкретну суму грошової допомоги в розмірі 10 посадових окладів, що підлягає виплаті позивачу, суд з метою захисту її прав, свобод та інтересів, вважає за необхідне зобов'язати територіальне управління державної судової адміністрації у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів при виході на пенсію, як державному службовцю.
Відповідно до ч. 1. ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов'язати територіальне управління державної судової адміністрації у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів при виході на пенсію, як державному службовцю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. судових витрат.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Альчук Максим Петрович
31.10.2011