28 вересня 2011 р. Справа № 2а/0270/3982/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,
при секретарі судового засідання: Колос Мирославі Сергіївні
за участю:
представника позивача : Левицького В.А.
представника відповідача 1: Мацюрак Н.О.
відповідача 2 : Лунги О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Ямпільської районної комунальної рятувально-водолазної служби
до: Вінницького обласного центру зайнятості, заступника начальника інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Вінницького обласного центру зайнятості Лунги Олександра Миколайовича
про: визнання незаконними дій та скасування акту
29 серпня 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась Ямпільська районна комунальна рятувально-водолазна служба до інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Вінницького обласного центру зайнятості про визнання незаконними дій та скасування акту перевірки.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за результатами перевірки стану дотримання Ямпільською районною комунальною рятувально-водолазною службою вимог законодавства про зайнятість населення виявлено порушення частини 4 статті 8 Закону України "Про зайнятість населення".
На підставі виявленого порушення до Ямпільської районної комунальної рятувально-водолазної служби застосовано штраф у розмірі 19200 гривень.
Позивач, не погодившись із висновками, викладеними у акті перевірки, звернувся до суду із вимогами визнати незаконними дії заступника начальника по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Вінницького обласного центру зайнятості Лунги О.М. при складанні ним акту перевірки №84 від 25 червня 2011 року про порушення вимог законодавства про зайнятість населення, так як його не було, а також скасувати акт перевірки №84 від 25 травня 2011 року.
Ухвалою суду від 15 вересня 2011 року замінено неналежного відповідача в особі інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Вінницького обласного центру зайнятості на належного - Вінницький обласний центр зайнятості та залучено до участі у справі в якості другого відповідача заступника начальника інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Вінницького обласного центру зайнятості Лунгу Олександра Миколайовича.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовільнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Додатково пояснив, що на момент прийняття ОСОБА_4 на роботу не знав про те, що останній не є громадянином України.
Представник Вінницького обласного центру зайнятості заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, що наведені у письмових запереченнях (а.с.21-23).
Відповідач Лунгу О.М. також не погодився із обставинами, наведеними у позовній заяві, та пояснив, що жодним нормативним актом не заборонено складати акт перевірки, поєднуючи друкований та рукописний способи. Більш того, зазначив, що, на його думку, жодна із наведених представником позивача обставин не може слугувати підставою для звільнення позивача від відповідальності за допущене порушення.
Також в ході розгляду справи в якості свідка було допитано ОСОБА_4, який пояснив, що дійсно являється громадянином Республіки Молдова.
Заслухавши пояснення представників сторін та відповідача Лунги О.М., дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
На виконання вимог листа начальника Ямпільського міжрайонного відділу управління Служби безпеки України у Вінницькій області вих. №53/я-176нт від 10 травня 2011 року (а.с.27) заступником начальника інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Вінницького обласного центру зайнятості Лунгу О.М. за участі співробітника Ямпільского міжрайонного відділу управління Служби безпеки України у Вінницькій області проведено перевірку стану дотримання Ямпільською районною комунальною рятувально-водолазною службою вимог законодавства про зайнятість населення. За результатами перевірки складено акт №84 від 25 червня 2011 року (а.с.8-9).
В зазначеному акті перевірки зазначено, що на порушення вимог статті 8 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» Ямпільською районною комунальною рятувально-водолазною службою використовується праця іноземного громадянина (громадянина Республіки Молдова) ОСОБА_4 без належних на те підстав, тобто без дозволу державної служби зайнятості. Також, у акті перевірки йдеться, що в зв'язку із допущеним порушенням та з урахуванням положень частини 4 статті 8 Закону України «Про зайнятість населення» рятувально-водолазній службі необхідно сплатити штраф у розмірі 19200 гривень.
21 липня 2011 року начальником інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Вінницького обласного центру зайнятості прийнято рішення №10-02/84 (а.с.29), яким до Ямпільської районної комунальної рятувально-водолазної служби застосовано санкції у вигляді штрафу в двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, а саме 19200 гривень.
Про прийняте рішення позивача повідомлено листом Інспекції вих. №10-12/374 від 29 липня 2011 року. Примірник рішення представником позивача отримано 02 серпня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (зворотний бік супровідного листа (а.с.30).
Даючи правову оцінку обставинам, що слугували підставою для застосування до позивача штрафних санкцій, суд зважає на таке.
Основні положення щодо зайнятості громадян регламентовані у Законі України «Про зайнятість населення».
Під зайнятістю розуміється діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі (стаття 1 Закону).
Особливості реалізації права громадян на працевлаштування визначені у статті 8 цього Закону.
Так, частиною 2 цієї статті передбачено, що роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики (частина 4 статті 8 Закону).
При цьому, порядок видачі, продовження терміну дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства визначається Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 8 Закону).
На виконання вимог статті 8 Закону розроблено такий Порядок, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2009 року №322.
Пунктом 2 цього Порядку передбачено, що дозвіл на використання праці іноземця та особи без громадянства, що надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю іноземця на конкретному робочому місці або певній посаді, видається роботодавцю у разі відсутності в країні (регіоні) працівників, спроможних виконувати відповідні роботи, або наявності достатніх обґрунтувань доцільності використання праці іноземця, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Дозвіл на використання праці іноземця видається роботодавцю Державним центром зайнятості або за його дорученням центром зайнятості Автономної Республіки Крим, обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами зайнятості.
Пунктом 19 Порядку продубльовано положення щодо відповідальності роботодавців за використання праці іноземних громадян без відповідного дозволу.
Суд встановив, що 30 вересня 2009 року до начальника Ямпільської районної комунальної рятувально-водолазної служби із заявою про прийняття на роботу водолазом звернувся ОСОБА_6 (а.с.25).
До заяви надав наступні документи: картку фізичної особи - платника податків, виданої Крижопільською МДПІ, якою підтверджується отримання ним ідентифікаційного номера (а.с.38); довідку виконавчого комітету Ямпільської міської ради, якою підтверджується той факт, що ОСОБА_4 проживає у АДРЕСА_1 (а.с.39); акт огляду квартири від 03 жовтня 2009 року (а.с.37); особову книжку водолаза №61.
З пояснень представника позивача - начальника рятувально-водолазної служби, саме на підставі зазначених документів він і прийняв ОСОБА_4 на роботу водолазом. В судовому засіданні начальник рятувально-водолазної служби пояснив, що на момент прийняття ОСОБА_4 на роботу не знав, що той не є громадянином України. Також пояснив, що паспортного документа ОСОБА_4 йому не надав, оскільки, як той зазначив, що він його втратив.
Проте, суд критично оцінює такі пояснення представника позивача, оскільки контрактом №7 від 01 жовтня 2009 року, на підставі якого ОСОБА_4 було прийнято на роботу водолазом спростовуються такі факти. Так, у стрічці «Відомості про працівника» даного контракту зазначено паспортні дані ОСОБА_4, а саме: «НОМЕР_1, виданий г. Сороки Молдова 31.03.2005 р.».
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач, приймаючи іноземного громадянина ОСОБА_4 на роботу, знав, що той не є громадянином України. Вказане також підтверджується тією обставиною, що в ході проведеної перевірки 25 червня 2011 року особам, що її проводили, представником позивача було надано і ксерокопію паспорта громадянина Республіки Молдова, що належав ОСОБА_4 (а.с.26).
Суд також звертає увагу на тому, що показання, які давав свідок ОСОБА_4 під час розгляду справи, були суперечливими та неоднозначними. Представник позивача в судовому засіданні також не зміг чітко пояснити факт наявності у контракті паспортних даних ОСОБА_4
Суд вважає обґрунтованими посилання Лунги О.М. на приписи статті 24 Кодексу законів про працю України, якими передбачено обов'язок особи, що працевлаштовується, надати паспорт або інший документ, що посвідчує особу.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість позивачем вимоги щодо незаконних дій заступника начальника інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Вінницького обласного центру зайнятості Лунгу О.М.
Також не належить задовільняти вимогу позивача щодо скасування акту перевірки №84 від 25 травня 2011 року, оскільки останній є лише засобом документування дій контролюючого органу та не є актом індивідуальної дії у розумінні частини 1 статті 17 КАС України, а тому не може бути предметом оскарження в суді.
В силу статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
При цьому, суд, у відповідності до статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, в зв'язку із не підтвердженням в ході судового розгляду справи обставин, що викладені у позові, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову.
Оскільки позивачу в задоволенні адміністративного позову відмовлено, а також за відсутності витрат останнього, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович
28.09.2011