вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
02 листопада 2011 р. Справа №2а-10482/11/0170/1
(16:07) м.Сімферополь
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р. , при секретарі Веретенниковій Ю.В., за участю
представника позивача - Бібченкова М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення,
Суть спору: Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим звернулася до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з податку на доходи фізичних осіб у сумі 888,24 гривень шляхом звернення стягнення на користь місцевого бюджету м.Красноперекопськ, банк отримувача ГУ ДКУ в АРК, м.Сімферополь, ОКПО 34740735, МФО 824026, р/р 33215801700020, код платежу 110110201.
Ухвалами суду від 26.08.2011 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав, пояснив, що згідно акту № 1029/17-01/НОМЕР_1 про результати виїзної позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 за період 15.11.2006 року по 16.09.2008 року було встановлено порушення п.п.6.3.3 «е» п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині застосування пільги при обчисленні заробітної плати за 2007 рік, донараховано 444,12 гривень, у т.ч. податку з доходів фізичних осіб за 2006 рік - 45,5 гривень, за 2007 рік - 360 гривень, за 2008 рік - 38,62 гривень.
Представник позивача зазначив, що на підставі вищевказаного акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення № 0010541701/0 від 24.09.2008 року на суму 888,24 гривень.
Представник позивача пояснив, що 26.03.2009 року була виставлена перша податкова вимога № 1/147 на суму 888,24 гривень, яка була направлена відповідачеві поштою.
Представник позивача підкреслив, що на момент звернення з позовом заборгованість відповідача з податку на доходи фізичних осіб становить 888,24 гривень.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, направлена на його адресу кореспонденція повернулася до суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд, -
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.
Таким чином, судом встановлено, що Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим у відносинах з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу, якою передбачено, що така реєстрація здійснюється у порядку, визначеному законом. Згідно з п. 2 частини 2 статті 55 ГК України громадяни України, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці визнаються суб'єктами господарювання.
ОСОБА_2 зареєстрована у якості суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи 14.11.2006 року Красноперекопським міськвиконкомом, що підтверджується довідкою з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 29.06.2011 року.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 взята на облік платника податків в податковому органі, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 15.11.2006 року № 2484.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач є суб'єктом господарювання, фізичною особою - підприємцем, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Судом встановлено, що на підставі направлення від 17.09.2008 року № 469/17-01, виданого Красноперекопською ОДПІ, головним державним податковим ревізором - інспектором I рангу сектору документальних перевірок відділу оподаткування фізичних осіб Красноперекопської ОДПІ Цибарєвою А.О. проведена позапланова документальна перевірка підприємницької діяльності з урахуванням вимог п.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» суб'єкта підприємницької діяльності без утворення юридичної особи ОСОБА_2, за результатами проведення якої складено акт від 18.09.2008 року № 1029/17-01/НОМЕР_1 про результати виїзної позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства СПД - ФО ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 за період з 15.11.2006 року по 16.09.2008 року (надалі - акт перевірки).
Перевірка проведена з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства згідно з програмою перевірки за період з 15.11.2006 року по 16.09.2008 року відповідно до заяви підприємця на закриття підприємницької діяльності та наказу Красноперекопської ОДПІ від 15.09.2008 року № 276.
Перевірка проведена з відома підприємця ОСОБА_2
Перевірка проведена 17.09.2008 року.
Документальною перевіркою встановлено порушення п.п.6.3.3 «е» п. 6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині застосування пільги при обчисленні заробітної плати за 2007 рік по місту роботи. Усього донараховано податку по акту перевірки 444,12 гривень, у т.ч.: податку з доходів фізичних осіб за 2006 рік - 45,50 гривень, за 2007 рік - 360 гривень, за 2008 рік - 36,82 гривень.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 з актом перевірки ознайомилася, акт перевірки підписала без заперечень,один екземпляр акту перевірки отримала.
На підставі акту перевірки Красноперекопською ОДПІ ФОП ОСОБА_2 податковим повідомленням - рішенням № 0010541701/0 від 24.09.2008 року визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 888,24 гривень, в т.ч. за основним платежем 444,12 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 444,12 гривень.
Зазначене податкове повідомлення - рішення було направлено на адресу відповідача, однак, ним не отримано у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Податкове повідомлення - рішення № 0010541701/0 від 24.09.2008 року було розміщено на дошці податкових оголошень (повідомлень) Красноперекопської ОДПІ та вважається врученим, що підтверджується актом № 120/17-01 від 28.11.2008 року про неможливість вручення платнику податків податкових повідомлень - рішень.
26.03.2009 року Красноперекопською ОДПІ складена перша податкова вимога № 1/147 на суму податкового боргу ФОП ОСОБА_2 888,24 гривень, у т.ч. за основним платежем - 444,12 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 444,12 гривень.
Зазначена вимога була направлена на адресу відповідача, однак, ним не отримана у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Судом встановлено, що станом на день розгляду справи відповідачем не погашена сума податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 888,24 гривень, що стало підставою для звернення позивача з зазначеним позовом до суду.
Перевіряючи наявність підстав для задоволення позовних вимог, суд зазначає наступне.
Як встановлено вище, підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення став висновок позапланової документальної перевірки, згідно якого ФОП ОСОБА_2 допущено порушення п.п.6.3.3 «е» п. 6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині застосування пільги при обчисленні заробітної плати по місту роботи; донараховано податку по акту перевірки 444,12 гривень, у т.ч.: податку з доходів фізичних осіб за 2006 рік - 45,50 гривень, за 2007 рік - 360 гривень, за 2008 рік - 36,82 гривень.
Перевіряючи обґрунтованість висновків акту перевірки, суд зазначає наступне.
Питання застосування податкової соціальної пільги до 01.01.2011 року регулювалося Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Відповідно до п.п.6.1.1 п.6.1 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) з урахуванням норм пункту 6.5 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Згідно з п.п.6.3.1 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем його нарахування (виплати).
Відповідно до п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом.
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, крім випадків, зазначених у підпункті 6.3.3 цього пункту.
Працедавець відображає у складі річної податкової звітності всі випадки отримання заяв платників податку про застосування пільги та заяв про відмову від такої пільги.
Податкова соціальна пільга застосовується за місцем отримання платником податку основного доходу (визначеним у трудовій книжці) на дату набрання чинності цим пунктом, без подання заяви про застосування пільги.
Відповідно до п.п.6.3.3 «е» п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Податкова соціальна пільга не застосовується до доходів, визначених підпунктом "е" цього підпункту.
Згідно з п.п.6.3.4 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у порушення норм цього пункту платник податку подає заяву про застосування пільги більш ніж одному працедавцю або якщо платник податку при отриманні доходів, визначених у підпункті 6.3.3 цього пункту, подає таку заяву іншому працедавцю, внаслідок чого податкова соціальна пільга фактично застосовується також при отриманні інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця, то такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, у якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, у якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.
Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подає заяву про відмову від такої пільги всім працедавцям із зазначенням місяця, в якому мало місце таке порушення, на підставі чого окремий працедавець розраховує та утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми такої недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а при недостатності суми такої виплати - за рахунок наступних виплат. Якщо з будь-яких підстав сума недоплати та штрафу не була утримана за рахунок доходу платника податку до спливу граничного строку, встановленого законом для подання річної декларації з цього податку, то сума такої недоплати і штрафу стягується податковим органом у порядку, визначеному законом. При цьому право на застосування податкової соціальної пільги до доходу платника податку відновлюється з податкового місяця, наступного за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.
Центральний податковий орган встановлює порядок періодичного інформування платників податку про наявність порушень ними норм підпункту 6.3.1 цього пункту, виявлених на підставі даних податкової звітності чи документальних перевірок.
Відповідно до п.п.6.3.5 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) працедавець, який на підставі належним чином отриманої заяви платника податку про застосування пільги застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким платником податку вимог підпункту 6.3.1 цього пункту, за винятком, коли такий працедавець і такий платник податку є пов'язаними особами або коли суд встановлює факт змови між таким працедавцем і таким платником податку, спрямованої на ухилення від оподаткування цим податком.
Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) виключає можливість застосування до доходів особи, яка одночасно працює за основним місцем роботи та є фізичною особою - підприємцем, податкової соціальної пільги.
При цьому, судом встановлено, що відповідно до вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) сума недоплати з податку з доходів фізичних осіб підлягає стягненню з платника податку. Працедавець, який на підставі належним чином отриманої заяви платника податку про застосування пільги застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким платником податку вимог.
Як встановлено вище, ОСОБА_2 зареєстрована у якості суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи 14.11.2006 року Красноперекопським міськвиконкомом.
Судом встановлено, що у період з листопада 2006 року по червень 2008 року відповідач була працівником ТОВ ТД «Фаворит».
Суд зазначає, що в ході перевірки встановлено, що ОСОБА_2, яка є фізичною особою - підприємцем, скористалася пільгами при обчисленні податку з доходів з заробітної плати за 2006-2008 роки по місту у ТОВ ТД «Фаворит».
Таким чином, враховуючи, що відповідач одночасно була зареєстрована фізичною особою - підприємцем з 14.11.2006 року та у період з листопада 2006 року по червень 2008 року була працівником ТОВ ТД «Фаворит», приймаючи до уваги, що судом не встановлено факту пов'язаності відповідача та працедавця ТОВ ТД «Фаворит» або факту змови між ними, спрямованої на ухилення від оподаткування цим податком, суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно донараховано відповідачу податок з доходів фізичних осіб в розмірі 444,12 гривень, у т.ч.: податку з доходів фізичних осіб за 2006 рік - 45,50 гривень, за 2007 рік - 360 гривень, за 2008 рік - 36,82 гривень.
Відповідно, суд приходить до висновку, що Красноперекопською ОДПІ правомірно податковим повідомленням - рішенням № 0010541701/0 від 24.09.2008 року відповідно до п.п.6.3.4 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) застосовано до ФОП ОСОБА_2 штраф в розмірі 100 % від суми неутриманого податку з доходів фізичних осіб.
Таким чином, суд зазначає, що податкове повідомлення - рішення № 0010541701/0 від 24.09.2008 року є законним та обґрунтованим.
Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Приймаючи до уваги, що сума податкового боргу у розмірі 888,24 гривень відповідачем станом на день розгляду справи не сплачена, вона підлягає стягненню з ФОП ОСОБА_2, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
В судовому засіданні 02.11.2011 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови, а постанова у повному обсязі складена 07.11.2011 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у сумі 888,24 гривень.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Трещова О.Р.