Справа №2а-3308 2011 року
Іменем України
17 червня 2011 року суддя Ленінського районного суду м.Луганська Бугера О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Луганська про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду із відповідним позовом, в якому просив визнати незаконною бездіяльність УПФУ в Ленінському районі м.Луганська, що виразилась у відмові в перерахунку та виплаті державної допомоги військовослужбовця постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду 2 групи, встановленої в судовому порядку та у збільшеному в 2,5 розмірі відповідно до положень ПКМ України №1293 від 27.12.2005 року. Зобов'язати відповідача з урахуванням проведених виплат починаючи з 01.04.2011 року провести перерахунок та призначити виплату державної пенсії військовослужбовцю по 2 групі інвалідності з надбавками, встановив її в розмірі: основної 8 мінімальних пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність, встановленого законодавчо на відповідний період, збільшеної в 2,5 рази, у відповідності до положень ПКМ україни від 27.12.2005 року №1293, а також додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячі з законодавчо встановленого на відповідний період прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, з урахуванням положень ст.ст. 49, 50, 54, ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської Катастрофи»та ст.ст. 28, 42, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позову посилався на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи. Відповідно до постанови Луганського окружного суду, що набрало законної сили з 26.06.2009 року відповідача у справі було зобов'язано провести перерахунок його пенсії із розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком + 75% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вважав, що наявне рішення вказує на неправомірність дій відповідача і в даному спорі. А саме, відповідач при проведенні перерахунку не врахував норми Постанови КМУ від 27.12.2005 року №1293 щодо збільшення пенсії в 2,5 рази. Позивач звертався до відповідача з вимогою провести перерахунок пенсії, але йому було відмовлено.
Позивач та його представник просили розглядати справу за їх відсутності. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав письмові заперечення проти позову, просив розглядати справу за їх відсутності.
Судом винесено ухвалу про письмовий розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані та не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 1987 році 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1 /а.с.9/ , вкладки НОМЕР_2 /а.с.9/. Є інвалідом 2 групи ЧАЕС безстроково, що підтверджується копією довідки МСЕК № 0016757 /а.с.10/.
Позивач перебуває на обліку в УПФУ Ленінського району м.Луганська та отримує пенсію.
Постановою Луганського окружного суду було задоволено позовні вимоги позивача у справі, зобов'язано УПФУ в Ленінському районі м.Луганська провести перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 01.08.2008 року, зобов'язано провести перерахунок та виплату пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75% виходячі з встановленої законом мінімальної пенсії за віком.
Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення перерахунку пенсії відповідно до Постанови КМУ від 27.12.2005 року №1293 в 2,5 рази, та як вбачається із відповіді позивачу було відмовлено в проведенні перерахунку/а.с. 13-15/.
Згідно п.п. 1,6 ст. 92 Конституції України, ст. 71 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі -Закон № 796-ХІІ), відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, а також абзацом 2 преамбули, ч. 3 ст. 4, п. 2 ч. 1 ст. 8 та п.п. 13, 16 Прикінцевих положень загального Закону, якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. До приведення законодавства України у відповідність із Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону.
При перерахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню при їх обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про держбюджет на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523. Ця постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ.
Усупереч положенням статей 54, 50 Закону № 796-ХІІ Кабінет Міністрів України пунктом 2 Постанови № 1 установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок розмірів пенсій, при тому, що розміри цих сум не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком. Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір суд дійшов висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 54, 50 Закону №796-ХІІ, підлягає застосуванню розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Вказаними положеннями також керувався Луганській окружний адміністративний суд в постанові від 06.11.2008 року.
Постанова КМУ від 27.12.2005 № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»носила разовий характер та застосовувалася до розміру мінімальної пенсії за віком, що був встановлений постановами КМУ від 03.01.2002 р. № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», від 19.03.96 № 342 «Про підвищення розмірів пенсій призначених до 1 березня 1996 та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 березня 1996»та від 26.07.1996 № 831 «Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 серпня 1996 року та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 серпня 1996 року».
Постановами Кабінету Міністрів України було встановлено розмір мінімальної пенсії за віком (16,62 грн., 19,91 грн.) і саме ці розміри підлягали збільшенню згідно постанови КМУ від 27.12.2005 № 1293 учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 - 3,5 рази, у 1987 - 1990 - 2,5 рази.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що позовні вимоги щодо проведення перерахунку пенсії із застосуванням відповідної постанови є безпідставним, оскільки вказаним нормативним актом передбачено збільшення пенсії, призначеної з дотриманням Постанови № 1. Тобто, дії відповідача були правомірними. А тому вимоги позову не підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Постанова КМУ від 27.12.2005 № 1293 «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м.Луганська про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити за необґрунтованістю.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення.
Суддя: О.В. Бугера