Справа №2а-3160/11
12 липня 2011 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:
головуючого судді Золотарьова О.Ю.
при секретарі Михайліченко Є.Ю.
розглянувши в відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Луганську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Луганській області про визнання незаконною та скасування протоколу та постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати протокол А11 № 265188 постанову ВВ № 502566 від 06.04.2011 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення її до відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила наступне. 06.04.2011 року приблизно о 12:45 годині позивач на своєму автомобілі «ДЄО»державний НОМЕР_2, рухалась біля будинку 7 пл. Героїв ВОВ. На цій вулиці автомобіль зупинив інспектор ДПС 3-го Луганського взводу прапорщик міліції Бойчук В.М., який склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1. ст. 122 КУпАП. Також він виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення і наклав не мене стягнення у вигляді штрафу. Позивач вважав такі дії незаконними, посилаючись на те, що при розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, позивач здійснила зупинку автомобіля у містя для зупинки біля Промбанку, але водій автомобіля інкасаторів попросив звільнити місце для службового автомобіля, був зроблений маневр, схему якого позивачем приведено.
В судове засідання позивач не прибув, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, до початку судового засідання надав заяву з проханням розглядати справу в його відсутність.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав письмові заперечення на позов, з підстав, викладених у запереченнях, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши пояснення представника відповідача, свідка, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, постановою по справі про адміністративне правопорушення винесеною інспектором ДПС 3-го взводу Луганського взводу Бойчуком В.М. від 06.04.2011 р. на позивачку ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 225 грн. за порушення ч. 1 ст. 122 КпАП України (а.с. 9).
Як вбачається зі змісту вказаної постанови, протоколу про адміністративне правопорушення від 06.04.2011 року АІ1 265188, 06.04.2011 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем ЗАЗ ДЕО держ. номер НОМЕР_2 в місті Луганську на вулиці 3-я Донецька, при наявності суцільної смуги дорожньої розмітки, здійснила зупинку на лівій стороні проїзної частини, чим порушила п. 15.3 ПДР України.
Згідно вимог п. 15.3 ПДР України у населених пунктах зупинка і стоянка транспортних засобів дозволяються на лівому боці дороги, що має по одній смузі для руху в кожному напрямку (без трамвайних колій посередині) і не розділена розміткою 1.1, а також на лівому боці дороги з одностороннім рухом.
Якщо дорога має бульвар або розділювальну смугу, зупинка і стоянка транспортних засобів біля них забороняються.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як вбачається із змісту постанови в справі про адміністративне правопорушення, матеріалів справи, заперечень, наданих представником відповідача, до постанови не долучено жодних доказів того, що позивачем було вчинене адміністративне правопорушення. Зокрема, суду не було представлено показань технічних засобів фото чи кінозйомки, які використовуються при нагляді за додержанням правил дорожнього руху, про що зазначено у протоколі та які б свідчили про порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху України.
З цих підстав, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст. 280 КУпАП, при винесенні постанови, додатково не було встановлено, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини які пом'якшують або обтяжують відповідальність та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення, відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому позов слід задовольнити частково, скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення, серії ВВ №502566 від 06 квітня 2011 року, а провадження у справі закрити.
Відповідно до вимог ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Таким чином, з огляду на вимоги, які стосуються оскарження дій щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, який не може бути нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, в розумінні положень ст. 17 КАС України, питання щодо скасування протоколу у справі про адміністративне правопорушення не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства і у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 122, 247, 251, 268, 280, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 1, 10, 11, 18, 71, 128, 158-163, 171-2, 186 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення, серії ВВ №502566 від 06 квітня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України винесену інспектором ДПС 3-го взводу Луганського взводу Бойчуком В.М. та закрити провадження у справі.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя : О.Ю.Золотарьов