справа №2-2362/11
21 липня 2011 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:
головуючого -судді Золотарьова О.Ю.
при секретарі -Михайліченко Є.Ю., Поповій М.В.,
за участю прокурора - Манжура Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -орган опіки та піклування Ленінської районної в місті Луганську ради про зміну порядку виплати аліментів на дитину, позбавлення батьківських прав,
Позивачка звернулася до суду із вказаним позовом до відповідача, посилаючись на ту обставину, що 23 лютого 2002 року між нею та відповідачем ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 було укладено шлюб, який 26 жовтня 2004 року було розірвано, про що в Книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу відділом реєстрації актів цивільного стану Артемівського районного Управління юстиції Луганської області зроблено запис № 561.
Від шлюбу укладеного з ОСОБА_2, ОСОБА_1 народила сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Артемівського районного суду м.Луганська з 2004 року з відповідача ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 25 відсотків з усіх видів доходів.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 ухилявся від виконання своїх батьківських обов'язків. Увесь час дитина мешкає з позивачкою та виховується без участі батька який не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечував необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуєтьсяя з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надавав дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяв засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створював умов для отримання нею освіти. З дитиною відповідач не бачився більш ніж 4 роки, життям сина не цікавився. Жодного разу не відвідував школи. На даний момент батько мешкає у АДРЕСА_1.
Вважає, що відповідач не відчуває ніяких батьківських почуттів до дитини, ухиляється від виконання своїх зобов'язань по вихованню дитини, тому просила суд стягнути з ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_5 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в твердій грошовій сумі 300 гривень щомісячно і до досягнення дитиною повноліття та позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі і з підстав, зазначених в позові просила його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні вказала, що відповідач ОСОБА_2 позов визнав, про що виклав нотаріально посвідчену заяву, в якій не заперечував проти позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_3, 2002 року народження та стягнення з нього аліментів на утримання сина, справу просив розглядати в його відсутність.
Представник третьої особи органу опіки та піклування Ленінської районної в місті Луганську ради вважала, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню, про що свідчить висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 2002 року народження.
Прокурор в судовому засіданні також вважала позов обрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Вислухавши учасників справи, вивчивши її матеріали, надане рішення Ленінської районної в місті Луганську ради № 150 від 21.06.2011 року, оцінивши все в сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Встановлено, що 23 лютого 2002 року між позивачкою та відповідачем було укладено шлюб. 26 жовтня 2004 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, про що в Книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу відділом реєстрації актів цивільного стану Артемівського районного Управління юстиції Луганської області зроблено запис № 561 (а.с. 13).
Від шлюбу укладеного з ОСОБА_2, ОСОБА_1 народила сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12).
Після розірвання шлюбу батько - ОСОБА_2 байдужий до сина, станом його здоров'я не цікавиться, не приймає участі у вихованні дитини, за період навчання дитини не разу не був у школі, аліментні платежі сплачує, надав нотаріально завірену згоду на позбавлення його батьківських прав (заява № 148 від 16.05.2011).
30 квітня 2010 року було укладено шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_1, про що в книзі реєстрації шлюбів 30 квітня 2010 року зроблено актовий запис № 220 (а.с. 14).
Мати, ОСОБА_1 з чоловіком ОСОБА_8 виховують та забезпечують малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з квітня 2010. ОСОБА_1 піклується про стан здоров'я сина, створює всі необхідні умови для проживання та виховання дитини, відвідує батьківські збори за місцям навчання сина.
Комісія з питань захисту прав дитини при виконкомі Ленінської районної у м.Луганську ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 як особи, що ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно зі ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав” № 3 від 30.03.2007, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Ці факти, як кожен окремо, так і в їх сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Іншими матеріалами справи твердження позовної заяви не спростовуються, а зокрема, підтверджується відсутність фактичного спілкування ОСОБА_2 з сином, а саме: характеристиками сусідів, завірених будинкоуправлінням № 5 КП „Стандарт-Луганськ” (а.с. 15-17), клопотанням адміністрації Комунального закладу „Луганська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 1 імені професора Льва Михайловича Лоповка” (а.с. 19), нотаріально завіреною заявою відповідача, якою ОСОБА_2, не заперечує всиновлення сина ОСОБА_3 громадянином ОСОБА_8 (а.с. 18), поясненнями представника відповідача, згідно яких ОСОБА_2 постійно мешкає в АДРЕСА_1, близько чотирьох років не бачив сина та не займається його вихованням? не спілкується із сином.
Підтвердила зазначені обставини в судовому засіданні позивачка, вказавши про те, що достеменно знаючи факт перебування її матері із сином на лікуванні в місті Одеса, відповідач не вжив жодних дій щодо спілкування з сином та не цікавився його життям.
Зважаючи на викладене, суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, а тому в інтересах дитини позбавляє його батьківських прав відносно неповнолітнього сина, ОСОБА_3, 2002 року народження.
Постановою Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»п.16 встановлено, що згідно з ч. 1 ст. 181 СК способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Пунктом 17 визначено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення повноліття.
Відповідно до ч. 1 статті 184 Сімейного кодексу України встановлено, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що розмір заявлених позивачкою до стягування аліментів з відповідача підлягає задоволенню, так як відповідач погодився з вказаними вимогами, про що надав відповідну заяву.
При визначенні розміру аліментів суд приходить до висновку про те, що відповідач є молодою працездатною особою і спроможний платити аліменти на утримання дитини, його згода не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тож суд задовольняє позовні вимоги і в цій частині.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 367 ч.1 п.1 ЦПК України, ст.ст. 150, ч.1 п. 2 ст. 164, 166, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного Кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягувати щомісяця з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Луганська, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в твердій грошовій сумі 300 гривень щомісячно і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Луганськ, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішення суду в розмірі стягнення платежів за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: О.Ю.Золотарьов