Справа № 2-3933/2011
24 жовтня 2011 року місто Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області
у складі: головуючого судді Чернобай А.О.,
при секретарі: Міщенко Є.А.,
за участю представника позивача ОСОБА_2,
позивача ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_4,
відповідача ОСОБА_5,
третьої особи нотаріуса Чумакової О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа Друга Краматорська Державна нотаріальна контора про визнання договору дарування квартири недійсним, -
13.09.2011 року позивач ОСОБА_3 звернувся в суд до відповідача ОСОБА_5, третя особа Друга Краматорська Державна нотаріальна контора про визнання договору дарування квартири недійсним.
Із позову вбачається, що ОСОБА_3 згідно довідки МСЕ № 172534 є інвалідом І групи по зору вже понад десять років і потребує постійного стороннього догляду. Десь на весні 2005 року його родичка ОСОБА_7 зі своєю донькою ОСОБА_5 звернулися до позивача з пропозицією укласти договір, згідно якого вказана вище квартира переходить їм, а вони за це забезпечують йому довічне утримання та догляд. Позивач погодився з пропозицією. Після цього відповідач повезла позивача в якусь установу, де користуючись тим, що він нічого не бачить дали йому підписати якийсь документ, сказавши, що це потрібно для укладання договору, про який вони домовлялися раніше. Через деякий час вони поїхали до нотаріуса та уклали якійсь договір. Із прочитаного вголос тексту договору позивач не зрозумів нічого, але довірився родичам, повіривши, що вони його не обманюють. Десь на протязі року після укладання договору відповідач зі своєю матер'ю приносили один раз на тиждень відповідачу продукти харчування, потім перестали робити і це, запропонувавши оформити позивача до будинку інвалідів, де за ним буде кваліфікований догляд, але позивач відмовився від цього. Потім позивачка намагалася прилаштувати позивача до психіатричної лікарні, привізши і залишивши сліпу людину там саму. Але лікар, оглянувши позивача, відправив його додому, оскільки він не є хворим. На теперішній час за позивачем здійснюють огляд сторонні особи, тому позивач бажає їх віддячити. Позивач побажав розірвати договір довічного утримання, тому що відповідачка не виконує його умови. 16.08.2011 року позивач звернувся до БТІ м. Краматорська та йому стало відомо, що відповідач його обманув, уклавши 19.04.2005 року замість договору довічного утримання договір дарування. Просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду достатній для захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача, визнати договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 19.04.2005 року, посвідчений державним нотаріусом Другої Краматорської Державної нотаріальної контори, реєстр № 937 між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 недійсним. Стягнути з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав аналогічні пояснення викладеним у позові та просив позов задовольнити. Омана складається в тому, що позивач вважав, що укладає договір довічного утримання, а був укладений договір дарування квартири.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та суду пояснив, що його дядька був жонатий на матері позивачці. Позивачка разом зі своєю матер'ю приїзджали до нього та возили його у БТІ, він підписав на вулиці документи. Потім ще кудись їздив та підписував документи. 1раз на день йому возили їсти, а іншим возять 3 рази на день. Позивачка їжу не привозила, а возила її мати. Він питав їх де буде жити, та йому сказали, що він буде жити у своєї квартирі. На теперішній час він там і живе. Він 7 років є інвалідом по зору. Років 5 тому йому робили операцію. Десь пів року тому позивачка перестала приїзджати до позивача. Півтора року тому бажали покласти його у лікарню. Зараз він сплачує за квартиру комунальні послуги. Просить позовні вимоги задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що позивачем пропущений строк давності, тому просять суд застосувати строк позовної давності. Крім того, договір укладався у нотаріальної конторі, нотаріус повинен роз'яснювати права та зміст договору, його правові наслідки. Позивач з відповідачем є родичами. Між сторонами укладався договор дарування квартири, оскільки позивач самотня людина. Мати відповідачка підтримувала позивача, возила йому їжу. Позивачка сама сплачує за комунальні послуги. Просить відмовити у позовних вимогах позивача.
У судовому засіданні відповідачка позовні вимоги позивача не визнала та суду пояснила, що вона є родичкою позивача. 7 років тому позивач був іншою людиною, зараз бере своє похилий стан та здоров'є позивача. Оскільки родичів у позивача вже не має, то він ще років 8 тому бажав хоча б кому-небудь із родичів подарувати квартиру. Родичі, поспілкувавшись, порадили йому, щоб він подарував їй квартиру, оскільки вона є самою молодшою. За позивачем, оскільки він самотня та похила людина, вона разом з матер'ю доглядала років 10. На теперішній час вважають, що хтось впливає на позивачка з даним позовом. У нотаріальну контору позивача возили на машині. Він сам підписував договір, нотаріус декілька разів пояснював природу договору. На час укладання договору дарування, вона ще не перебувала у шлюбі та її фамілія була ОСОБА_5. Позивач бажав подарувати квартиру. Вважає, що підстав для визнання договору дарування недійсним не має. Просить відмовити у позовних вимогах.
Державний нотаріус Другої Державної нотаріальної контори м. Краматорська у судовому засіданні суду пояснила, що до нотаріальної контори звернулися ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з приводу посвідчення договору дарування належної ОСОБА_3 квартири в АДРЕСА_1. Ними було надано свідоцтво про право власності на квартиру, витяг № 6855527 від 29.03.2005 року Краматорського БТІ для відчуження цієї квартири. Вона роз'яснювала ОСОБА_3, що він втрачає право власності на вищевказану квартиру, а ОСОБА_5 не набуває ніяких обов'язків по догляду за ним. З таким умовами ОСОБА_3 був згодний. При посвідченні договору вона перевірила відсутність арешту на відчудження вищевказаної квартири, відсутність податкової застави на його ім'я, про що є витяги з відповідних реєстрів. Був складений проект договору дарування та заяви про те, що відчужував в шлюбі не перебуває. Вищевказані документи були прочитані позивачу. Вона з'ясувала чи всі пункти вищевказаних документів відповідають його волевиявленню і одержала схвальну відповідь. Після цього договір та заява були підписані сторонами і посвідчені єю. Всі наданні документи позивач власноручно підписував у її присутності. Вважає позов безпідставним.
Проаналізувавши в сукупності зібрані в справі докази, вислухавши думку сторін, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Правовідносини по позову регулюються Цивільним Кодексом України.
Відповідно до ст. 203 ЦК України:
1. зміст правочину не може суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам .
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин може вчинятися у формі, встановленої законом.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинитися усно, або в письмовій формі. Сторони можуть обрати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною 1-3,5 та 6 ст. 203 ЦК України.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним й ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва від 10.12.1998 року на праві власності квартира АДРЕСА_1 була належна ОСОБА_3 (а.с. 24)
Згідно витягу прав власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності була належна позивачу (а.с. 29)
Згідно довідки на момент вчинення договору дарування квартира АДРЕСА_1 під забороною не перебувала (а.с. 30)
Згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна на момент вчинення договору дарування квартира АДРЕСА_1 під арештом не перебувала (а.с. 31)
Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податковій застави на момент вчинення договору дарування квартира АДРЕСА_1 під податковій заставі не перебувала (а.с. 32)
Згідно заяві позивача до нотаріальної контори позивач на момент вчинення договору дарування у шлюбі не перебував (а.с. 152)
Згідно довідки МСЕК позивач має першу групу інвалідності по зору. (а.с. 6)
Відповідно до договору дарування від 19.04.2005 року позивач подарував квартиру АДРЕСА_1 відповідачці по справі (а.с. 26-28)
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 27.05.2005 року квартира АДРЕСА_1 належить на підставі договору дарування відповідачу ОСОБА_5 (а.с. 25)
Позивач ОСОБА_3 просить суд визнати договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 19.04.2005 року, посвідчений державним нотаріусом Другої Краматорської Державної нотаріальної контори, реєстр № 937 між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 недійсним, в обґрунтування позову вказуючи, що відповідач обманув позивача, уклавши 19.04.2005 року замість договору довічного утримання договір дарування квартири, та вважає, що правочин є удаваним, інших підстав для визнання угоди недійсною не вказує.
Аналізуючи спірний договір, суд приходить до висновку, що він укладений у відповідності до положень статей ЦК України, де йдеться про те, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками передбаченими законом.
Оскаржуваний Договір дарування квартири укладений письмово, засвідчений нотаріусом, яка перевірила особи сторін, їх дієздатність та їх волевиявлення та роз'яснювала сторонам наслідки укладеного правочину.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року п. 20 передбачено, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Норми статті 230 ЦК не застосовуються щодо односторонніх правочинів.
Відповідно до ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
У судовому засіданні представник позивача та позивач не довели факт вчинення правочину під впливом обману. Ствердження представника позивача про те, що позивач вважав, що укладає договір довічного утримання, а не договір дарування, суд не може розцінювати, як обман. Крім того, позивачем у судовому засіданні не доведено наявність умислу в діях відповідача.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивач, як на підставу позову посилається і на ст. 235 ЦК України, відповідно до якої удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року п. 25 за удаваним правочином (стаття 235 ЦК ) сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Оскільки позивачем в позові зазначено декілька підстав, то суд не може обрати одну із підстав позову самостійно.
Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 3, 10, 213 ЦПК України, ст..ст. 203, 205, 206, 215 ЦК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_5, третя особа Друга Краматорська Державна нотаріальна контора про визнання договору дарування квартири недійсним - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті й віддруковано в єдиному екземплярі.
Суддя