Справа № 2-2000/11
05 вересня 2011 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя, Донецької області в складі головуючого судді Помогайбо В.О., при секретарі Колпаковій К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суд м. Маріуполя позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Акціонерно-комерційного банку «Форум»в особі Маріупольської філії КБ «Форум»Жовтневе відділення - про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, 3-і особи: ОСОБА_3, Жовтневий відділ ДВС ММУЮ, приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4, суд -
У березні 2011р. позивачі звернулися до суду до відповідача з зазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог зазначили, що виконавчим написом приватного нотаріуса ОСОБА_4 від 24.06.2009 року № 2514, звернено стягнення на квартиру АДРЕСА_1 у рахунок забезпечення виконання кредитного договору № 0291/08/15-Z від 18.07.2008 року. Згідно виконавчого напису підлягає стягненню сума в розмірі 204039,45грн., що складає по курсу НБУ станом на 24.06.2009р. 26788,08 доларів США, у тому числі 13605,66грн. складають не сплачені за користування кредитом відсотки, 4789,52грн. -пеня, нарахована за прострочку платежу, основний борг -185644,27грн., а також витрати банку по сплаті державного мита за скоєння виконавчого напису в розмірі 1900,00грн. Вважають, що приватний нотаріус ОСОБА_4 вчинив виконавчий напис при невизначеності, спірності боргу, не маючи підстав для визнання факту, що розмір заборгованості по кредиту є безспірним, оскільки сторонами договору (Позивачами та відповідачем) не були надані нотаріусу документи, які підтверджують безспірність суми боргу. Тим самим нотаріус порушив норми діючого законодавства. Просили визнати вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
В судовому засіданні позивачі та представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволені по підставам зазначеним у позові.
Представник відповідача Банку Кленіна О.В., в судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі та пояснила, що позовні вимоги безпідставні, не обґрунтовані та суперечать діючому законодавству, оскільки виконавчий напис був здійснений з умовами іпотечного кредиту та вимогами чинного законодавства. Тому просить в позові відмовити.
Приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, надав письмову заяву з проханням розглянути справу у його відсутність зазначивши, що порушень чинного законодавства України при вчинені виконавчого напису 24 червня 2009року за реєстрова № 2514 не було допущено .
3-і особи: ОСОБА_3 та представник Жовтневого відділу державної виконавчої служби в судове засідання не з'явились, надали письмові заяви з проханням розглянути справу у їх відсутність.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Банком 18.07.2008 р. був укладений кредитний договір № 0291/08/15-Z, згідно якого перша отримала кредит у розмірі 25000 доларів США для споживчих потреб. Згідно умовами вказаного договору позичальник зобов'язався повертати суму кредиту та сплатити процентів за користування кредитом, в якому чітко зазначені термін повернення частини кредиту, процентів за відповідні розрахункові періоди та розміри зазначених часток кредиту та процентів. ( а.с. 6-7).
Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Стаття 575 ЦК України передбачає, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Для забезпечення виконання зобов'язання позивачем, 18.07.2008 р. між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, та за їх згодою, і Банком був укладений договір іпотеки № 0291/08/15/Z(І), предметом якого стало нерухоме майно, а саме: двокімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 51,7 кв.м., житловою площею 26,5 кв.м.(а.с. 8-10).
Частина 2 ст. 1050 ЦК України передбачає, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно п.3.2.2 кредитного договору, Банк набуває право вимагати дострокового повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором, а також, у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником та/або Поручителем зобов'язань за договорами, які є забезпеченням виконання зобов'язань.
Відповідно п.5.3. кредитного договору сторони домовилися, що невиконання або неналежне виконання Позичальником зобов'язань по поверненню суми кредиту, сплаті процентів та інших зобов'язань, передбачених п. 3.3. цього Договору є умовами, при настанні яких припиняється кредитування Банком Позичальника, а Позичальник здійснює повернення отриманих кредитних коштів Банку, сплачує Банку проценти за користування кредитним коштами. Для цього, Банк надає під розписку уповноваженій особі, або надсилає рекомендованим листом Позичальнику письмову вимогу про повернення Позичальником кредитних коштів, сплату ним процентів за користування кредитними коштами з можливим нарахуванням штрафних санкцій та пені. У випадку непогашення зазначеної у вимозі суми, Банк по закінченню 15-ти денного строку з дати надіслання такої вимог, звертає стягнення на заставлене майно у розмірі наданих кредитних коштів, заборгованості по сплаті процентів, неустойки, збитків та інших витрат Банку, у порядку, визначеному цим Договором, договором застави та чинним законодавством України.
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону…Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Пунктами 5 вказаного договору іпотеки передбачено, що іпотекодержатель вправі звернути стягнення на Предмет іпотеки та одержати задоволення своїх вимог з вартості Предмету іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця в таких випадках: у разі невиконання чи неналежного виконання Основного зобов'язання.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
Пунктами 282,283,284 Інструкції Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5, передбачено порядок вчинення виконавчого напису.
Так згідно п. 282 вказаної Інструкції передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України… Виконавчий напис (окрім вимоги про неоплату чека) вчиняється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, знаходження боржника або стягувача.
Пунктом 1 постанови КМУ № 1172 від 29.06.1999 р. «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»передбачено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
В п. 283 вказної Інструкції зазаначено, що для вчинення виконавчого напису стягувачем або
уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, має бути зазначено:
відомості про найменування і адресу стягувача та боржника;
дата та місце народження боржника -фізичної особи, місце його роботи;
номери рахунків у банках, кредитних установах, код в ЄДРПОУ для юридичної особи;
строк, за який має провадитися стягнення;
інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.
Вчинення виконавчого напису за заявою одного з іпотекодержателів здійснюється нотаріусом після спливу десяти днів з дня одержання іншими іпотекодержателями письмового повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі отримання письмової заяви від попереднього іпотекодержателя, який має вищий пріоритет, про припинення звернення стягнення на предмет іпотеки виконавчий напис нотаріусом не вчиняється.
Згідно п. 284 вказаної Інструкції, нотаріус вчиняє виконавчі написи:
якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку (1172-99-п), затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Стаття 42 ЗУ «Про нотаріат»передбачає, що вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії. Строк, на який відкладається вчинення нотаріальної дії в цих випадках, не може перевищувати одного місяця. За обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом. Законами України можуть бути встановлені також інші підстави для відкладення або зупинення вчинення нотаріальних дій.
Оскільки позивачами не були виконані вимоги Банку, тому останній звернувся з заявою до приватного нотаріуса ОСОБА_4 про вчинення виконавчого напису та надав документи вказані вище, в тому числі і розрахунок заборгованості.
Таким чином суд вважає, що дії Банку та приватного нотаріусу ОСОБА_4 щодо вчинення виконавчого напису провадилися у відповідності з вище вказаними нормами закону, позивачів не позбавлено приватної власності, присутність сторін для вчинення виконавчого напису не передбачена законом, не має підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
З урахуванням вище вказаного суд відмовляє в позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2. на підставі ст. 88 ЦПК україни у зв'язку з відмовою в позові не підлягає стягненню на користь позивачів і судові витрати з відповідача.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 572, 575, 1050 ч.2, 1054 ЦК України, ст.. 57 СК України, ст. ст. 33,35 ЗУ «Про іпотеку», ст..42, 87 ЗУ «Про нотаріат», п.1 постанови КМУ № 1172 від 29.06.1999 р. «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», п. п. 282,283,284 Інструкції Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5, суд -
У задоволені позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Акціонерно-комерційного банку «Форум»в особі Маріупольської філії КБ «Форум»Жовтневе відділення - про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, 3-і особи: ОСОБА_3, Жовтневий відділ ДВС ММУЮ, приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_4 -відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В.О. Помогайбо