Справа № 2-49/11
02.09.2011 Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Погребняк Т.Ю.
при секретарі Шостак О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську, територіального управління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області - про визнання незаконними актів розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, встановлення факту нещасного випадку на виробництві зі смертельним наслідком, зобов'язання скласти акт форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві, стягнення моральної шкоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську, територіального управління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області - про визнання незаконними актів розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, встановлення факту нещасного випадку на виробництві зі смертельним наслідком, зобовязання скласти акт форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві, стягнення моральної шкоди, стягнення одноразової допомоги у розмірі п'ятирічного заробітку. Ухвалою Баглійського районного суду від 02.06.2011 року виділено в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання незаконними актів розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, встановлення факту нещасного випадку на виробництві зі смертельним наслідком, зобовязання скласти акт форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві, стягнення моральної шкоди; розгляд решти позовних вимог призупинено до вирішення по суті позову, зокрема, в частині встановлення юридичного факту.
В обґрунтування позовних вимог, які протягом судового розгляду були уточнені позивачкою згідно заяви від 23.07.2010 року, позивач зазначила, що її син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 11 вересня 1997 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 працював електрогазозварювальником ручної зварки 4-го розряду в ЦРМО ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського"; 04 червня 1998 року о 09.00. ранку на дільниці конверторного цеху ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" було знайдено труп її сина. За фактом смерті її сина ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" було проведено розслідування випадку смерті комісією, призначеною наказом № 298 від 03.05.1998 року; згідно висновку якої смерть ОСОБА_2 настала в результаті гострої ішемічної хвороби серця, котра супроводжувалась гострою серцевою недостатністю, відповідно серед причин смерті відсутній вплив виробничих факторів. До аналогічних висновків дійшла і комісія спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, призначена наказом управління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області від 29.06.1999 року № 114Р. З висновками комісій позивачка не згодна з наступних підстав. Так комісія ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" керувалась тільки встановленим медичним діагнозом про причини смерті, не обстежила і не відобразила в акті причини, котрі призвели до смерті ОСОБА_2 : умови праці, тобто температурний режим, робота в ізольованому просторі, загазованість, харучвання, час відпочинку, робота протягом двох змін тощо). Крім того, комісія дійшла висновку, що організаційні причини теж відсутні, але як вважає позивачка, вони теж призвели до нещасного випадку: бригада працювала дві зміни підряд з 20-хвилинною перервою, що протирічить вимогам ст.59КЗпП України, з якої видно, що перерва між змінами повинна бути не менш подвійної тривалості часу роботи у попередній зміні, включаючи час на обід, тому призначення працівника на роботу протягом двох змін заборонено. Ті ж недоліки містить і акт Держгірпромнагляду, крім того, він складений через більше ніж рік після нещасного випадку, комісією під головуванням ОСОБА_3, який був членом попередньої комісії. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 410 від 08.07.1998 року смерть ОСОБА_2 настала в результаті гострої ішемічної хвороби серця, котра супроводжувалась гострою серцевою недостатністю, що підтверджується збільшенням розміру та ваги серця, нерівномірним окрасом мязи серця, утовщення стінки лівого шлуночка, гострого венозного повнокров'я внутрішніх органів, з периваскулярними діапедезними крововиливами у речовину головного мозку та порожнину альвеол, набряку та гострої емфіземи легенів. Вважає, що такий діагноз свідчить про тепловий удар, так як при проведенні експертизи не враховано, що її син за життя був здоровою людиною, щорічно проходив медичну комісію у поліклініці за місцем роботи, ніяких вад серця не мав, і не враховано, у яких умовах йому довелося виконувати роботу з 03 червня 1998 року 15 годин по 04 червня 02 годин 1998 року. Так він займався ремонтом машини безперервного лиття заготовок; його місце роботи являло собою залізний бункер довжиною приблизно 10 метрів, шириною 0,7 метрів, висотою до 2 метрів, у якому відсутня була вентиляція; була сильна загазованість та пароутворення, єдиним виходом для газу та викидів від зварки були відчинені вхідні двері; температура становила від 70-ти до 5-ти градусів. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 02 лютого 2005 року до факторів, які сприяють розвитку гострої серцево-судинної недостатності при гострій ішемічній хворобі серця, відносяться стрес перевтома, надмірне фізичне навантаження, перебування у середовищі з несприятливим мікрокліматом, тобто підвищеною температурою, вологістю, зниженням концентрації кисню у повітрі, підвищена загазованість, вживання спиртного. Стверджує, що саме у таких умовах працював її син, тому вважає, що його смерть повязана з виконанням трудових обовязків і просить задовольнити її позов у повному обсязі та визнати незаконними акт розслідування випадку смерті ОСОБА_2 від 08.07.1998 № 293; акт спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, складений комісією № 144Р від 29.07.1999 територіального управління Держгірпромнагляду в Дніпропетровській області; встановити факт нещасного випадку зі смертельним наслідком на виробництві з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 на ВАТ "Дніпровський комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", зобов'язавши товариство скласти акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1; стягнути з ВАТ "Дніпровський комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" одноразову допомогу в розмірі 59935 грн. 80 коп.; стягнути на її користь моральну шкоду 100000 грн., оскільки крім сина, інших близьких людей не має, його загибель є тяжкою втратою для неї, тому суттєво погіршився її стан здоров'я, вона часто перебуває на лікуванні, про що надала суду медичні документи.
Представник позивача адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала заявлені позивачкою вимоги повністю; просила допитати в суді судово-медичного експерта, який складав висновок, проти проведення будь-яких інших експертиз заперечувала, допит свідка ОСОБА_5, котра раніш у суді давала покази, не вважала необхідним.
Представник відповідача ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" Донець О.Є. у судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що умови праці на підприємстві на переважній частині посад є шкідливими, у звязку з чим працівники отримують відповідні надбавки, пільговий стаж тощо; необхідність виконання понаднормових робіт зміною, де працював ОСОБА_2, була повязана з пезперервністю виробничого процесу, на виконання понаднормової роботи він погодився добровільно, умови його роботи не викликали загрози життю, приміщення, де він виконував роботу, мало вентиляцію, крім нього, у тій же зміні виконували роботу інші працівники; після закінчення роботи ОСОБА_2 декілька годин з іншими працівниками відпочивав у роздягальні, з їх слів почувався нормально, на свій стан не скаржився; вважає, що його смерть не повязана з виробництвом, що встановлено розслідуванням, крім того, позивачкою пропущено трирічний строк позовної давності звернення до суду, встановлений ст. 76 ЦК України в ред.1963 року, тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Представник відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську ОСОБА_7 надала в суді письмові заперечення проти позову, у яких зазначила, що оскільки нещасний випадок з ОСОБА_2 стався у 1998 році, а Фонд розпочав діяльність згідно Закону України " Про загальнообовязкове державне соціальне страхування...", який набрав чинності з 01.04.2001 року, тому обовязок відшкодування шкоди покладається тільки на власника підприємства, з яким потерпілий був у трудових відносинах; крім того, вважає, що при проведенні у справі експертизи судмедексперт керувався виключно зазначеними в ухвалі суду обставинами щодо умов роботи ОСОБА_2, на які у свою чергу послалась позивачка у тексті позову, при цьому безпосередньо ні з робочим місцем, ні з місцем, де був знайдений труп загиблого, з місцем, де він провів останні години життя, експерт не знайомився і огляд не проводив; при цьому під час складання актів розслідування нещасного випадку комісіями досліджувались ці обставини і було встановлено відсутність дії виробничого фактору; також вважає, що позивачкою пропущено встановлений ст. 76 ЦК України в ред. 1963 р. строк позовної давності при зверненні до суду, так як вона звернулась з позовом у 2004 році, а нещасний випадок мав місце у 1998 рокці, оспорювані акти складені в 1999 році, таким чином позовна давність сплила до 01 січня 2004 року, тому просить у позові відмовити.
Представник територіального управління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області в судовому засіданні надав письмовий вігук на позов, де зазначив, що у разі встановлення в судовому порядку факту нещасного випадку на виробництві зі смертельним наслідком, комісією управління буде проведено повторне розслідування.
Допитаний у якості свідка у судовому засіданні ОСОБА_8 пояснив, що працював бригадиром слюсарної дільниці, в ніч на ІНФОРМАЦІЯ_2 він, ОСОБА_2 і ОСОБА_9 на прохання майстра ОСОБА_10 залишились після закінчення зміни о 23.00. щоб виконати роботу, яку не вситгли завершити, роботи виконували близько двох годин, а потім пішли до приміщення майстерні, де знаходились до 5-ї години ранку, так як громадський транспорт у нічний час не ходить і дістатись вночі додому було проблематично, у майстерні ОСОБА_2 та ОСОБА_9 грали в доміно, свідок відпочивав; ОСОБА_2 прагнув піти додому, але була ніч, транспорт не ходив, тому його відмовили і він залишився; приблизно о 05.30. вони втрьох направились до бані, ОСОБА_2 дорогою зайшов до туалету, сказав, що наздожене їх, але потім його вже не бачили; як згодом стало відомо, його тіло знайшли працівники наступної зміни; підстав вважати, що з ним може щось трапитись не було, оскільки він почувався добре, був за віком молодий і ніколи не скаржився на здоровя, тому свідок подумав, що він затримався і з кимось розмовляє та не надав особливого значення його відсутності. Вважає, що умови роботи, у яких тої ночі працював ОСОБА_2 є характерними для того виду діяльності, якою він займався і загрози його життю не виникало; коли роботи закінчили, він на самопочуття не скаржився, поводився звичайно. Стостовно свідка ОСОБА_5 пояснив, що вона теж працювала газозварювальником, але низького розряду, її кваліфікація не дозволяла виконувати таку роботу, яку виконував ОСОБА_2, тому вона поряд з ним не була.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що на той час працював майстром; оскільки виникла виробнича необхідність закінчити ремонт обладнання, то на добровільній основі після зміни, яка закінчилась о 23.00. було запропоновано залишитись декільком працівникам, залишились електрогазозварювальник ОСОБА_2, бригадир Фомін та слюсар ОСОБА_9; до 01.30. вони закінчили роботу і пішли до майстерні відпочивати до ранку; умови роботи, яку виконував ОСОБА_2 були штатні - робота велась дійсно у відносно невеликому приміщенні, але для провітрювання у ньому є отвори, вінка, знято стелю з нього; вологість дійсно була, так як подавалась вода для охолодження обладнання, але не вище норми; кожну годину при виконанні там робіт робили технічну перерву не менше 10 хвилин; протягом виконання роботи він ніяких скарг не виказував і не намагався припинити роботу; приблизно о 01.30. вже після закінчення робіт ОСОБА_2 сказав, що хоче дістатись додому, його відмовили, пояснивши, що транспорт не ходе і він, як і інші працівники, не наполягав, тому необхідності викликати чергову машину не було; ніяких скарг на самопочуття він не виказував і вони утрьох пішли до майстерні відпочивати, а вранці стало відомо, о ОСОБА_2 помер. ОСОБА_5 теж працювала газозварювальником, але в неї було інше робоче місце.
Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_11 підтвердив надані ним висновки, що є в матеріалах справи, пояснив, що наявність встановлених ним ознак, котрі могли призвести до смертельного наслідку, проявляється прижиттєво (стрес, втома, відчуття задухи), тому при дослідженні неможливо встановити чи відчувала їх людина; при наданні висновків керувався даними, зазначеними в ухвалах суду.
Суд, вислухавши позивачку та її представника, представників відповідачів, свідків, дослідивши докази у справі, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що син позивачки ОСОБА_2 (л.с.7 т.1), працював електрогазозварювальником ручної зварки на ВАТ " Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського" з 17.09.1997 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 (наказ № 699 від 16.07.1997 року, л.с.15 т.1), коли він помер (копія свідоцтва про смерть; актовий запис № 608 від 05.06.1998 відділом РАГС виконкому Баглійської райради; л.с.8 т.1). З наказу-розпорядження про прийняття ОСОБА_2 на роботу видно, що потипоказань до роботи у нього не виявлено. Згідно розпорядження по ЦРМО-2 від 03.06.1998 у звязку з виробничою необхідністю і за добровільною згодою у зміну з 23.00. до 07.00. були залишені ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_2 Згідно графіку роботи нічна зміна 03.06.1998 складала 03.00. години (л.с.17 т.1). Згідно висновку судово-медичного дослідження смерть ОСОБА_2 настала в результаті гострої ішемічної хвороби серця, котра супроводжувалась гострою серцевою недостатністю, що підтверджується збільшенням розміру та ваги серця, нерівномірним окрасом мязи серця, утовщення стінки лівого шлуночка, гострого венозного повнокровя внутрішніх органів, з периваскулярними діапедезними крововиливами у речовину головного мозку та порожнину альвеол, набряку та гострої емфіземи легенів; наслідків спиртів у крові не знайдено (л.с.72 т.1); також експертом, який проводив дослідження, додатково роботодавцеві повідомлено, що шкідливих речовин та змін в організмі, які могли би бути наслідками їх впливу, не знайдено (л.с.73 т.1). За фактом смерті ОСОБА_2 проведено розслідування та складено акт комісією роботодавця згідно наказу від 08.06.1998 року № 298 ( л.с. 10-13 т.1) та акт спеціального розслідування від 12.08.1999 року комісією територіального управління Держгірпромнагляду (л.с.54-58 т.1), протокол огляду місця події (л.с.59-60 т.1), відібрані пояснювальні записки від осіб, котрі працювали у одну зміну з померлим та складені протоколи їх опитування (л.с.61-69 т.1). Згідно проведених розслідувань комісії дійшли висновку про відсутність підстав для складання акту за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві. Постановою від 28.06.1998 року слідчим прокуратури Заводського району м. Дніпродзержинська відмовлено у порушенні кримінальної спрви за фактом смерті ОСОБА_2 (л.с. 19 т.1). Згідно постанови засідання президії профспілкового комітету ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат" від 26.05.1998 року надано згоду на проведення понаднормових робіт (л.с.74 т.1), у відповідності до виписки з особової картки ОСОБА_2 ним пройдено інструктаж з техніки безпеки (л.с.75-77 т.1).
Як видно з висновку судмедексперта від 20.07.2004 (л.с.92 т.1) на підставі ухвали суду від 21.06.2004 при дослідженні трупа знайдено ссадни на голові, кінцівках, якиі відносяться до легких тілесних ушкоджень, утворились внаслідок дії тупого твердого предмету чи при ударі об нього незадовго до смерті; інших ознак впливу зовні не знайдено. Згідно висновку того ж судмедексперта від 02.02.2005 року (л.с.193-194 т.1) на підставі ухвали суду від 20.01.2005 з урахуванням данних, зазначених в ухвалі суду, експерт визначив, що головними факторами, які сприяли розвитку гострої серцево-судинної недостатністі при гострій ішемічній хворобі серця є ті, що підвищують навантаження на серцевий мяз, тим самим призводять до декомпенсації адекватних функцій організму. Такими факторами в першу чергу є: стрес, перевтома, надмірне фізичне навантаження, знаходження в середовищі з несприятливим мікрокліматом, тобто підвищеною температурою, високою вологістю, зниженням концентрації кисню у повітрі, яке вдихається, підвищена загазованість, вживання алкоголю. При судово-хімічному дослідженні крові алкоголі не знайдені, тома факторами, які сприяли розвитку гострої серцево-судинної недостатності могли бути ті, що зазначені в ухвалі суду.
Допитаний в судовому засіданні судмедексперт ОСОБА_11 пояснив, що при наданні вищевказаних висновків керувався даними проведених досліджень та даними, зазначеними в ухвалах суду; місце, де настала смерть ОСОБА_2 не досліджував і це не входить в його компетенцію.
В судовому засіданні позивачка та її представник проти проведення будь-яких додаткових експертиз у справі відмовились, клопотань щодо витребування додаткових доказів не заявляли, наполягали на вирішенні справи на підставі наявних доказів.
З акту територіального управління Держнаглядохоронпраці України по Дніпропетровській області видно, що обставини нещасного випадку, який стався з ОСОБА_2 розслідувались, порушень чинних на час, до якого відноситься випадок, нормативних актів з охорони праці фахівцями управління не виявлено, підстав для повязання нещасного випадку з виробництвом не встановлено.
Згідно ч.1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. У відповідності до ст. ст. 143-147 ЦПК України експертиза проводиться судом за ініціативи однієї або обох сторін.
Згідно ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог і заперечень; крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З фактичних даних, наданих сторонами та досліджених судом у судовому засіданні, зокрема, показів свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8 не вбачається, що з сином позивачки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 мав місце нещасний випадок на виробництві, який відбувся внаслідок обставин, на які посилається позивачка. Таким чином фактів, котрі достовірно підтверджують наявність незадовільних умов праці померлого, порушень правил безпеки його праці з боку роботодавця-відповідача у справі чи інших трудових прав, наведеними у справі доказами не підтверджено.
Підстав для застосування позовної давності суд не знаходить, оскільки провадження у справі відкрито ухвалою судді у 2002 році.
На підставі викладеного суд вважає необхідним відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог щодо встановлення юридичного факту і визнання нещасного випадку виробничою травмою.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 143-147, 212 -216, 234-235, 256-259 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Дніпродзержинську, територіального управління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області - про визнання незаконними актів розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, встановлення факту нещасного випадку на виробництві зі смертельним наслідком, зобовязання скласти акт форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві, стягнення моральної шкоди.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська в апеляційний суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Головуючий у справі Погребняк Т.Ю.