Справа № 2-з-26/11 р.
12 жовтня 2011 року м. Тернівка
Суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Корягін В.О., ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, у якої просив накласти арешт на банківські рахунки ОСОБА_2, що знаходяться у «Приватбанку, «Укрсиббанку», «Надра», «Промінвестбанку», «Ощадбанку», посилаючись на те, що вона збирається подати позовну заяву про розподіл майна подружжя.
Відповідно до ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. До заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб'єктом відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову. До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову.
Згідно ч.2,8 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається судом не пізніше двох днів з дня її подання. У разі обґрунтованої вимоги заявника заява про забезпечення позову, подана до подання позовної заяви, розглядається лише за його участю без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходи забезпечення позову. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Як вбачається з заяви про забезпечення позову в ній не зазначено на які саме рахунки необхідно накласти арешт, в яких саме установах з зазначенням адресів даний установ, а також не зазначено доказів, які підтверджують те, що ОСОБА_2 витрачає кошти, які є спільної сумісною власністю.
Крім того, судом ураховується той факт, що позивачем на час розгляду заяви про забезпечення позову не подана до суду позовна заява про розподіл майна подружжя, а також той факт, що дана позовна заява не є позовною заявою, яка подана з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності.
На підставі зазначеного суд приходить до висновку, що заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову необхідно повернути заявнику.
Керуючись ст.ст. 151, 153, 209 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя