Рішення від 24.10.2011 по справі 2-635/11

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Фрунзе, 35

"24" жовтня 2011 р. Справа № 2-635/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2011 року Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Лизі Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, (далі - відповідач), в якому просив стягнути з останнього 1516,2 грн. збитків та 10000 грн., моральної шкоди, завданої внаслідок злочину.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 21.04.2010 року між ним та його сином -відповідачем у справі виникла сварка, внаслідок чого відповідач на ґрунті особистих неприязних стосунків завдав легких тілесних ушкоджень, які протягли короткочасний розлад здоров'я.

Постановою Макарівського РВ ГУ МВС Київської області від 21.04.2010 року у відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю в діях відповідача ознак складу злочину, передбаченого ст. 296 КК України.

Внаслідок неправомірних дій відповідача позивачу була завдана шкода, яка полягає у витратах на лікування та згідно товарних чеків складає 1516,2 грн. Окрім матеріальної шкоди позивачу була завдана моральна шкода яка полягає у фізичних стражданнях, які він переніс як під час отримання тілесних ушкоджень так і під час лікування.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_3, позов підтримали, уточнили вимоги, просили стягнути завдану шкоду на загальних підставах.

Відповідач та його представник ОСОБА_4, в судовому засіданні проти задоволення вимог заперечили. Зазначили, що позивачем не доведено вини ОСОБА_2, та його протиправної поведінки, а також не доведено причинного зв'язку між такою поведінкою та шкодою у вигляді тих наслідків, які настали.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

21.04.2010 року між позивачем та його дружиною ОСОБА_5, виникла сварка, внаслідок чого остання завдала йому тілесні ушкодження.

Згідно акту судово-медичного заключення № 56/Д від 14.06.2010 року ОСОБА_1, лікувався з 21.04.2010 року по 30.04.2010 року з приводу закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку та забою м'яких тканин голови, обличчя, забою грудної клітин тощо, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Постановою Макарівського РВ ГУ МВС Київської області від 21.04.2010 року відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України за відсутністю ознак складу злочину, передбаченого ст. 296 КК України.

Згідно наданих позивачем квитанцій, позивач поніс витрати на лікування у розмірі 1516,2 грн.

Розглядаючи між сторонами спір про стягнення шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

У відповідності до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).

Таким чином, за загальним правилом необхідними підставами (елементами) відповідальності за завдану шкоду є протиправна поведінка особи, наявність шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та настанню наслідків у виді шкоди, вина особи, що завдала таку шкоду.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, яка визначає підстави звільнення від доказування. Такими обставинами, зокрема, є обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Проаналізувавши надані позивачем докази, суд приходить до висновку, що ним не доведено належними та допустимими засобами доказування наявності всіх обов'язкових підстав для відшкодування шкоди, а саме протиправної поведінки відповідача, наявності причинного зв'язку між його діями та настанням для позивача саме таких негативних наслідків про які він зазначає у позові, вини відповідача.

Факти, встановлені у постанові про відмову у порушенні кримінальної справи не свідчать про протиправність поведінки відповідача та не є преюдиційними при розгляді цієї справи, оскільки не є в розумінні ст. 61 ЦПК України тими обставинами, що не потребують доведення.

Аналогічний висновок суд робить і щодо підтвердження позивачем заподіяної йому шкоди, причинного зв'язку між діями та настанні негативних наслідків у вигляді такої шкоди, вини відповідача.

Своїми процесуальними правами щодо подання, витребування чи забезпечення доказів, залучення до участі у справі інших відповідачів, позивач та його представник не скористалися.

Оскільки за наданих сторонами доказів встановити наявність всіх обов'язкових підстав для відшкодування шкоди не передбачається можливим, в задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позову стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 15, 60, 79, 88, 207, 212-215, ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через суд, що його ухвалив протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України.

Головуючий О.В.Тандир