08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Фрунзе, 35
"14" жовтня 2011 р. Справа № 2-198/11
14 жовтня 2011 року
Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Лизі Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Емос», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визнання права на житлову квартиру, -
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до Макарівського районного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Емос» (далі -ТОВ «Емос», відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2, та ОСОБА_3, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила визнати за нею та членами її сім'ї -її доньками ОСОБА_2, та ОСОБА_3, право на жиле приміщення квартири АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідача надати їй та членам її сім'ї взамін знесеної відповідачем зазначеної вище квартири інше благоустроєне жиле приміщення у вигляді окремої квартири в межах Макарівського району Київської області.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що їй та її доньці ОСОБА_2, було надано жиле приміщення квартири № 6 у відомчому будинку госпрозрахункової ремонтно - будівельної дільниці ВО «Воркутавуголь»АДРЕСА_1 за спільним рішенням профкому та адміністрації від 05.01.1987 року відповідно до ст. 52 Житлового кодексу Української РСР. На підставі вказаних рішень виконком Макарівської районної Ради народних депутатів 30 березня 1987 року на її ім'я було видано ордер № 35 на право зайняття жилого приміщення жилою площею 19,1 кв.м, яке складається з однієї кімнати, у квартирі в відомчому будинку ХРСУ АДРЕСА_1, де членом родини також зазначена її донька -ОСОБА_2
30.07.1990 року, у зв'язку з її виїздом на 5 років по місцю служби чоловіка, виконком Макарівської районної Ради народних депутатів рішенням № 128 забронював за нею жиле приміщення квартири та видав охоронне свідоцтво на квартиру АДРЕСА_1, до червня місяця 1995 року. Після закінчення строку дії броні у 1995 році вона разом з сім'єю вселилася у жиле приміщення вищезгаданої квартири.
У березні 2010 року відповідач розпочав демонтаж даху над житловим об'єктом АДРЕСА_1 без надання їй іншого жилого приміщення на час ремонту, з підстав того, що не визнає за нею права користування жилим приміщенням, а саме квартири № 6 в зазначеному корпусі, що унеможливлює проживання у даній квартирі та змусило її звернутись до суду за захистом порушених відповідачем житлових прав.
В судовому засіданні позивач та її представники ОСОБА_4, та ОСОБА_5, позовні вимоги підтримали, викладене в заяві підтвердили.
Представник відповідача Юзефович А.О., проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначив, що позивач протягом тривалого часу використовувала приміщення у базі відпочинку «Лісова казка»протиправно та рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20.10.2006 року, яке було залишене в силі ухвалою Верховного Суду України від 17.03.2010 року її разом з залежними особами було виселено із зазначених приміщень без надання іншого жилого приміщення. Вимоги ОСОБА_1, є безпідставними, оскільки ТОВ «Емос»не порушувало її прав та інтересів.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 було надано жиле приміщення квартири № 6 у відомчому будинку госпрозрахункової ремонтно-будівельної дільниці ВО «Воркутавуголь»АДРЕСА_1 за спільним рішенням профкому та адміністрації від 05.01.1987 року.
На підставі вказаних рішень виконком Макарівської районної Ради народних депутатів 30 березня 1987 року на ім'я позивача було видано ордер № 35 на право зайняття жилого приміщення жилою площею 19,1 кв.м, яке складається з однієї кімнати в відомчому будинку ХРСУ АДРЕСА_1, де членом її родини також зазначена її донька -ОСОБА_2
Як вбачається з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, власником бази відпочинку «Лісна казка», що знаходиться по вул. Будівельній, 1, у с. Ясногородка Макарівського району Київської області було ТОВ «Емос»з 30.06.1999 року по 17.09.2010 року, після якого власником зазначеного об'єкту стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Псамата плюс».
Державна реєстрація права власності на об'єкт нерухомості Бази відпочинку «Лісова казка»по вул. Будівельній, 1, в с. Ясногородка, що складалася із 24 будівель, за ТОВ «ЕМОС»була здійснена Макарівським БТІ 30.06.1999 року на підставі акту прийому-передачі бази відпочинку «Лесная сказка»з балансу фірми «Іглен»на баланс ТОВ «Емос»та договору купівлі-продажу № 1214 від 14.12.1992 року.
Відповідно до акта приймання-передачі бази відпочинку «Лісова казка» від 18 грудня 1992 року з балансу фірми "Іглен" на баланс ТОВ "Емос" на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 1214 від 12 грудня 1992 року були передані будівлі та споруди. Серед них були жилі корпуси бази, призначені для тимчасового сезонного проживания, а саме: гуртожиток № 1, гуртожиток № 2, гуртожиток № 3 та гараж з надбудованим трьохповерховим приміщенням гуртожитку.
В матеріалах справи наявні документи, з яких вбачається, що, за наявною у відділі містобудування та архітектури Макарівської районної державної адміністрації та Макарівського бюро технічної інвентаризації, на базі відпочинку «Лісова казка» було збудовано та в 1980 році введено в експлуатацію нежилі (господарські) будівлі та споруди, а також три жилі корпуси, призначені для сезонного проживания. Жилі будинки та жилі приміщення, призначені для постійного проживания, на території бази не будувались і в експлуатацію не вводились. Переведения нежилих будівель та приміщень у жилі для постійного проживания не погоджувалось і не затверджувалось. Такі переобладнані будівлі чи приміщення в експлуатацію не вводились.
Згідно ухвали колегії суддів Судової падати у цивільних справах Верховного суду України від 17 березня 2010 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 08 вересня 2009 року скасовано, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2006 року залишено в силі. Даним рішенням задоволено зустрічний позов ТОВ «Емос»до ОСОБА_1, та ін. про усунення перешкод у праві власності шляхом виселення їх разом з усіма залежними від них особами без надання інших жилих приміщень з приміщень Бази відпочинку «Лісова казка»та зобов'язано не чинити перешкоди у реалізації права власності. Також при розгляді вказаної справи встановлено, що на території бази відпочинку «Лісова казка»не існувало і не існує будинків, призначених для постійного проживання, а також таких, що відносяться до державного чи громадського житлового фонду, невідомі правові підстави видачі ордерів для вселення в приміщення бази відпочинку.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи викладене, а також те, що позивач судом була виселена з приміщень Бази відпочинку «Лісова казка»без надання іншого жилого приміщення, після цього з ТОВ «Емос»позивач договорів користування чи найму жилого приміщення не укладала, суд приходить до висновку, що відповідачем не порушувались житлові права позивача, що є підставою для відмови у позові.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України у разі відмови у задоволенні позовних вимог судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 15, 60, 79, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Емос», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про визнання права на житлову квартиру -відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Макарівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий О.В.Тандир