08000, Київська область, смт. Макарів, вул. Фрунзе, 35
08.09.2011
08 вересня 2011 року Справа № 1-78/2011
Макарівський районний суд Київської області у складі:
Головуючого судді Тандира О.В.,
при секретарі Лизі Л.М.,
за участю прокурора Осипчука Є.М.,
захисників ОСОБА_1,
ОСОБА_2,
розглянувши у судовому засіданні в смт. Макарові Київської області кримінальну справу за звинуваченням
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта вища повна, одруженого, має на утриманні 2х неповнолітніх дітей, що тимчасово не працює, раніше не судимого, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта вища повна, одруженого, має на утриманні 2х неповнолітніх дітей, що працює директором ТОВ «Мілленіум Констракшн 3000», раніше не судимого, зареєстрований: АДРЕСА_2, проживає: АДРЕСА_3,
у вчиненні злочинів, передбачених ст. 15 ч. 2 ст. 191 ч. 5, ст. 366 ч. 1 КК України, -
В провадженні Макарівського районного суду Київської області знаходиться справа за якою органом досудового слідства ОСОБА_3 звинувачується в тому, що працюючи головним інженером ДП «Київське обласне дорожнє управління ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»підписав завідомо неправдивий офіційний документ, а саме акт приймання передачі товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Мілленіум констракшн 3000»на суму в 946 740 грн. тобто скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.
Окрім того органом досудового слідства ОСОБА_4 звинувачується в тому, що будучи директором ТОВ «Мілленіум констракшн 3000»підписав з головним інженером ДП «Київське обласне дорожнє управління ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»ОСОБА_3 завідомо неправдивий офіційний документ, а саме акт приймання передачі товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Мілленіум констракшн 3000»на суму в 946 740 гри. Крім того, з метою заволодіння коштами ДП «Київське обласне дорожнє управління ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»29.07.2009 року ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з ДП «Київське обласне дорожнє управління ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»коштів на загальну суму 2 334 255 грн., тобто своїми умисними діями вчинив службове підроблення та закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом зловживання, службовою особою своїм службовим становищем у великих розмірах, а саме злочини, передбачені ч.2 ст. 15, ч.5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
В судовому засіданні 08.09.2011 року захисником ОСОБА_4, - ОСОБА_1, на підставі ст. 281 КПК України було заявлено клопотання про направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування з підстав порушення на досудовому слідстві вимог ст.ст. 22,131,132, 141 Кримінально-процесуального кодексу України, а саме неповноту та неправильність досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, наявності підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин.
В обґрунтування заявленого клопотання захисник послався на те, що в порушення вимог ст. 132 КПК України органом досудового слідства в постанові про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_4 від 25.03.2011 року обвинувачення не конкретизовано, постанову складено не мотивовано, не зазначено якими саме діями ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, а якими діями скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України. Також в постанові про притягнення ОСОБА_4 в якості обвинуваченого не вказано обов'язкові вимоги про час, місце та обставини скоєння останнім злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.
Разом з тим, в порушення ч. 2 ст. 141 КПК України, відповідно до якої якщо під час досудового слідства частина пред'явленого обвинувачення не знайшла свого підтвердження, слідчий закриває справу в цій частині обвинувачення, органом досудового слідства попри те, що були отримані дані про набрання чинності рішення суду і про відсутність за таких підстав спричинення шкоди, відповідне рішення не прийнято.
Таким чином, органом досудового слідства в порушення вимог ст. 131 КПК України не було винесено мотивовану та конкретизовану постанову про притягнення ОСОБА_4 в якості обвинуваченого, в порушення ч. 2 ст. 132 КПК України в постанові про притягнення в якості обвинуваченого не було вказано час, місце та інші обставини скоєння злочинів та які саме дії ставляться обвинуваченому в вину по кожній зі статей обвинувачення, в порушення ч. 2 ст. 141 КПК України не прийнято рішення в частині обвинувачення, яке не знайшло підтвердження.
Крім того, в письмових доказах, що наявні в матеріалах справи містяться суттєві протиріччя щодо матеріалів, які необхідні були для облаштування асфальтно-бетонного покриття, та використані виконавцем робіт, які органом досудового слідства залишені поза увагою, відповідну юридичну оцінку їм не надано, що свідчать про неповноту досудового слідства та неконкретність пред'явленого обвинувачення.
Разом з тим, за вчинення одних і тих самих дій, а саме підписання актів прийому передачі товарно-матеріальних цінностей, обвинуваченому ОСОБА_4 орган досудового слідства пред'являє обвинувачення у скоєнні двох злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, що в подальшому за думкою досудового слідства спричинило шкоду ДП «Київське обласне дорожнє управління ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»на суму 946 740 грн., та ч. 1 ст. 366 КК України, а обвинуваченому ОСОБА_3 який здійснив те саме діяння, орган досудового слідства пред'являє обвинувачення лише за однією статтею кримінального кодексу, а саме за ч. 1 ст. 366 КК України, залишаючи поза увагою скоєння останнім зловживання службовим становищем по потягло шкоду на суму 946 740 грн. і не пред'являє за цим фактом обвинувачення, що відповідно до ст. 276 КПК України є також підставою для направлення справи на додаткове розслідування.
Аналогічні клопотання було заявлено в судовому засіданні ОСОБА_4, та його захисником - ОСОБА_2, які також просили направити дану кримінальну справу на додаткове розслідування з підстав порушення на досудовому слідстві вимог ст.ст. 22, 131, 132, 141 Кримінально-процесуального кодексу України, а саме неповноту та неправильність досудового слідства які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, наявності підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин.
Заявлені клопотання були обґрунтовані аналогічно клопотанню захисника ОСОБА_1
Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні проти направлення справи на додаткове розслідування заперечив за відсутності для цього обґрунтованих підстав.
Прокурор Осипчук Є.М., в судовому засіданні проти направлення справи на додаткове розслідування заперечив за відсутності для цього обґрунтованих підстав, та просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання.
Зазначив, що обвинувачення пред'явлено правильно, з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, в постановах про пред'явлення обвинувачення та в обвинувальному висновку зазначено які дії ставляться обвинуваченим в вину по кожному злочину. Щодо неповноти досудового слідства зазначив, що повноту чи неповноту досудового слідства можна було б встановити лише після дослідження всіх доказів у справі.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, докази, що були досліджені в судовому засіданні, суд вважає, що клопотання захисників та підсудного ОСОБА_4 підлягають частковому задоволенню, а справа має бути направлена на додаткове розслідування з огляду на нижче наведене.
Згідно ч. 1 ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Так досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).
Що ж до неправильності досудового слідства, то неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.
Посилання ОСОБА_4, та його захисників на неповноту досудового слідства а саме на те, що в письмових доказах, що наявні в матеріалах справи містяться суттєві протиріччя які органом досудового слідства залишені поза увагою, відповідну юридичну оцінку їм не надано не можуть бути підставою для направлення справи на додаткове розслідування на цій стадії розгляду кримінальної справи, оскільки суд ще не переходив до дослідження письмових доказів у справі та не може оцінити ці протиріччя.
Клопотання в частині направлення справи для додаткового розслідування з підстав передбачених ст. 267 КПК України, а саме наявності в діях ОСОБА_3, складу іншого тяжчого злочину - зловживання службовим становищем, що потягло шкоду, судом також відхиляється позаяк наявність чи відсутність шкоди суд зможе встановити після дослідження всіх доказів у справі.
Разом з тим, відповідно до ст. 22 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.
Згідно ст. 64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: 1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); 2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; 3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; 4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.
Як зазначено у ст. 131 КПК України, коли є досить доказів, які вказують на вчинення злочину певною особою, слідчий виносить мотивовану постанову про притягнення цієї особи як обвинуваченого.
Згідно з ч. 2 ст. 132 КПК України коли обвинувачений притягається до відповідальності за вчинення декількох злочинів, що підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, в постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути вказано, які саме дії ставляться обвинуваченому в вину по кожній з цих статей.
Вказаних вимог закону органом досудового слідства не дотримано.
Як вбачається з матеріалів справи в постанові про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_4 від 17.02.2011 року (т. 13 а.с. 89-90) обвинувачення не конкретизовано, постанову складено не мотивовано, не зазначено якими саме діями ОСОБА_4 скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України, а якими діями скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України. Органом досудового слідства не вказано обов'язкових вимог ст. 132 КПК України про час, місце та обставини скоєння останнім злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України що інкримінується ОСОБА_4
Крім того, неконкретність пред'явленого обвинувачення відображується також в тому, що за вчинення одних і тих самих дій, а саме підписання акту прийому передачі товарно-матеріальних цінностей, обвинуваченому ОСОБА_4 орган досудового слідства пред'являє обвинувачення у скоєнні двох злочинів (т. 13 а.с. 89-90), а обвинуваченому ОСОБА_3, який здійснив те саме діяння, орган досудового слідства пред'являє обвинувачення лише за однією статтею кримінального кодексу, а саме за ч. 1 ст. 366 КК України (т. 13 а.с. 132-133).
Зазначені порушення кримінально процесуального закону не можуть бути усунуті під час судового розгляду справи, а без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 281 КПК України, суд -
Кримінальну справу за звинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 15 ч. 2 ст. 191 ч. 5, ст. 366 ч. 1 КК України -повернути прокурору для проведення додаткового розслідування.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 залишити без зміни -підписку про невиїзд з постійного місця проживання, ОСОБА_4 залишити без зміни -підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Макарівський районний суд протягом 7 діб.
Головуючий О.В.Тандир