Справа: № 2-а-169/11/1007 Головуючий у 1-й інстанції: Сердинський В.С.
Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.
Іменем України
"18" жовтня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
суддів: Федорової Г.Г.,
Ключковича В.Ю., Данилової М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У грудня 2010 року ОСОБА_4 (далі -позивач) звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області із позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області (далі -відповідач), в якому просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області нечинними та зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити додаткову пенсію за в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком для осіб, яків втратили працездатність, станом на день перерахунку пенсії, та додаткову пенсію в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком для осіб, які втратили працездатність, станом на день перерахунку пенсії на підставі статей 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.11.2010 року, з урахуванням пенсійних виплат, які отримав з 01.11.2010 року, здійснюючи такі нарахування та виплати довічно.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2011 року адміністративний позов ОСОБА_4, задоволено частково.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області та зобов'язано провести перерахунок ОСОБА_4 основної та додаткової пенсії по інвалідності виходячи з розміру 8 мінімальних пенсій за віком та 75 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 50, ч. ст. 54 ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»за період з 01.11.2010 року та виплати недоотримані суми пенсій.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою повністю відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується відповідним посвідченням Серії НОМЕР_1 від 25.03.1999 року та є інвалідом ІІ групи, що підтверджується відповідною довідкою Серії КИО-І № 216427 від 15.11.2004 року.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі -Закон № 796-ХІІ), пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 Закону № 796-ХІІ, особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам ІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 53 Закону № 796-ХІІ виплачується повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Частиною 3 ст. 67 Закону № 796-ХІІ передбачено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Згідно з ч. 3 ст. 54 Закону № 796-ХІІ, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, по ІІ групі інвалідності не може бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком та на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Однак, всупереч ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися не згідно Закону, а відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року № 530 та від 16.07.2008 року № 654.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановами Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року, відповідач неправомірно виплачував позивачу державну пенсію та додаткову пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в меншому розмірі ніж це передбачено ст. ст. 50, 54 зазначеного Закону.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2011 року - залишити без задоволення.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту прийняття, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Суддя:
Суддя: Г.Г. Федорова
В.Ю. Ключкович
М.В. Данилова