Справа: № 2-а-63/11 Головуючий у 1-й інстанції: Павленко О.В.
Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.
Іменем України
"18" жовтня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
суддів: Федорової Г.Г.,
Ключковича В.Ю., Данилової М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської державної адміністрації Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 19 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_4 (далі - позивач) 10.12.2010 року звернулась до Ріпкинського районного суду Чернігівської області із позовом до управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської державної адміністрації Чернігівської області (далі -відповідач), в якому просила визнати дії управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської державної адміністрації Чернігівської області неправомірними, стягнути з відповідача недоотримані кошти у суму 1620 грн., за період з 01.07.2010 по день винесення рішення суду, за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю, передбачені ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 19 січня 2011 року позов ОСОБА_4, задоволено частково.
Визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської державної адміністрації Чернігівської області та зобов'язано відповідача провести ОСОБА_4 перерахунок щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особисто підсобного господарства в розмірі передбаченому ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та здійснити виплати, з 01.07.2010 року 1901.2011 року, за виключенням виплачених сум за вказаний період.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Крім цього, відповідно до приписів ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає за можливе переглянути судове рішення лише в межах апеляційної скарги відповідача, оскільки позивач останнє не оскаржує.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивач є особою, яка постійно проживає та території зони посиленого радіоекологічного контролю (4-та категорія) відповідно до посвідчення Серії НОМЕР_1 від 11.11.1993 року (арк. справи № 1).
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ), пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ч. 1 ст. 37 Закону № 796-ХІІ, громадянам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 30 процентів від мінімальної заробітної плати.
Всупереч ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказана доплата виплачувалася не згідно Закону, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, відповідач неправомірно виплачував позивачу доплату до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 37 зазначеного Закону.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Ріпкинської державної адміністрації Чернігівської області на постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 19 січня 2011 року - залишити без задоволення.
Постанову Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 19 січня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Суддя:
Суддя: Г.Г. Федорова
В.Ю. Ключкович
М.В. Данилова