Справа: № 2а-567/11 Головуючий у 1-й інстанції: : Муляр В.С.
Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.
Іменем України
"18" жовтня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
суддів: Федорової Г.Г.,
Ключковича В.Ю., Данилової М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Ватутіне Черкаської області на постанову Ватутінського міського суду Черкаської області від 16 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Ватутіне Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_5 (далі -позивач) 13.02.2011 року звернулась до Ватутінського міського суду Черкаської області із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіне Черкаської області (далі -відповідач), в якому просила визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіне Черкаської області, зобов'язати відповідача здійснити перерахування доплати до пенсії та забезпечити щомісячну виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно зі ст. Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за останні шість місяців. Витребувати з Управління Пенсійного Фонду України в м. Ватутіне Черкаської області довідку про розмір мінімальної пенсії за віком з 01.01.2010 року.
Постановою Ватутінського міського суду Черкаської області від 16 лютого 2011 року позов ОСОБА_5, задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Ватутіне Черкаської області та зобов'язано здійснити ОСОБА_5 перерахунок доплати до пенсії та забезпечити щомісячну виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 03 липня 2010 року по 03 лютого 2011 року включно, з урахуванням отриманих виплат.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятою постановою, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2001 року № 2195-IV (далі -Закон № 2195-IV), а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом.
Відповідно до ст. 6 Закону № 2195-IV, особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 05.10.2000 року № 2017-ІІІ (далі -Закон № 2017-III), основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій, зокрема, включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, положенням ст. 19 Закону № 2017-III передбачено, що виключно законами України визначається, зокрема, мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена Законом № 1058-IV, для розрахунку підвищення пенсії позивачу як дитині війни.
Проте, відповідач всупереч ст. 6 Закону № 2195-IV, виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Ватутіне Черкаської області на постанову Ватутінського міського суду Черкаської області від 16 лютого 2011 року - залишити без задоволення.
Постанову Ватутінського міського суду Черкаської області від 16 лютого 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Суддя:
Суддя: Г.Г. Федорова
В.Ю Ключкович
М.В. Данилова