Справа: № 2-а-1020/10 Головуючий у 1-й інстанції: Ребрина К.Г.
Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.
Іменем України
"18" жовтня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
суддів: Федорової Г.Г.,
Ключковича В.Ю., Данилової М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 грудня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_4 (далі - позивач) 23.11.2010 року звернулась до Уманського міськрайонного суду Черкаської області із позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області (далі -відповідач), в якому просила визнати відмову Управління пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області щодо виплати щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006 року по теперішній час - протиправною, стягнути з відповідача протягом 5 календарних днів з дня набрання судовим рішенням чинності не виплачену заборговану в повному обсязі державну соціальну допомогу 30% надбавку, що передбачена ст. 6 Законом України «Про соціальний захист дітей війни»починаючи з 01.01.2010 року, нараховуючи такі виплати в подальшому.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 листопада, позов ОСОБА_4, в частині позовних вимог за період з 01 січня 2010 року по 23 травня 2010 року залишено без розгляду.
Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 13 грудня 2010 року позов ОСОБА_4, задоволено частково.
Визнано бездіяльність Управління пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області неправомірною та зобов'язано відповідача зробити перерахунок щомісячного підвищення до пенсії ОСОБА_4, підвищивши її до 30 % мінімальної пенсії за віком згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»починаючи з 23 травня по 23 листопада 2010 року, та виплатити її, з урахуванням виплаченої надбавки.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Крім цього, відповідно до приписів ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає за можливе переглянути судове рішення лише в межах апеляційної скарги відповідача, оскільки позивач останнє не оскаржує.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни»в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2001 року № 2195-IV (далі -Закон № 2195-IV), а відтак, на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені цим Законом.
Відповідно до ст. 6 Закону № 2195-IV, особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01.01.2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 05.10.2000 року № 2017-ІІІ (далі -Закон № 2017-III), основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій, зокрема, включається мінімальний розмір пенсії за віком.
При цьому, положенням ст. 19 Закону № 2017-III передбачено, що виключно законами України визначається, зокрема, мінімальний розмір пенсії за віком.
Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена Законом № 1058-IV, для розрахунку підвищення пенсії позивачу як дитині війни.
Проте, відповідач всупереч ст. 6 Закону № 2195-IV, виплачував позивачу щомісячне підвищення до пенсії у меншому розмірі.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Умань Черкаської області на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 грудня 2010 року - залишити без задоволення.
Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13 грудня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Суддя:
Суддя: Г.Г. Федорова
В.Ю. Ключкович
М.В. Данилова