Справа: № 2-а-1191/11/2512 Головуючий у 1-й інстанції: Сова Т.Г.
Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.
Іменем України
"18" жовтня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
суддів: Федорової Г.Г.,
Ключковича В.Ю., Данилової М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Менської районні державної адміністрації Чернігівської області на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 05 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Менської районні державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_4 (далі - позивач) 21.03.2011 року звернувся до Менського районного суду Чернігівської області із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Менської районні державної адміністрації Чернігівської області (далі - відповідач), в якому просив визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Менської районні державної адміністрації Чернігівської області неправомірними, зобов'язати відповідача провести учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС першої категорії, інваліду 2-ї групи перерахунок і виплату разової допомоги на оздоровлення у відповідності до ст. 48 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку 5 мінімальних заробітних плат за 2010 рік.
Постановою Менського районного суду Чернігівської області від 05 квітня 2011 року позов ОСОБА_4, задоволено .
Визнано протиправну відмову Управління праці та соціального захисту населення Менської районні державної адміністрації Чернігівської області та зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату ОСОБА_4 за 2010 рік щорічної одноразової допомоги на оздоровлення в порядку ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат на час виплати, за виключенням здійснених за це період таких виплат та нарахувань.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Крім цього, відповідно до приписів ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає за можливе переглянути судове рішення лише в межах апеляційної скарги відповідача, оскільки позивач останнє не оскаржує.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, віднесений до 1 категорії, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 26.11.1992 року (арк. справи № 4), та інвалідом 2-ї групи по захворюванню пов'язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою серії МСЕ-ЧНВ № 026177 від 03 жовтня 2006 року (арк. справи № 6).
Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі -Закон № 796-ХІІ), щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії виплачується у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Всупереч ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення позивачу була нарахована не згідно Закону, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 100 грн. Остання на час звернення до суду не була виплачена.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року, відповідач неправомірно нарахував позивачу щорічну допомогу на оздоровлення в меншому розмірі ніж це передбачено ч. 4 ст. 48 зазначеного Закону.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Менської районні державної адміністрації Чернігівської області на постанову Менського районного суду Чернігівської області від 05 квітня 2011 року - залишити без задоволення.
Постанову Менського районного суду Чернігівської області від 05 квітня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Суддя:
Суддя: Г.Г. Федорова
В.Ю. Ключкович
М.В. Данилова