Справа: №2а-3570/10/2316 Головуючий у 1- й інстанції Плужник Т.Ф.
Суддя - доповідач: Бужак Н.П.
Іменем України
18 жовтня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бужак Н.П.
Суддів: Твердохліб В., Костюк Л.О.
За участю секретаря: Павленко Т.В.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Соснівського районного суду міста Черкаси у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Черкаської міської ради, міського управління Держкомзему у м. Черкаси та Черкаському районі Черкаської області про визнання недійсним та скасування рішення ради, державного акту на право власності на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання недійсним та скасування рішення Черкаської міської ради від 09.04.2009 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 406 кв.м, що включає в себе частину самовільно зайнятої земельної ділянки, визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, виданого управліннями Держкомзему у м. Черкаси Черкаської області від 15.05.2009 року.
Відповідно до ухвали Соснівського районного суду міста Черкаси від 30 листопада 2010 року відмовлено у відкритті провадження по адміністративній справі з підстав, що спір не належить розглядати в порядку КАСУ.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивач по справі ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.11.2010 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 109 ч.1 п.1 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства , в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відмовляючи у відкритті провадження в адміністративній справі, суд прийшов до висновку про те, що спір, який виник між сторонами не стосується сфери публічно-правових відносин, оскільки право позивача на користування земельною ділянкою порушено відповідачем.
Такий висновок суду першої інстанції є помилковим та не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 01 квітня 2010 року у справі № 1-6/2010 №10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного Суду України щодо офіційного тлумачення положень частини 1 статті 143 Конституції України, пунктів «а»,»б», «в», «г»статті 12 Земельного Кодексу України, пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України, положення пункту 1 частини 1 статті 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб»єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності»слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб»єктом владних повноважень, пов»язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Із позовної заяви вбачається, що позивач оспорює законність рішення Черкаської міської ради в частині передачі у приватну власність фізичної особи земельної ділянки, а тому просить визнати недійсним та скасувати таке рішення та державний акт на право приватної власності.
Таким чином, враховуючи вищезазначене рішення Конституційного Суду України, а також виходячи із суті заявлених позивачем вимог, колегія суддів прийшла до висновку, що спір, який виник між сторонами відноситься до публічно-правових і на нього поширюється юрисдикція адміністративного суду.
Отже, позивач у відповідності до вимог законодавства України правомірно звернувся до суду в порядку Кодексу адміністративного судочинства України, у зв»язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Відповідно до ст. 199, 204 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.
Керуючись ст. 41, 195, 199, 204, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Соснівського районного суду міста Черкаси від 30 листопада 2010 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала суду оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя
Судді