Справа: № 2-а-2071/11 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитренко А.М.
Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.
Іменем України
"18" жовтня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
суддів: Федорової Г.Г.,
Ключковича В.Ю., Данилової М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_4 (далі - позивач) 09.12.2010 року звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області (далі -відповідач), в якому просила визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області неправомірними, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі віднесеної до 4 категорії в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.04.2010 року по даний час, з подальшим нарахуванням та виплатою відповідно до Законів України «Про Державний бюджет».
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2010 року, позов ОСОБА_4 в частині позовних вимог за період з 01 квітня 2010 року по 08 червня 2010 року включно залишено без розгляду, в зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2011 року 2011 року позов ОСОБА_4, задоволено.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області та зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплачувати доплату до пенсії ОСОБА_4 за проживання на території радіоактивного забруднення, встановлену ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі мінімальної заробітної плати, визначеної в Законах про державний бюджет України на відповідний рік щомісячно починаючи з 09 червня 2010 року з врахуванням виплачених сум доплати до пенсії. Зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_4 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 51 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановивши її в розмірі 15 % від мінімальної пенсії за віком, передбаченої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законами України на відповідний рік, щомісячно починаючи з 09 червня 2010 року з врахуванням виплачених сум додаткової пенсії.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог.
Крім цього, відповідно до приписів ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів вважає за можливе переглянути судове рішення лише в межах апеляційної скарги відповідача, оскільки позивач останнє не оскаржує.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером та особою, постраждалою від наслідків аварії Чорнобильській АЕС 4 категорії, яка проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 20.08.1998 року (арк. справи № 5), отримує пенсію за віком, додаткову пенсію потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії та доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідності до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі -Закон № 796-ХІІ).
Відповідно до ст. 49 Закону № 796-ХІІ, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 39 Закону № 796-ХІІ, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, зокрема, у зоні посиленого радіоекологічного контролю провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а відповідно до ст. 51 Закону № 796-ХІІ, особам віднесеним до 4-ї категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю призначається у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися не згідно Закону, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, відповідач неправомірно виплачував позивачу доплату до основної пенсії та додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. ст. 39, 51 зазначеного Закону.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2011 року 2011 року - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2011 року 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Суддя:
Суддя: Г.Г. Федорова
В.Ю. Ключкович
М.В. Данилова