Справа: № 2-а-647/11 Головуючий у 1-й інстанції: Войнаренко Л.Ф.
Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.
Іменем України
"18" жовтня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
суддів: Федорової Г.Г.,
Данилової М.Ф., Ключковича В.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 25 березня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У березні 2011 року ОСОБА_4 (далі -позивач) звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області (далі -відповідач), в якому просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області неправомірними та зобов'язати відповідача з 01 вересня 2011 року провести перерахунок пенсії, та визначити її в розмірі, який відповідає ч. 4 ст. 54 Закону України від 28.02.1991 року № 796 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і не може бути меньшим 8 мінімальних пенсіям за віком, а також додаткової пенсії -відповідно до п.2 ч.1 ст. 50 Закону -в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з подальшим її нарахуванням.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 25 березня 2011 року позов ОСОБА_4 , задоволено.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області та зобов'язано відповідача з 01 вересня 2010 року провести перерахунок і виплату щомісячної державної (основної) та додаткової пенсії з подальшим нарахуванням за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_4 відповідно до ч. 4 ст. 54, п. 2, ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796 з урахуванням виплачених сум, виходячи з розміру визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою повністю відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується відповідним посвідченням Серії НОМЕР_1 с від 20.11.2007 року (арк. справи № 5) та є інвалідом ІІ групи, що підтверджується відповідною довідкою МСЕК серія КИО-1 № 286367 від 09.11.2007оку (арк. справи № 7).
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (далі -Закон № 796-ХІІ), пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 Закону № 796-ХІІ, особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам ІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 53 Закону № 796-ХІІ виплачується повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Частиною 3 ст. 67 Закону № 796-ХІІ передбачено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Згідно з ч. 3 ст. 54 Закону № 796-ХІІ, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, по ІІ групі інвалідності не може бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком та на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Однак, всупереч ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися не згідно Закону, а відповідно до постанов Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року № 530 та від 16.07.2008 року № 654.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановами Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року, відповідач неправомірно виплачував позивачу державну пенсію та додаткову пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в меншому розмірі ніж це передбачено ст. ст. 50, 54 зазначеного Закону.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 25 березня 2011 року - залишити без задоволення.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 25 березня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Суддя:
Суддя: Г.Г. Федорова
В.Ю. Ключкович
М.Ф. Данилова