Справа: № 2-а-266/11 Головуючий у 1-й інстанції: Рудюк О.Д.
Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.
Іменем України
"18" жовтня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
суддів: Федорової Г.Г.,
Данилова М.Ф., Ключковича В.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 28 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2011 року ОСОБА_4 (далі -позивач) звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області (далі -відповідач), в якому просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області неправомірними та зобов'язати відповідача виплатити недоплачену суму, як різницю між фактично виплаченою сумою пенсії за віком, а також виплати щомісячну доплату, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіологічного контролю у відповідності до ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції від 28.02.1991 року), за період з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року по дату постановлення рішення та з послідуючим її перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства та встановлення нових розмірів прожиткових мінімумів для непрацездатних громадян.
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 28 лютого 2011 року позов ОСОБА_4, задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області та зобов'язано відповідача з-за періоди з 02 серпня 2010 року по 02 лютого 2011 року провести перерахунок і виплату додаткової пенсії та доплату до пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю ОСОБА_4, як потерпілому від наслідків Чорнобильської катастрофи 4 категорії згідно ст.ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою повністю відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4), що підтверджується відповідним посвідченням Серії НОМЕР_1 від 19.11.1993 року (арк. справи № 6) та є пенсіонером, що підтверджується відповідним посвідченням НОМЕР_2 від 31.10.1995 року (арк. справи № 5).
Відповідно до ст. 49 Закону № 796-ХІІ, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ст. 39 Закону № 796-ХІІ, пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, зокрема, у зоні посиленого радіоекологічного контролю провадиться доплата до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а відповідно до ст. 51 Закону № 796-ХІІ, особам віднесеним до 4-ї категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю призначається у розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися не згідно Закону, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, відповідач неправомірно виплачував позивачу доплату до основної пенсії та додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. ст. 39, 51 зазначеного Закону.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 28 лютого 2011 року - залишити без задоволення.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 28 лютого 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Суддя:
Суддя: Г.Г. Федорова
В.Ю. Ключкович
М.Ф. Данилова