Справа: № 2-а-164/11 Головуючий у 1-й інстанції: Голік Г.К.
Суддя-доповідач: Собків Я.М.
Іменем України
"27" вересня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Собківа Я.М.,
суддів: Сорочка Є.О., Усенка В.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Березані Київської області на постанову Березанського міського суду Київської області від 18 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Березані Київської області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання проведення нарахування недоплаченого щомісячного державного 30-відсоткового підвищення до пенсії як дитині війни,-
У січні 2011 року позивач -ОСОБА_2 звернувся до Березанського міського суду Київської області із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Березань Київської області, в якому просив поновити пропущений ним строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, визначений ч.2 ст. 99 КАС України, визнати неправомірною бездіяльність відповідача по нарахуванню та виплаті йому щомісячного державного 30-відсоткового підвищення до пенсії як дитині у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по день його звернення з позовом до суду та зобов'язати УПФУ у в місті Березань Київської області провести перерахунок та здійснити виплату недоотриманої ним суми зазначеного підвищення до пенсії як дитині війни, починаючи з 22 травня 2008 року.
Крім цього, позивач просив зобов'язати відповідача здійснювати нарахування та виплату щомісячного державного 30 відсоткового підвищення до його пенсії як дитині війни на майбутнє відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Березанського міського суду Київської області від 18 лютого 2011 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим просить скасувати постанову Березанського міського суду Київської області від 18 лютого 2011 року.
Згідно із ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Враховуючи те, що апелянтом не заявлялася вимога щодо апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2, колегія суддів вважає за необхідне розглядати дану справу в межах вимог поданої відповідачем апеляційної скарги.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе дану справу в зв'язку з неприбуттям, належно повідомлених про дату, час і місце судового засідання, жодної з осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання, розглядати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних в ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач -ОСОБА_2 є дитиною війни, що підтверджується наявним у нього пенсійним посвідченням, з відміткою про присвоєння йому статусу «Дитина війни»(а.с. 9).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно абзацу 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положенням частини 3 статті 28 вказаного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
За таких обставин, положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Згідно статті 70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», Кабінету Міністрів України на 2010 рік надано право встановлювати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами, лише розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати.
Дія вказаної норми бюджетного закону не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат, згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни», залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік»збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Відповідно зріс і розмір мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія у 2010 році становила: з 01.04.2010 року -706,00 грн., з 01.07.2010 року -709,00 грн..
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року № 530.
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни»має вищу юридичну силу в порівняні з Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»від 28.05.2008 року № 530.
Отже, відповідач в період з 24 липня 2010 року по 24 січня 2011 року проводив нарахування та виплату позивачу щомісячного державного 30-відсоткового підвищення до його пенсії як дитині війни в розмірі значно нижчому, ніж встановлено ст. 6 зазначеного Закону.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач має право на одержання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 24 липня 2010 року по 24 січня 2011 року (в межах визначеного законом шестимісячного строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленого ч.2 ст. 99 КАС України), а тому заявлені ним вимоги в цій частині слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Отже, висновки суду першої інстанції колегія суддів знаходить правильними та такими, що не спростовуються доводами апелянта.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Згідно ч. 10 статті 1832 КАС України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Березань Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Березанського міського суду Київської області від 18 лютого 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя
суддя
суддя
Я.М. Собків
Є.О. Сорочко
В.Г. Усенко