Справа: № 2а-3327/10 Головуючий у 1-й інстанції: Лєдньов Д.М.
Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
Іменем України
"20" жовтня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого
суддів Хрімлі О.Г.,
Коротких А.Ю.,
Файдюка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 15 листопада 2010 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату доплати, щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, -
ОСОБА_4 звернувся до Лугинського районного суду Житомирської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату доплати, щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства.
Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 15 листопада 2010 року позов задоволений частково.
Визнано неправомірними дії відповідача, зобов'язано провести перерахунок і виплату позивачу доплати та щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, відповідно до положень ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 01 травня 2010 року по 30 вересня 2010 року, з урахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Згідно паспорту позивач зареєстрований, постійно проживає та працює у с. Бовсуни, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23 липня 1991 року, віднесене до зони гарантованого добровільного відселення.
У відповідності до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції від 1996 року, громадянам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, провадиться доплата у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Згідно ч. 2 ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції від 1996 року, громадянам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Оскільки щомісячна грошова допомога та доплата позивачу проводилася у розмірі, значно меншому, ніж передбаченому вказаним Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що він має право на виплату частини доплати та допомоги, що не були виплачені.
Судова колегія також погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Судом першої інстанції було зроблено вірний висновок про те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з постановою КМ України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» № 530 від 28 травня 2008 року, та є пріоритетним у застосуванні.
Адміністративний позов задоволений у межах строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації Житомирської області - залишити без задоволення, постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 15 листопада 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді А.Ю. Коротких
В.В. Файдюк