Справа№ 2013/2-а-2062/2011
26.09.2011 року головуючий, суддя Зачепилівського районного суду Харківської області, ЯЦЕНКО Є.І., в порядку скороченого провадження розглянувши адміністративний позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Зачепилівському районі Харківської області про визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії, -
ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Зачепилівському районі Харківської області про визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії.
В позовній заяві ОСОБА_2 зазначає, що будучи за рішенням МСЕК інвалідом 3 групи, а також зважаючи на ту обставину, що його віднесено до 1-ї категорії осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та відповідно до Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, він має право на отримання державної пенсії, розмір якої не повинен бути нижче 6 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої повинен складати -50 % мінімальних пенсій за віком, але позивачу Управлінням Пенсійного Фонду України в Зачепилівському районі пенсія, тривалий період призначалася і нараховувалася, в набагато нижчому розмірі, ніж передбачено законодавством, тому позивач звертається до суду з вимогою:
- визнати діяльність відповідача, Управління Пенсійного Фонду України в Зачепилівському районі Харківської області протиправною;
- зобов'язати відповідача провести з 02.03.2011 року по день винесення рішення перерахунок та виплату позивачу заборгованості з державної пенсії відповідно до ст.ст. 50,54 Закону країни «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .
В судове засідання позивач не з'явився, надавши суду заяву, в якій просить суд розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України у Зачепилівському районі Харківської області в судове засідання не з'явився.
Суд вирішив можливим розглянути справу без проведення судового засідання за відсутністю сторін в порядку ст.. 183-2 КАС України, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, а саме:
- копії паспорта та ідентифікаційного номера позивача;
- довідки до Акту огляду МСЕК на ім”я позивача ;
- посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з вкладкою який постраждав внаслідок аварії на ЧАЕС до посвідчення виданих на ім”я позивача ;
- копію експертного висновку щодо позивача ,
- - заперечення УПФУ в Зачепилівському районі на позов ОСОБА_2 .,
- копію постанови суду від 01.03.2011 року,
Суд вважає, що позов ОСОБА_2 . підлягає частковому задоволенню , виходячи з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні позивач є інвалідом ІІІ групи, йому була призначена відповідна пенсія по інвалідності, що настала внаслідок захворювання від Чорнобильської катастрофи, є особою, що віднесена до першої категорії, згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначене підтверджується експертним висновком МСЕК, відповідними посвідченнями, виданими на ім'я позивача.
В 2011 р. до ст.ст.50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ніякі зміни не вносились, тобто в такій же редакції вказані статті залишилися, як на 2011 рік так і на день прийняття рішення по справі.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також суд вважає, що з 02 .03.2011 року підстави для невиплати позивачу державної та додаткової пенсії у відповідності до ст. ст. 50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” були відсутні, зміни у зазначені статті не вносилися.
При визначенні кінцевого строку виплати позивачу державної та додаткової пенсії, суд бере до уваги постанову КМУ № 745 від 06.07.2011 року „Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, яка набрала чинності 23.07.2011 року, якою встановлений розмір щомісячної додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”: особам, що належать до 1 категорії - інвалідам І групи -30% прожиткового мінімуму, інвалідам ІІ групи 20% прожиткового мінімуму, інвалідам ІІІ групи 15% прожиткового мінімуму. Розмір щомісячної державної пенсії складає: інвалідам І групи -1200 грн., інвалідам ІІ групи 1090 грн., інвалідам ІІІ групи -980 грн.
Таким чином, суд прийшов до висновку щодо необхідності захисту прав позивача із 02 .03.2011 року по 22.07.2011 рік (останній день до набрання чинності постанови КМУ № 745 від 06.07.2011 року) та обов'язку відповідача у зазначений період здійснювати позивачу нарахування та виплату основної та додаткової пенсії у відповідності до приписів ст..ст.50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з подальшим її перерахунком та виплатою відповідно до змін діючого законодавства.
Зі статей 50 та 54 Закону № 796-ХІІ випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Тобто в період з 02 .03 . 2011 року по 22.07.2011 року позивач повинен отримувати пенсію по інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % прожиткового мінімуму, на підставі Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", таким чином відповідач протиправно діяв нараховуючи і виплачуючи пенсію позивачу згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 654 від 16.07.2008 р.
Отже, суд дійшов висновку, що здійснюючи позивачу з 02 .03.2011 р. по 22.07.2011 року нарахування пенсії, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, визначений ст..ст.50,54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а тому позовні вимоги позивача за вказаний період є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. З огляду на викладене мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону № 796-ХІІ.
Виходячи з загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами слід визнати, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ч.4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. При цьому, згідно ч. 7 ст. 9 КАС України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносин (аналогія закону), а за відсутністю такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Таким чином, приймаючи до уваги, що єдиними законами, які регулюють правовідносини щодо визначення розміру мінімальної пенсії за віком є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та про Державний бюджет на відповідні роки, виходячи із загальних засад пріоритетних законів над підзаконними нормативними актами щодо встановлення мінімальних пенсій за віком, суд вважає, що до наявних правовідносин необхідно застосовувати закони України, якими врегульовані подібні правовідносини, а не постанови Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
За таких же підстав призначення та розрахунок додаткової пенсії повинно здійснювати з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Доводи відповідача щодо відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є безпідставними, так як чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону цього закону, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Тому є необґрунтованим посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом І частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачам пенсії по інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком у порівнянні з розміром прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та додаткової пенсії у розмірі 50% від розміру мінімальної пенсії за віком за шкоду, заподіяну здоров'ю та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
Суд приходить до висновку, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо здійснення перерахунку пенсії та проведення відповідних виплат за Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в наступних розмірах:
- за період з 02.03.2011 року по 22.07.2011 року в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 22,46 Конституції України, ст.ст.49, 50,54,67 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , ст. 10, 28,45 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Постановою КМУ № 755 від 06.07.2011 року, ст.ст. 7-12,69,86,90,94,99,183-2, 159,160,161,162,163,256 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Зачепилівському районі Харківської області про визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії - задовольнити частково. позов задоволено частково
Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Зачепилівському районі Харківської області щодо нарахування та виплати гр. ОСОБА_2 державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю згідно порядку визначеному постановами Кабінету Міністрів України за період з 02 .03.2011 року по 22.07.2011 року - неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Зачепилівському районі Харківської області здійснити перерахунок та провести відповідні виплати пенсії гр. ОСОБА_2, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інваліду ІІІ групи, відповідно до ст.28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, ст.50, ч.4 ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” - за період з 02.03.2011 року по 22.07.2011 року в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком.
Усі виплати провести з урахуванням фактично виплачених сум позивачу за вищевказаний період.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Зачепилівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення, з одночасним надсиланням її копії, особою яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Головуючий Є.І. Яценко