Справа: № 2а-1156/11 Головуючий у 1-й інстанції: Коцюрба М.П.
Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
"20" жовтня 2011 р. м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Земляної Г.В.
суддів Аліменко В.О., Лічевецького І.Й.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання провести перерахунок додаткової пенсії,-
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано відповідача здійснити підвищення пенсії на 350 % мінімальної пенсії за віком, як інвалідом війни ІІ групи відповідно до положень частини третьої ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та перерахувати дане підвищення виходячи з прожиткового мінімуму починаючи з 18 вересня 2010 року з урахуванням раніше сплаченого.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача щодо зобов'язання УПФУ здійснити перерахунок підвищення пенсії на 350 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач - визнаний інвалідом війни ІІ групи, перебуває на обліку як пенсіонер у відповідача.
Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про здійснення перерахунку та виплати недораховану суму щомісячного підвищення до пенсії, як інваліду війни 2 групи, згідно з частиною 4 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в розмірі 350 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідач відмовив в перерахунку пенсії, з підстав відповідності розміру доплати до пенсії вимогам Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується тільки на порушення норм матеріального права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Згідно до ч.4 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(в редакції від 01 січня 2006 року) інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються інвалідам II групи -40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак суд першої інстанції безпідставно застосував до спірних правовідносин ч.4 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції від 23 листопада 1995 року відповідно до якої інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються інвалідам II групи -350% мінімальної пенсії за віком.
Таким чином на час звернення позивача до суду позивачу, як інваліду ІІ групи відповідно до ч.4 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не було положено 350 % мінімальної пенсії за віком.
На час дії закону позивач із заявою про перерахунок та сплату підвищення до пенсії не звертався, на час звернення із такою заявою у відповідача не було підстав для її задоволення, тому дії відповідача є правомірними.
Стосовно строку звернення до суду слід зазначити наступне:
У відповідності до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Так як позивачем у порушення вимог ч.1 ст.71 КАС України не надано суду доказів у підтвердження поважності строку звернення до суду, то позовні вимоги за період з 22 травня 2008 року по 18 вересня 2010 року слід залишити без розгляду.
При цьому суд першої інстанції неправомірно відмовив в задоволенні позовних вимог за період з 22 травня 2008 року по 18 вересня 2010 року.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо обґрунтованості позовних вимог позивача.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було грубо порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Таким чином вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - задовольнити.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 лютого 2011 року - скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання провести перерахунок підвищення пенсії на 350 % мінімальної пенсії за віком, як інвалідом війни ІІ групи з 18 вересня 2010 року відповідно до положень частини четвертої ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції від 23.11.1995 року відмовити.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання провести перерахунок підвищення пенсії на 350 % мінімальної пенсії за віком, як інвалідом війни ІІ групи за період з 22 травня 2008 року по 18 вересня 2010 року відповідно до положень частини четвертої ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції від 23.11.1995 року залишити без розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Головуючий суддя : Г.В.Земляна
Судді: В.О.Аліменко
І.Й.Лічевецький