Справа: № 2-а-3881/10 Головуючий у 1-й інстанції: Середа Л.В.
Суддя-доповідач: Шелест С.Б.
Іменем України
"27" жовтня 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуюча суддя: Шелест С.Б.
Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.
за участі секретаря судового засідання: Гончар Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17.12.10р. у справі №2-а-3881/2010 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконними дій відповідача щодо нарахування та виплати пенсії за віком на пільгових умовах, зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії за період з 09.10.02р. по день звернення до суду з урахуванням загального трудового стажу та пільгового стажу за Списком №1 з 15.09.67р. по 01.01.92р., визначеного ст.. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та з урахуванням загального трудового стажу з 01.01.92р. по 15.12.94р., визначеного згідно ст.. 15 ч. 3 Договору між Урядом України та Урядом Естонської Республіки «Про співробітництво в галузі соціального забезпечення» від 20.02.97р., ратифікованого 04.11.97р., крім того, позивач просив суд зобов'язати відповідача нарахувати розмір пенсії з розрахунку 60 календарних місяців з 14.12.89р. по 15.12.94р. на підставі наданої на день оформлення пенсії довідки від 12.12.01р. та виплатити позивачу невиплачену суму пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням загального страхового стажу 34 роки 3 місяці 15 днів та пільгового стажу за Списком №1 -10 років.
Постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17.12.10р. ОСОБА_2 відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Як вбачається із апеляційної скарги, свої вимоги апелянт мотивує тим, що при розгляді справи судом першої інстанції не було взято до уваги, що позивачу до пільгового стажу не було зараховано службу в Радянській Армії, відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та п. 109 п.п. 3 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, який затверджено Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.72р. Крім того, як зазначив позивач, до загального трудового стажу йому не було зараховано трудовий стаж з 01.01.91р. по 15.12.94р. згідно записів у його трудовій книжці.
Також апелянт зазначив, що право на пенсію виникло у нього на підставі законодавства України, оскільки згідно законодавства Естонської Республіки права на призначення пенсії на пільгових умовах останній не має.
В судовому засіданні позивач підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як свідчать обставини справи, ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ в Золотоніському районі Черкаської області з 09.10.02р. та отримує пенсію за віком на пільгових умовах (робота за Списком №1).
Як вбачається з трудової книжки позивача, стаж роботи останнього складає:
З 15.09.67р. по 14.-07.69р. -навчання в ПТУ
З 21.07.69р. по 03.11.71р. -Дніпродзержинський хімічний комбінат
З 07.12.71р. по 09.11.72р. -Дніпродзержинський хімічний комбінат
З 16.11.72р. по 02.08.74р. -служба в Радянській армії
З 03.08.74р. по 06.03.83р. -понадстрокова служба в Радянській армії
З 20.04.83р. по 02.09.85р. -виробниче об'єднання «Вазар»(м. Таллін)
З 03.09.85р. по 16.06. 87р. -Таллінський комбінат морепродуктів
З 17.06.87р. по 19.09.89р. -Таллінський продторг
З 02.10.89р. по 15.12.94р. -Таллінський завод залізобетонних виробів
З 12.10.95р. по 06.02.03р. -КСП «Колос»с. Скорівка Золотоніського району.
З урахуванням інформації з трудової книжки, ПФУ прийшло до висновку, що загальний стаж роботи позивача становить 22 роки 8 місяців; стаж роботи по списку №1 -6 років 5 місяців, при цьому для визначення права на пенсію ПФУ враховано і страховий стаж, відпрацьований на території Естонії, однак, на думку ПФУ, за страховий стаж, відпрацьований на території Естонії, пенсія має призначатись позивачу естонською стороною, після досягнення пенсійного віку за законодавством Естонії.
Позивач вважає, що його загальний стаж роботи становить 34 роки 3 місяці 15 днів, у тому числі пільговий стаж за списком №1 - 10 років 1 місяць, у зв'язку з чим позивач просив суд зобов'язати відповідача нарахувати пенсію із вищевказаних показників загального трудового стажу.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив зі положень ст. 15 та 16 Договору між Урядом України та Урядом Естонської Республіки про співробітництво в галузі соціального забезпечення, та дійшов висновку, що УПФУ вірно та з урахуванням норм законодавства обраховано страховий стаж позивача та заробіток, набутий на території України, а за страховий стаж, відпрацьований на території Естонії, пенсія має призначатись ОСОБА_2 Естонською стороною, після досягнення ним пенсійного віку за законодавством Естонії.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Питання соціального забезпечення осіб, а також членів їхніх сімей, на яких поширювалось або поширюється законодавство України чи Естонської Республіки в галузі соціального забезпечення, в тому числі щодо призначення пенсії за віком врегульовані Договором між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про співробітництво в галузі соціального забезпечення, який підписано 20.02.97 р. та ратифіковано 04.11.97 р.(Закон України N 615/97-ВР) (надалі -Договір).
Відповідно до ст. 15 вказаного Договору для встановлення права на пенсію, зумовлену накопиченням періодів страхування, в цілях підсумовування періодів зараховуються періоди страхування, накопичені відповідно до законодавства обох Сторін, за умови, що вони не співпадають повністю або частково в часі.
Якщо право на пенсію згідно з законодавством Сторін виникає тільки в результаті підсумовування періодів страхування, набутих згідно із законодавством обох Сторін, розмір пенсії кожна Сторона обчислює і виплачує відповідно до страхового стажу, набутого на її території (ст. 16 Договору).
Враховуючи, що за призначенням пенсії позивач звернувся до УПФУ 09.10.02р., пенсія була призначена позивачу з урахуванням вищевказаного Договору.
Доводи апелянта щодо того, що ст. ст. 15-16 Договору не підлягають застосуванню, оскільки право на пенсію виникло у позивача відповідно до законодавства України та на підставі ст. 13 та ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»не заслуговують на увагу, оскільки норми міжнародного Договору згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за ієрархією нормативно-правових актів мають вищу юридичну силу у порівнянні з нормами національного законодавства, отже підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Як встановлено судом, з урахуванням норм Закону України «Про пенсійне забезпечення»та Договору та враховуючи страховий стаж позивача, набутий на території України, останньому було призначено пенсію на пільгових умовах (робота за Списком №1) за 22 роки 8 місяців загального трудового стажу та за 6 років 5 місяців.
Із підпункту 3 п. 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР №590 від 03.08.72р. слідує, що при призначенні пенсії на пільгових умовах час навчання по спеціальності прирівнюється до пільгової роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду; служба в армії прирівнюється до пільгової роботи, яка передувала службі в армії чи слідувала за закінченням цього періоду роботи.
Крім того, час навчання в професійно -навчальному закладі і час проходження строкової служби зараховуються до пільгового стажу у розмірі, що не перевищує наявного стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах.
Як свідчать обставини справи та лист Управління ПФУ в Золотоніському районі Черкаської області від 15.10.08р., стаж роботи позивача за списком №1, набутий на території України становить 3 роки 2 місяці 16 днів, а саме: з 21.07.69р. по 03.11.71р. та з 07.12.71р. по 09.11.72р. -на посаді апаратчика аміачного цеху Дніпродзержинського хімічного комбінату, крім того, до пільгової роботи зараховано військову службу, яка становить 1 рік 8 м. 17 днів та період навчання за спеціальністю -1 рік 5 місяців 29 днів. При цьому, до періоду пільгової роботи, яка передувала службі в армії, період служби в армії (1р., 8м., 17 дн.) прирівнювати недоцільно, оскільки цей період за мінусом періоду навчання становить лише 1р. 4м. 17 дн., в зв'язку з чим, період проходження військової служби зараховано позивачу до періоду пільгового стажу після військової служби, тобто з 20.10.83р. по 02.09.85р., в максимально можливому розмірі.
Як вбачається із листа УПФУ Естонської Республіки від 23.04.03р. №7-9/1176 (а.с. 22) позивачу повідомлено, що він не має права отримувати пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1 у Естонській Республіці, оскільки він не має необхідного пільгового стажу 10 років.
При цьому листом Пенсійного Фонду України від 07.05.03р. №13/3399 позивача повідомлено, що він звернувся до УПФУ Естонської республіки до настання пенсійного віку, отже, при виповненні 63 років ОСОБА_2 має право звернутися з заявою про призначення пенсії на загальних підставах за стаж роботи на території Естонської Республіки.
Та обставина, що ПФУ Естонської Республіки відмовлено позивачу у нарахуванні пенсії на пільгових умовах не може бути підставою для нарахування пенсії позивачу за законодавством України за час роботи на території Естонської Республіки.
Викладеним спростовуються доводи апеляційної скарги.
За наведених обставин та правових норм, колегія суддів вважає, що ПФУ проведено перерахунок пенсії позивача із дотриманням норм міжнародного та національного законодавства, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 198, статтею 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України Київський апеляційний адміністративний суд, -
апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17.12.10р. у справі №2-а-3881/2010 -залишити без задоволення, а постанову Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17.12.10р. у справі №2-а-3881/2010 -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча суддя Шелест С.Б.
Судді : Пилипенко О.Є.
Романчук О.М.
Ухвала складена в повному обсязі: 31.10.11р.