Копія< >
Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"05" жовтня 2011 р. Справа № 2а-3182/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Мельникова Р.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Міщенко А.П.,
представника позивача - Останіна К.Ю.,
представника відповідача - Гадяцької Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Дорс" до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Дорс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова від 21.03.2011 року № 0000402302/0 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 681905 грн. (545524,00грн. - основного платежу; 136381грн. - штрафних санкцій), як таке, що суперечить чинному законодавству.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що працівниками відповідача була проведена планова виїзна перевірка ТОВ фірма «Дорс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 03.09.2010 р. За результатами перевірки було складено акт № 476/23/22693185 від 25.02.2011 року, згідно висновків якого було встановлено порушення позивачем пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість » від 1997 року № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 545524,00 грн., в тому числі за листопад 2009 року у сумі 29917,00 грн., за грудень 2009 року у сумі 32492,00 грн., за лютий 2010 року у сумі 20090,00 грн., за травень 2010 року - в сумі 101832,00 грн., за червень 2010 року у сумі 195008,00 грн., за липень 2010 року у сумі 81585,00 грн., за серпень 2010 року у сумі 69379,00 грн., за вересень 2010 року у сумі 15221,00 грн.
На підставі зазначених висновків, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000402302/0 від 21.03.2011 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 681905 грн. (545524,00грн. - основного платежу; 136381грн. - штрафних санкцій).
Позивач просить суд скасувати вищезазначене податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова, оскільки вважає його протиправним та таким, що винесене на підставі висновків, які не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Відповідачем були надані письмові заперечення проти позову, в яких зазначається, що під час проведення перевірки ТОВ фірми «Дорс» фахівцями податкового органу були встановлені порушення вимог пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме : встановлений факт недекларування об'єкту оподаткування та податкових зобов'язань з податку на додану вартість контрагентами позивача - підприємствами: ПП «Пересвіт - Сервіс - Продукт»; ПП «Промекономбуд», ПП «Велес - Торг», ПП «Тавайза», ТОВ «Епика», що в сукупності свідчить про відсутність правових підстав для формування ТОВ фірма «Дорс» податкового кредиту за операціями з придбання товарів, робіт, послуг від вищевказаних підприємств.
На думку відповідача наявність у підприємства ТОВ фірма «Дорс» податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Право на податковий кредит у ТОВ фірма «Дорс» не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами ст. 3, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997, зі змінами та доповненнями.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просив його задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав письмові заперечення та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Суд, вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Дорс" зареєстроване як юридична особа виконкомом Харківської міської ради 24.09.1994 року (т. 2 а.с. 28, 29). У періоді, за який проводилась перевірка, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01.03.2000 № 29273407, виданого ДПІ у Московському р-ні м. Харкова, індивідуальний податковий номер - 226931820342, був зареєстрований платником ПДВ з 01.03.2000р.
Як свідчать обставини справи, на підставі направлень від 28.01.2011 № 92, від 14.02.2011 р. № 166, виданих ДПІ у Московському районі міста Харкова, згідно із ст. 20, ст. 77 Податкового кодексу України від 2010 року № 2755-УІ, зі змінами та доповненнями, та відповідно до плану-графіку документальних планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, фахівцями ДПІ проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Дорс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.
За результатами перевірки складено акт № 476/23/22693185 від 25.02.2011 року, згідно висновків якого було встановлено порушення позивачем пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість » від 1997 року № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями. На підставі зазначених висновків, ДПІ у Московському районі м. Харкова було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000402302/0 від 21.03.2011 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 681905 грн. (545524,00 грн. - основного платежу; 136381 - штрафних санкцій).
Судом встановлено, що фактично, у періоді, що підлягав перевірці, підприємство позивача здійснювало оптову торгівлю аміачною водою, вапном, електротехнічним обладнанням.
Перевіркою встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10 Декларацій „придбання ( виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою" на суму 545524 грн., у тому числі за листопад 2009 у сумі 29917 грн., за грудень 2009 у сумі 32492 грн., за лютий 2010 у сумі 20090 грн., за травень 2010 у сумі 101832 рн., за червень 2010 у сумі 195008 грн., за липень 2010 у сумі 81585 грн., за серпень 2010 у сумі 69379 грн., за вересень 2010 у сумі 15221 грн.
Згідно наданих документів, ТОВ фірма «Дорс» у періоді, що підлягав перевірці, мало взаємовідносини з підприємством ПП «Пересвіт - Сервіс - Продукт». ТОВ фірма «Дорс», відповідно до поданих до ДПІ у Московському районі податкових декларацій з податку на додану вартість, до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість у сумі 82499 грн., в тому числі у листопаді 2009 в сумі 29917 грн., у грудні 2009 в сумі 32492 грн., у лютому 2010 в сумі 20090 грн.
Згідно податкових, видаткових накладних ПП «Пересвіт - Сервіс - Продукт» було реалізовано аміачну воду, електротехнічне обладнання та інше (т. 1 а.с. 77-109).
Відповідачем, згідно «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів» між податковим кредитом ТОВ фірма «Дорс» та податковими зобов'язаннями ПП «Пересвіт - Сервіс - Продукт» по деклараціям за листопад 2009, за грудень 2009 та за лютий 2010 виявлені розбіжності всього у сумі 82499 грн., в тому числі у листопаді 2009 в сумі 29917 грн., у грудні 2009 в сумі 32492 грн., у лютому 2010 в сумі 20090 грн.
Відповідачем зазначається, що ПП «Пересвіт - Сервіс - Продукт» знаходиться на обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську, зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100122447 від 18.06.2008, індивідуальний податковий номер 358442512361.
Відповідно розрахунків сум комунального податку, протягом всього періоду, в якому ПП «Пересвіт - Сервіс - Продукт» проводило фінансово-господарські операції, на підприємстві працювало 6 осіб. Відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість підприємства за листопад 2009 р. від 21.12.2009 № 114758, грудень 2009 від 20.01.2010 № 125159 та лютий 2010 від 22.03.2010 № 17909 з додатками та уточнюючими розрахунками до них, підприємством ПП «Пересвіт - Сервіс - Продукт» не задекларовано податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ТОВ фірма «Дорс» у сумі 82499 грн., в тому числі у листопаді 2009 в сумі 29917 грн., у грудні 2009 32492 грн., у лютому 2010 в сумі 20090 грн.
На підставі вищенаведеної інформації відповідачем робиться висновок про встановлення віднесення підприємством позивача до складу податкового кредиту сум по операціям з підприємством ПП «Пересвіт - Сервіс - Продукт», яким у періоді взаємовідносин з ТОВ фірма «Дорс», податкові зобов'язання по взаємовідносинам з підприємством позивача - не задекларовано.
Судом встановлено, що між підприємством позивача та ПП «Пересвіт - Сервіс - Продукт» укладено договір поставки від 30.07.2008 р. № 30/0708-02 та додаткові угоди до нього №1 від 02.01.2009р. та № 2 від 04.01.2010 р. (т. 1 а.с. 46, 47). Свідоцтво платника ПДВ анульоване 30.04.2010 р.
З матеріалів справи вбачається, що підприємство позивача мало правові взаємовідносини з підприємством ПП «Промекономбуд». Між позивачем та ТОВ «Помекономбуд» укладений договір купівлі-продажу продукції № ПД -05/0219 від 05.02.2010 року (т. 1 а.с. 40). ТОВ фірма «Дорс», відповідно до поданих до ДПІ у Московському районі податкових декларацій з податку на додану вартість, до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість у сумі 142400 грн., в тому числі у травні 2010 в сумі 30552 грн., у червні 2010 в сумі 111848 грн.
Згідно даних відповідача, відповідно «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів» між податковим кредитом ТОВ фірма «Дорс» та податковими зобов'язаннями ПП «Промекономбуд» по деклараціям за травень 2010, червень 2010 виявлені розбіжності всього у сумі 142400 грн,, в тому числі у травні 2010 в сумі 30552 грн., у червні 2010 в сумі 111848 грн. ПП «Промекономбуд» знаходиться на обліку в ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, має стан платника 4 - «порушено провадження у справі про банкрутство».
Судом встановлено, що ПП «Промекономбуд» зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100267435 від 04 02.2010, індивідуальний податковий номер 368884205629. Свідоцтво платника ПДВ анульоване 04.10.2010 року.
Відповідач зазначає, що згідно розрахунків сум комунального податку, протягом всього періоду, в якому ПП «Промекономбуд» проводило фінансово-господарські операції, на підприємстві працювала 1 особа. Декларації з податку на додану вартість ПП «Промекономбуд» за травень 2010 від 18.06.2010 № 57383, за червень 2010 від 20.07.2010 № 74768 з додатками та уточнюючими рахунками до них визнані податковим органом як недійсні (т. 1 а.с.21).
Відповідач зазначає, що відповідно до листа ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька № 36614/7/15-3 від 27.08.2010, декларація ТОВ "Промекономбуд" з податку на додану вартість за травень 2010 року на підставі п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами та доповненнями) не визнана як податкова декларація та має статус "до відома".
Враховуючи вищенаведену інформацію, відповідачем робиться висновок про встановлення віднесення підприємством фірма «Дорс» до складу податкового кредиту сум ПДВ від здійснення господарських операцій з підприємством ПП «Промекономбуд», яким у періоді взаємовідносин з ТОВ фірма «Дорс» не задекларовані податкові зобов'язання за травень 2010 року у сумі 30552 грн., у червні 2010 року у сумі 111848 грн.
Судом з'ясовано, що факт поставки товару від ПП «Промекономбуд» підтверджується необхідними первинними документами, згідно ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: відповідно до наданих податкових, видаткових накладних, рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних ПП «Промекономбуд» реалізовано аміачну воду, електротехнічне обладнання та інше (т. 1 а.с.150-208).
З матеріалів справи вбачається, що підприємство позивача у періоді, що перевірявся мало правові взаємовідносини з ПП «Велес - Торг»: між ТОВ фірмою «Дорс» та ПП «Велес-Торг» укладений договір купівлі-продажу від 05.03.2010 року № ВТД-050310/1 (т. 1 а.с. 41). Відповідно до поданих до ДПІ у Московському районі податкових декларацій з податку на додану вартість позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість у сумі 154440 грн., в тому числі у травні 2010 в сумі 71280, у червні 2010 в сумі 83160 грн. Згідно наданих до перевірки податкових, видаткових накладних ПП «Велес - Торг» реалізовано аміачну воду, електротехнічне обладнання та інше. ПП «Велес - Торг» знаходиться на обліку в ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, зареєстровано платником податку на додану вартість, відповідно до свідоцтва № 267443 від 04.02.2010, індивідуальний податковий; номер 368882905623. Згідно даних відповідача Свідоцтво платника ПДВ ПП «Велес - Торг» анульоване 04.10.2010. Декларації з податку на додану вартість ПП «Велес - Торг» за травень від 18.06.2010 № 57370, за червень 2010 від 20.07.2010 №74783 з додатками та уточнюючими розрахунками до них- визнані податковим органом як недійсні.
Відповідно до листа ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька № 42728/7/15-3 27.09.2010 року, декларація ТОВ "Велес-Торг" з податку на додану вартість за травень 2010 року на підставі п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами та доповненнями), ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька не визнана як податкова декларація та має статус "до відома".
Крім того відповідач зазначає, що ТОВ «Велес-Торг» визнано банкрутом на підставі ухвали господарського суду № 22/97Б від 20.01.2011р.
З матеріалів справи судом встановлено, що між підприємством позивача та ПП «Тавайза» укладений договір № ТАВ Д-08/2010 від 20.08.2010 року (т. 1 а.с. 43). Згідно наданих податкових, видаткових накладних ПП «Тавайза» реалізовано аміачну воду, електротехнічне обладнання та інше. ТОВ фірма «Дорс», відповідно до поданих до ДПІ у Московському районі податкових декларацій з податку на додану вартість, до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 33096 грн., в тому числі у серпні 2010 в сумі 23494 грн., ні 2010 в сумі 9603 грн.
Судом встановлено, що ПП «Тавайза» було зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100045221 від 08.06.2007, індивідуальний податковий номер 351557612361. Свідоцтво платника ПДВ анульоване 06.01 2011 р.
З матеріалів справи вбачається, що відносно ПП «Тавайза» розпочато ліквідаційну процедуру 27.12.2010р. За таких обставин відповідачем при дослідженні проведених операцій ТОВ фірма «Дорс» з ПП «Тавайза» робиться висновок, яким спростовуються реальність виникнення об'єкту оподаткування з податку на додану вартість, та відповідно спростовується можливість формування податкового кредиту підприємством ТОВ фірма «Дорс» по взаємовідносинам ПП «Тавайза». На думку ДПІ, підприємством ТОВ фірма «Дорс» в порушення вимог п.п. 7.2.3. п.7.2, п. п. 7.4.1. п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997, зі змінами та доповненнями, безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Тавайза» за період з 01.10.2007 по 30.09.2010 всього у сумі 33096 грн., в тому числі у серпні 2010 в сумі 23494 грн., у вересні 2010 в сумі 9603 грн.
Судом встановлено, що ТОВ фірма «Дорс» уклало договір № ЕД-07/0110 від 01.07.2010 року з підприємством ТОВ «Епика» на поставку товарних матеріальних цінностей (т. 1 а.с. 42).
ТОВ фірма «Дорс», відповідно до поданих до ДПІ у Московському районі податкових декларацій з податку на додану вартість, до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість у сумі 133088 грн., в тому числі у липні 2010 в сумі 81585 грн., у серпні 2010 в сумі 45885 грн., у вересні 2010 в сумі 5618 грн.
Згідно наданих податкових, видаткових накладних ТОВ «Епика» було реалізовано аміачну воду, електротехнічне обладнання та інше.
Відповідно «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів» між податковим кредитом ТОВ фірма «Дорс» та податковими зобов'язаннями ТОВ «Епика» по деклараціям за липень 2010, серпень 2010 виявлені розбіжності всього у сумі 133088 грн., в тому числі у липні 2010 в сумі 81585 грн., у серпні 2010 в сумі 45885 грн., у вересні 2010 в сумі 5618 грн.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Епика» знаходилось на обліку в Ленінській МДПІ у м. Луганську, зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва № 100104259 від 13.03.2008, індивідуальний податковий номер 357737312362. Свідоцтво платника ПДВ анульоване 06.01.2011 р.
Відповідачем зазначається, що відповідно розрахунків сум комунального податку, протягом всього періоду, в якому ТОВ «Епика» проводило фінансово-господарські операції, на підприємстві працювала 1 особа. Декларації з податку на додану вартість ТОВ «Епика» за липень, серпень та вересень 2010 з додатками та уточнюючими розрахунками до них визнані податковим органом як недійсні.
Листом Ленінської МДПІ у м. Луганську № 6318/23-722 від 15.02.2011 повідомлено, що здійснити на даний момент зустрічну звірку ТОВ «Епика» неможливо у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою. Згідно Ухвали Господарського суду Луганської області від 03.12.2010 року № 21/1176 порушено провадження у справі про банкрутство. Остання подана звітність: податкова декларація з ПДВ за жовтень 2010р. за № 132090 від 30.11.2010 - звіт визнаний недійсним; декларація з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року за № 80496 від 05.08.10 - звіт визнаний недійсним.
Таким чином, відповідачем зроблений висновок про встановлення факту недекларування об'єкту оподаткування та податкових зобов'язань з ПДВ контрагентом позивача - ТОВ «Епика», що в сукупності свідчить про відсутність правових підстав для формування ТОВ фірмою «Дорс» податкового кредиту за операціями з придбання товарів, робіт, послуг від вищевказаного підприємства.
Суд зазначає, що відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР, із змінами та доповненнями, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.
Згідно абз. 1, 3 пп. 7.2.3., пп, 7.2,4. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках; оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг); податкова накладна є звітним податковим існтом і одночасно розрахунковим документом; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до н. 1.7. ст. 1, абз. 1 п.п., 7.4.1. п. 7.4, абз. 3 пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит, зокрема, вважається дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Перелік вимог, яким повинна відповідати податкова накладна, перелічені у пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 вищезазначеного Закону.
Наявність у платника податку виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ є достатніми підставами для включення таких сум до податкового кредиту.
Отримані від контрагентів позивача накладні являються дійсними, тобто такими, що виписані законно і є належною підставою для формування податкового кредиту підприємством Позивача та відповідного зменшення суми податку до сплати.
Суд зазначає, що формування податкового кредиту здійснювалося Позивачем за правилами, які визначені статтею 7 Закону "Про ПДВ". Згідно з цими правилами, формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. В результаті застосування зазначених правил, платник податку визначив дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.
Підставою для включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту були, відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону "Про ПДВ", належним чином оформлені податкові накладні.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що обставини, які викладені відповідачем у акті перевірки не можливо кваліфікувати як порушення, що передбачені пп. 7.2.3 п. 7.2 та пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону "Про ПДВ", оскільки, як зазначено позивачем і даний факт не спростовано представником відповідача, на момент виконання господарських операцій,
ПП «Пересвіт - Сервіс - Продукт»; ТОВ «Промекономбуд»; ТОВ «Велес-Торг»; ПП «Тавайза»; ТОВ «Епика» мали статус платника податку на додану вартість, а їх свідоцтва платника ПДВ не були анульованими, то, відповідно, зазначені суб'єкти господарювання мали право і на нарахування податку та складання податкових накладних, а таке право надано Законом лише для осіб, що зареєстровані в якості платника податку згідно з положеннями пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону "Про ПДВ". Позивачем укладені договори із вищевказаними підприємствами та отримані накладні значно раніше дат анулювання Свідоцтв ПДВ кожного з його контрагентів, а саме : ПП «Пересвіт - Сервіс - Продукт» - 30.04.2010 року; ТОВ «Промекономбуд» - 04.10.2010 року; ТОВ «Велес-Торг» - 04.10.2010 року; ПП «Тавайза» - 06.01.2011 року; ТОВ «Епика» - 06.01.2011 року.
Судом також встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13.01.2011 р. по справі № 2а-9449/10/1270 за позовом ТОВ «Епика» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, зокрема, визнані протиправними дії ДПІ щодо неприйняття у ТОВ «Епика» податкових декларацій з ПДВ за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.04.2011 року по справі апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13.01.2011 р. - без змін(т. 2 а.с. 16-19).
З матеріалів справи вбачається, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 р. по справі № 2а-9450/10/1270 за позовом ПП «Тавайза» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, зокрема, визнані протиправними дії ДПІ щодо неприйняття у ПП «Тавайза» податкових декларацій з ПДВ за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2010 року. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.03.2011 року по справі апеляційну скаргу ДПІ залишено без задоволення, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 р. - без змін (т. 2 а.с. 13-15).
Крім того, суд вважає доцільним відмітити, що Законом України "Про систему оподаткування" для платника податку не передбачено обов'язку (ст.9) та не надано права (ст.10) вимагати від іншого платника податку будь-яких відомостей (в т.ч. і щодо реєстрації в якості платника податку). Так само, Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає обов'язку або права одного платника податку контролювати показники податкової звітності по податку на додану вартість іншого платника податку.
З цього витікає, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагента тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, оскільки, у відповідності до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Наявність власних складських приміщень, транспорту, устаткування не є необхідною підставою для здійснення фінансово - господарської діяльності підприємства, вони можуть бути орендованими, тощо. Наявність або відсутність у платника податків власних виробничих, транспортних засобів, складських приміщень, інших основних фондів не може бути сама по собі доказом товарності поставок.
Суд вважає за необхідне зазначити, що придбані у ПП «Пересвіт - Сервіс - Продукт»; ТОВ «Промекономбуд»; ТОВ «Велес-Торг»; ПП «Тавайза»; ТОВ «Епика» матеріальні цінності (аміачна вода, електротехнічне обладнання та інше) в подальшому використовувались Позивачем у власній господарській діяльності - продавався кінцевим споживачам : АТ ЗТ «Харківський дріжджовий завод», ТОВ «ПНЕВМОТЕХ», КП «КЦ» ХБА фірми «Торговий дім», ППФ «Геліос».
До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову -вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результатів робіт, послуг. Факт отримання позивачем товару підтверджується вище зазначеними видатковими накладними, що приєднані до матеріалів справи, іншими доказами по справі.
За зазначеними договорами позивачем були виписані податкові накладні, які відповідають вимогам пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону "Про ПДВ", та копії яких містяться в матеріалах справи.
Статтями 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Вище наведене підтверджує факт придбання позивачем товарів з метою використання в господарській діяльності платника податку, який є обов'язковою передумовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен довести суду та надати всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
На момент видачі спірних податкових накладних контрагенти позивача мали статус платників податку на додану вартість, отже відповідно до приписів пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" мали право видавати податкові накладні.
Судом встановлено, що позивачем правомірно було сформовано податковий кредит на підставі отриманих від ПП «Пересвіт - Сервіс - Продукт»; ТОВ «Промекономбуд»; ТОВ «Велес-Торг»; ПП «Тавайза»; ТОВ «Епика» податкових накладних.
Вісновки відповідача щодо неправомірного завищення позивачем податкового кредиту у розмірі 545524,00 грн., в тому числі за листопад 2009 року у сумі 29917,00 грн., за грудень 2009 року у сумі 32492,00 грн., за лютий 2010 року у сумі 20090,00 грн., за травень 2010 року - в сумі 101832,00 грн., за червень 2010 року у сумі 195008,00 грн., за липень 2010 року у сумі 81585,00 грн., за серпень 2010 року у сумі 69379,00 грн., за вересень 2010 року у сумі 15221,00 грн., грунтуются на невірному тлумаченні законодавства, діючого на момент виникнення спірних відносин
Суд зазначає, що Закон України “Про податок на додану вартість” визнає тільки одну підставу для виключення з податкового кредиту відповідні суми ПДВ і цією підставою є відсутність належним чином оформленої податкової накладної.
Згідно ч.1, ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Підпунктом 7.2.3. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до пункту 7.5 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з наступних подій: а) дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
При цьому жоден нормативний акт не містить вказівок на залежність права платника податку на включення до свого податкового кредиту сум податку на додану вартість, фактично сплачених в ціні придбання товару, на підставі податкової накладної, від дотримання контрагентами правил господарської діяльності, оскільки згідно вимог чинного законодавства обов'язок контролювати звітність контрагента на суб'єктів підприємницької діяльності не покладено, крім того суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами.
Отже, якщо віднесення сум до складу податкового кредиту відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.
Згідно з пунктом 8 статті 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані самостійно здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.
Таким чином, у разі порушення контрагентами платника податку вимог податкового законодавства, податковий орган має право у межах своєї компетенції та у відповідності до вимог чинного законодавства видавати акти державного органу на усунення таких порушень, які є обов'язковими до виконання.
Вказаним обставинам також надано правову оцінку у листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», відповідно до якого у разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.
Матеріалами справи підтверджено факт одержання позивачем від ПП «Пересвіт - Сервіс - Продукт»; ТОВ «Промекономбуд»; ТОВ «Велес-Торг»; ПП «Тавайза»; ТОВ «Епика» податкових накладних належним чином оформлених та складених особами, які мають на це право.
Із зазначеного випливає, що суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої продавцям.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є документально та нормативно обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні та необґрунтовані.
Керуючись ст.ст.2, 11, 71, 86, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Дорс" до Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000402302/0 від 21.03.2011.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Дорс" (м.Харків, пр.Тракторобудівників, 102, кв.128; код ЄДРПОУ 22693185) витрати зі сплати судового збору в сумі 03,40грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
У повному обсязі постанову складено 12 жовтня 2011 року.
Суддя (підпис)< > Р.В. Мельников
З оригіналом згідно. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи.< >
Суддя< > Р.В. Мельников< >