Копія< >
Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
"20" вересня 2011 р. Справа № 2а-10126/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Мельникова Р.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БМП Східбуд" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "БМП Східбуд" (далі - позивач або ТОВ "БМП Східбуд") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова (далі - відповідач або ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова), в якому просить суд:
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.07.2011 за №0000752303, винесене ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова;
- скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.07.2011 за №0000762303, винесене ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова.
Позивач стверджує, що здійснені ним господарські операції відповідають закону, є реальними та мають безпосереднє відношення до власної господарської діяльності; витрати за договорами з контрагентами правомірно включено до складу валових витрат, тому ТОВ "БМП Східбуд" не допускало заниження прибутку, що підлягає оподаткуванню; податковий кредит з ПДВ був сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, а тому заниження податку на додану вартість ТОВ "БМП Східбуд" також не допускало.
Представником позивача подано до суду заяву про розгляд справи без участі представника ТОВ "БМП Східбуд".
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою (а.с.240), у судове засідання свого представника не направив, про причини неявки, всупереч вимогам ч.2 ст.40 КАС України, суд не повідомив, заперечень проти позову не надсилав.
Згідно з ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи викладене, суд на підставі ч.6 ст.128 КАС України вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Згідно з довідкою від 08.04.2005 №5866, ТОВ "БМП Східбуд" 08.04.2005 взято на облік як платника податків в ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова. ТОВ "БМП Східбуд" зареєстровано в ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова як платника податку на додану вартість, про що 18.04.2005 видано свідоцтво №29463101. ТОВ "БМП Східбуд" діє на підставі статуту (а.с.186-195).
Фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова проведена виїзна планова перевірка ТОВ "БМП Східбуд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 по 31.03.2011. Результати проведеної перевірки оформлені актом від 19.07.2011 №1623/23-03-05/33412958 (акт про результати перевірки) (а.с.21-81).
Згідно з актом від 19.07.2011 №1623/23-03-05/33412958, перевіркою встановлено, що на порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ "БМП Східбуд" у складі валових витрат враховано витрати по придбанню робіт та послуг у ТОВ «Електроспецтех» (в сумі 590920грн.), ТОВ «Техно-Асавір» (в сумі 166667грн.), ТОВ «Промбуд-монтажінвест» (в сумі 751612грн.), що не пов'язані з господарською діяльністю підприємства.
Вказаний висновок податкова інспекція обґрунтовує наступними обставинами: відсутність контрагентів позивача за місцезнаходженням; згідно аналізу податкової звітності у названих підприємств не виявлено власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, закріплених за підприємствами на праві господарського відання складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилася господарська діяльність; неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення ч.1, 5 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з контрагентами ТОВ "БМП Східбуд".
На підставі викладеного, ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова також вважає, що ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техно-Асавір» та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» безпідставно виписано податкові накладні на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців. Таким чином, ТОВ "БМП Східбуд" в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено податковий кредит за рахунок включення податку на додану вартість по придбаним роботам та послугам, отриманих від ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техно-Асавір» та ТОВ «Промбуд-монтажінвест».
Відповідно до висновків акта від 19.07.2011 №1623/23-03-05/33412958, перевіркою встановлено, що
- ТОВ "БМП Східбуд" в порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у складі валових витрат враховано витрати, не пов'язані з господарською діяльністю підприємства, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2009 року, 4 квартал 2010 року та 1 квартал 2011 року на суму 377299,0грн.;
- ТОВ "БМП Східбуд" в порушення п.п.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість за рахунок безпідставного віднесення до складу податкового кредиту податкових накладних за вересень, жовтень 2009 року, жовтень 2010 року, січень-березень 2011 року на загальну суму 301840,0грн., отриманих від ТОВ «Техно-Асавір» за юридичні (консультаційні) послуги, отриманих від ТОВ «Електроспецтех» за отримані ремонтно-будівельні послуги та отриманих від ТОВ «ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ».
На підставі акта про результати перевірки від 19.07.2011 №1623/23-03-05/33412958 ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова прийнято
- податкове повідомлення-рішення від 26.07.2011 за №0000752303 (а.с.9), яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 377299грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 47350грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 26.07.2011 за №0000762303 (а.с.10), яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 301840грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 37880грн.
Судом встановлено, що між ТОВ "БМП Східбуд" (замовник) та ТОВ «Техно-Асавир» (виконавець) укладено договір №3/ю від 01.09.2009 щодо надання юридичних послуг (а.с.95-96); між ТОВ "БМП Східбуд" (замовник) та ТОВ «Електроспецтех» (підрядник) укладено договір №12/с від 25.08.2010 про виконання ремонтних робіт (а.с.103) та договір №6/с від 28.04.2010 про виконання ремонтних робіт (а.с.127); між ТОВ "БМП Східбуд" (замовник) та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» (підрядник) укладено договір №36/с від 10.10.2011 про виконання монтажних робіт (а.с.141), договір №9/с від 21.03.2011 про виконання робіт (а.с.160) та договір №35/с від 10.01.2011 про виконання будівельних робіт (а.с.164).
Суд не вбачає порушень закону в укладенні зазначених договорів, оскільки вказані правочини укладено право і дієздатними юридичними особами, їх предмет, зміст прав і обов'язків сторін не суперечать закону. Тексти договорів засвідчено печатками суб'єктів господарювання, які є їх сторонами.
В обґрунтування позовних вимог позивачем надано до суду копії наступних документів: податкових накладних, акт здачі-прийому робіт, звіт про надані послуги, банківських виписок, договірної ціни, локальних кошторисів, відомостей ресурсів до договірної ціни, довідок про вартість виконаних робіт (та витрат), актів приймання виконаних будівельних робіт, відомості ресурсів до акта приймання, актів приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, актів цільового використання матеріалів (а.с.97-102, 104-126, 128-140, 142-159, 161-163, 165-178, 206-212).
Первинні документи, надані позивачем в обґрунтування правомірності формування податкового кредиту та віднесення до валових витрат витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техно-Асавір» та ТОВ «Промбуд-монтажінвест», за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем не було надано до суду доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагентів позивача статусу платника ПДВ, або на завищення вартості товарів чи послуг, або на несумісність зазначених в документах товарів чи послуг з власною господарською діяльністю ТОВ "БМП Східбуд". У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ТОВ "БМП Східбуд" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів, отриманих від контрагентів, обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).
При цьому суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій по вказаним договорам, укладеним між ТОВ "БМП Східбуд" з одного боку та ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техно-Асавір», ТОВ «Промбуд-монтажінвест» з іншого, відповідач до суду за правилами ч.2 ст.71 КАС України не надав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.
З урахуванням викладеного вище, суд, оцінюючи надані сторонами докази в їх сукупності, не знаходить правових підстав для визнання правомірним висновку відповідача про нікчемність договорів, укладених ТОВ "БМП Східбуд" з контрагентами: ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техно-Асавір» та ТОВ «Промбуд-монтажінвест», так як і на підтвердження обставин того, що ТОВ "БМП Східбуд" діяло без належної обачності, обставин обізнаності ТОВ "БМП Східбуд" з умовами господарської діяльності його контрагентів відповідачем не надано взагалі ніяких доказів, а судом самостійно існування таких доказів не виявлено.
Питання віднесення витрат до валових регулюється ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», склад витрат та порядок їх визнання визначено ст.ст.138-148 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. (Підпункт 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.)
Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. (Підпункт 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.)
Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”встановлено, що віднесення витрат до валових підтверджується відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Згідно з ч.1 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.5.11 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з п.139.1.9 139.1. не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Правомірність віднесення до складу валових витрат ТОВ "БМП Східбуд" за договорами з ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техно-Асавір» та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» підтверджується копіями первинних документів, що містяться в матеріалах справи.
Таким чином, факт порушення ТОВ "БМП Східбуд" у відносинах з ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техно-Асавір» та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» положень п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.
Порядок формування податкового кредиту визначено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та ст.198 Податкового кодексу України.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. (Підпункт 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України.)
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. (Підпункт 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України.)
Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. (Підпункт 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.)
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (Пункт 198.1 ст.198 Податкового кодексу України.)
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. (Підпункт 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.)
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (Пункт 198.3 ст.198 Податкового кодексу України.)
Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. (Підпункт 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".)
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). (Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України.)
Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Приєднані до матеріалів справи копії складених ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техно-Асавір» та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» податкових накладних не мають недоліків, які згідно з п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст.201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.
Суд звертає увагу на те, що, якщо контрагент і допустив порушення законодавства, у тому числі податкового, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Таким чином, факт порушення ТОВ "БМП Східбуд" у відносинах з ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техно-Асавір» та ТОВ «Промбуд-монтажінвест» положень п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” та п.п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи.
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
05.09.2011 представником відповідача подано до суду клопотання, у якому зазначено, що ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова не згодна з правовою позицією ТОВ "БМП Східбуд" і вважає її необґрунтованою та безпідставною. Однак, відповідачем не надано до суду обґрунтування заперечення проти позову.
Таким чином, заперечуючи проти позову, відповідач правомірності висновків, якими вмотивовано спірні податкові повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток, не довів.
Суд прийшов до висновку про безпідставність висновків акта про результати перевірки від 19.07.2011 №1623/23-03-05/33412958 про заниження ТОВ "БМП Східбуд" податку на прибуток на суму 377299,0грн. та податку на додану вартість на суму 301840,0грн.
З наведеного слідує також висновок про неправомірність застосування до ТОВ "БМП Східбуд" фінансових санкцій у вигляді штрафу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.07.2011 за №0000752303 та від 26.07.2011 за №0000762303, прийнятих на підставі висновків акта про результати перевірки ТОВ "БМП Східбуд" від 19.07.2011 №1623/23-03-05/33412958.
На підставі ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача належить стягнути витрати в сумі 03,40грн., сплачені позивачем при зверненні з даним позовом до суду.
Керуючись Законом України "Про податок на додану вартість", ст.ст.2, 11, 71, 86, 94, 159-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "БМП Східбуд" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.07.2011 за №0000752303, винесене ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова. Скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.07.2011 за №0000762303, винесене ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БМП Східбуд" (в'їзд Новожанівський, 4, м.Харків, 61000, ідент. код 33412958) витрати зі сплати судового збору в сумі 03,40грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя (підпис)< > Р.В. Мельников
З оригіналом згідно. Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи.< >
Суддя< > Р.В. Мельников< >