Справа № 2-а/1970/2549/11
"29" вересня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
при секретарі Бойко Н.Б.
за участю:
прокурора Кметик Л.Я.
представника позивача Сиванич Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя справу за позовом прокурора Бучацького району в інтересах держави в особі Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на суму 3017,80 грн., -
Прокурор Бучацького району в інтересах держави в особі Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості на суму 3017,80 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем при проведенні торгівельної діяльності було порушено пункт 12 ст. 3, ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(надалі -Закон №265/95-ВР), що послужило підставою для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 3017,80 грн. В підтвердження викладеного додано акт перевірки від 18.02.2011 року №009/19/03/7/23/НОМЕР_1 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 24.02.2011 року №18/НОМЕР_2.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача вимоги підтримали з мотивів, викладених у позовній заяві та просили позов задовольнити, пояснивши, що при проведенні перевірки 18.02.2011 року магазину належного відповідачу, виявлено порушення порядку проведення розрахунків а саме, здійснювалася реалізація товару, не облікованого в установленому порядку на суму 1508 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за їх відсутності не надходило. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів відповідно до ст. 128 КАС України.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення прокурора та представника позивача, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, судом встановлені наступні обставини.
Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Бучацької районної державної адміністрації Тернопільської області 21.04.2005 року, номер запису 2 641 000 0000 000505, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с. 7).
Працівниками державної податкової інспекції на підставі направлень від 17.02.2011 №044/23-3 та №045/23-3 була проведена перевірка діяльності відповідача за адресою с.Коржова, Монастириського району, Тернопільської області за результатами якої складений акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 18.02.2011 року №009/19/03/7/23/НОМЕР_1, надалі Акт (а.с.10-11).
Перевіркою встановлено та зафіксовано в Акті, що підприємцем порушено пункт 12 ст. 3, ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: порушення ведення у порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів на за місцем їх реалізації; здійснення продажу товарів на загальну суму 1505,90 грн. без підтверджуючих документів щодо походження даного товару та не відображення даного товару у книзі обліку доходів та витрат ф.10.
Також в ході проведення перевірки, перевіряючими складено відомість (додаток до акту перевірки ), в якій було зазначено про наявність фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), виявлених під час перевірки на загальну суму 1505,90 грн., які не підтвердженні даними обліку.
Перевірка проводилася в присутності продавця ОСОБА_3, котра, які свідчать відмітки у Акті,- до перевірки зауважень не мала, з виявленими порушеннями згідна, примірник акту отримала.
24.02.2011 року Бучацькою МДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення №18/НОМЕР_2, яким застосовано до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 3017,80 грн. за порушення пункту 12 ст. 3, ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(а.с.8).
Оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби є контролюючим органом щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно до ч.1 ст. 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно ч.1 ст.16 Закону України №265/95-ВР контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Згідно п. 12 ст. 3 Закону України №265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Статею 6 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Відповідно до пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України, фізичні особи підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів та витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Як свідчать матеріали справи відповідачем - вказані вимоги пункту 12 ст. 3, ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України - не виконувалися. Відповідачем не вівся у порядку передбаченому законодавством облік товарних записів за місцем їх реалізації та здійснювався продаж товарів на загальну суму 1505,90 грн. без підтверджуючих документів щодо походження даного товару.
Відповідальність за вищезазначені правопорушення передбачена ст. 20 Закону України №265/95-ВР, а саме: до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. 25 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суми фінансових санкцій, які визначенні статтями 17-24 цього Закону підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Станом на дату розгляду справи сторонами не подано доказів сплати відповідачем застосованих штрафних санкцій.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що Бучацькою МДПІ правомірно було прийнято рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій від 24.02.2011 року №18/НОМЕР_2, за порушення вимог п. 12 ст. 3, ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Згідно п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із п. 87.11 ст. 87 Податкового Кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 6, 17, 18, 50, 86, 128, 160-163 КАС України, суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 (ін. код НОМЕР_1) в користь державного бюджету заборгованість по штрафних санкціях в сумі 3017,80 грн. (три тисячі сімнадцять гривень вісімдесят копійок) на р/р 31113104700076 в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
/Постанова складена в повному обсязі та підписана 4 жовтня 2011року/
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.