Справа № 2-а/1970/2356/11
"26" серпня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
при секретарі Бойко Н.Б.
за участю:
представника відповідача Чубатого І.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Управління праці і соціального захисту населення Борщівської районної державної адміністрації до Головного управління юстиції у Тернопільській області про скасування постанови від 26.07.2011 року про накладення штрафу у розмірі 680 грн.
Управління праці та соціального захисту населення Борщівської районної державної адміністрації, (надалі -позивач, Управління), звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Тернопільській області, в якому просить скасувати постанову підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Тернопільській області від 26.07.2011 року про накладення штрафу у розмірі 680 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що керуючись вимогами чинного законодавства, Управління здійснює виплату допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірах, визначених Законом України «Про Державний бюджет України»на відповідний календарний рік. Однак витрати, пов'язані з задоволенням судами позовних заяв, отримувачів цієї допомоги, які виникли внаслідок рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, в Державному бюджеті України на 2009 рік не враховані. При цьому Управлінням здійснено нарахування виплати допомоги, яка виникла внаслідок вищенаведеного рішення і у разі надходження коштів буде погашено заборгованість.
Представник позивача у судове засідання, яке відбулося 26.08.2011, не з'явився, надіславши суду клопотання про розгляд справи за відсутності їх уповноваженого представника.
В судовому засіданні 19.08.2011, представники позивача повідомили, що Управлінням було здійснено всі необхідні дії для належного виконання виконавчого листа № 2а-33/09, виданого 03.03.2011, а саме: після одержання постанови від про відкриття виконавчого провадження від 29.04.2011 щодо виконання виконавчого листа № 2а-33/09 до підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Тернопільській області було надіслано відповідного листа з повідомленням про те, що Управлінням нараховано ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, кошти будуть виплачені в разі надходження відповідних кошторисних призначень.
Також, зазначили, що Управлінням надсилалися звіти в Головне управління праці та соціального захисту населення в Тернопільській області та списки осіб, яким за рішенням судів проведено перерахунок допомоги та визначено суму доплати.
Представник підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Тернопільській області в судовому засіданні з позовні вимоги заперечив, відзначив що підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Тернопільській області є неналежним відповідачем по справі.
Ухвалою суду від 19.08.2011р., за згодою сторін, керуючись ст. 52 КАС України, змінено первинного відповідача на належного відповідача Головне управління юстиції у Тернопільській області.
Представник відповідача Головне управління юстиції у Тернопільській області позовні вимоги не визнав, наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу серії ВП №26136134 від 26.07.2011 року, оскільки позивачем у встановлений законом термін не виконано виконавчий лист №2-а-33/09, виданий Борщівським районним судом Тернопільської області, відповідно державний виконавець зобов'язаний згідно вимог ст.ст. 17-19, 25, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження» накласти на боржника штрафу у розмірі 680 грн.
Зазначив, що Управління у разі наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення могло звернутися до суду із заявою про відстрочку виконання рішення до надходження належних коштів з Державного Бюджету України.
Заслухавши в судовому засіданні представника відповідача, оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, судом встановлені наступні обставини.
На підставі виконавчого листа, виданого Борщівським районним судом, за №2-а-33/09, та керуючись статтями 17, 18, 19, 25 Закону України “Про виконавче провадження” старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби ГУЮ у Тернопільській області Чубатим Іваном Богдановичем, 29.04.2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №26136134, згідно якої, зобов'язанно Управління праці та соціального захисту населення Борщівської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»в редакції станом на 9 липня 2007 року в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період з 9 липня по 31 грудня 2007 року.
Боржнику було надано семиденний термін для добровільного виконання вимог виконавчого документу з дня отримання вказаної постанови та попереджено про те, що у разі невиконання ним рішення у добровільному порядку до нього будуть застосовані заходи примусового виконання зі стягненням з нього виконавчого збору та витрат.
Як встановлено судом, на адресу Підрозділу від Управління праці та соціального захисту населення Борщівської РДА надіслано лист № 1370/01-4 від 12.05.201, яким повідомлено, що оскільки, додаткових асигнувань Управлінню не надавалось, використання коштів виділених з держбюджету для виплати допомоги вважатиметься їх нецільовим призначенням. Зазначено, що Управлінням нараховано ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку, кошти будуть виплачені в разі надходження відповідних кошторисних призначень.
Враховуючи не виконання боржником вимог виконавчого документу в частині виплати ОСОБА_2 державної допомоги, державним виконавцем відповідно до вимог ст.ст. 11, 75 та 89 Закону України «Про виконавче провадження»було винесено постанову ВП №26136134 від 26.07.2011 про накладення штрафу на Управління праці та соціального захисту населення Борщівської РДА у розмірі 680 грн, копії якої направлено боржнику для виконання.
З даною постановою позивач не погодився з підстав, указаних у позовній заяві, та оскаржив її до суду.
Також, Підрозділом на адресу позивача направлена вимога державного виконавця №21812/12-12 від 29.07.2011, в якій зазначено, що станом на 29.07.2011 року рішення суду є чинним, так керуючись ст. 5, 11, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження»підрозділ примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Тернопільській області зобов'язує Управління праці та соціального захисту населення Борщівської РДА виконати виконавчий лист Борщівського районного суду Тернопільської області по справі №2-а-33/09 від 03.03.2011 року в термін до 03.08.2011 року.
При вирішенні справи по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Так, позивач -Управління праці та соціального захисту населення Борщівської РДА звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Тернопільській області, про скасування постанови від 26.07.2011 року про накладення штрафу серії ВП №26136134.
Згідно зі статтею 124 Конституції України рішення судів є обов'язковими для виконання. Статтею 19 Конституції України також встановлено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти у межах повноважень, у спосіб та порядок встановлений законом.
З метою практичної реалізації зазначеного положення Конституції України, Законом України «Про державну виконавчу службу» визначено, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Порядок виконання рішення зобов'язального характеру встановлено статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої державний виконавець виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, якою надає строк для добровільного виконання, в порядку статті 25 цього ж Закону. У разі невиконання боржником рішення у наданий державним виконавцем строк до боржника застосовуються штрафні санкції та інші заходи примусового виконання, передбачені статтею 89 цього Закону.
Так, як зазначено вище, відповідно до ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження»у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання
Судом встановлено, що виконавчий лист в частині виплати ОСОБА_2 належної державної допомоги, у визначений державним виконавцем семиденний строк у добровільному порядку, без поважних на те причин, повністю виконано не було, що відповідно послугувало підставою для накладення на Управління праці та соціального захисту населення Борщівської РДА штрафу відповідно до приписів ст.ст.11, 89 Закону України «Про виконавче провадження».
Виходячи з аналізу ст.ст. 17, 25, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження»та обставин справи, суд зазначає, що у випадку не повного виконання рішення суду державний виконавець зобов'язаний винести постанову про накладення штрафу на боржника у встановленому розмірі.
При цьому, судом відхиляються доводи позивача на те, що Управління є бюджетною установою, а витрати, пов'язані з задоволенням отримувачів допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в Законі України про «Державний Бюджет України» на 2009 рік не враховані.
Реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях також неодноразово зазначав, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. (справа “Кечко проти України”).
Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві та викладені усно у судовому засіданні в ході судового розгляду справи по суті.
Таким чином, відсутність належного додаткового фінансового забезпечення позивача не є підставою для невиконання свого зобов'язання по виплаті ОСОБА_2 недоплаченої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного, згідно виконавчого листа №2-а-33/09, виданого Борщівським районним судом.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ті обставини, на які посилається позивач як на підставу невиконання виконавчого листа, не є поважними, а тому постанова Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Тернопільській області серії ВП №26136134 від 26.07.2011 року про накладення штрафу у розмірі 680 грн. прийнята відповідачем правомірно, у порядку, спосіб та в межах повноважень, наданих йому згідно із Законом України «Про виконавче провадження»та у відповідності до приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог та її скасування відсутні.
Суд вважає за необхідне зазначити, що викладені позивачем обставини, що ускладнювали виконання рішення чи робили його неможливим, надавали право Управлінню, на підставі ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку виконання, але вказаних дій вчинено не було.
Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відтак, беручи до уваги наведене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління праці і соціального захисту населення Борщівської районної державної адміністрації не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, отже задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 69, 70, 71, 122, 128, 160-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Управління праці і соціального захисту населення Борщівської районної державної адміністрації до Головного управління юстиції у Тернопільській області про скасування постанови від 26.07.2011 року про накладення штрафу у розмірі 680 грн. -відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
/Постанова складена в повному обсязі та підписана 1 вересня 2011року/
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.