Справа № 2-а/1970/1046/11
"06" травня 2011 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
при секретарі Філь І.М., Бойко Н.Б.
за участю:
представника позивача Задорожного І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя справу за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на суму 3368,74 грн.,-
Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція, надалі позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької ОСОБА_2, надалі відповідач, про стягнення заборгованості на суму 3368,74 грн.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкового зобов'язання, що призвело до виникнення податкового боргу на суму 3368,74 грн. В підтвердження викладеного надав розрахунок суми позовних вимог податкового боргу по єдиному податку та податку з доходів фізичних осіб на підприємницьку діяльність за СПД ОСОБА_2.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справ за його відсутності не надходило. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів відповідно до ч.4 ст.128 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
У зв'язку з тим, що правовідносини, щодо наслідків несплати податкового боргу виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку також слід застосовувати норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Судом встановлено, що відповідач по справі - ОСОБА_2, як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа зареєстрований виконавчим комітетом Тернопільської міської ради 22.02.2005 року.
У 1-му кварталі 2008 року відповідач здійснював підприємницьку діяльність, перебуваючи на загальній системі оподаткування. СПД ОСОБА_2 подано декларацію про доходи, одержані з 01 січня по 31 березня 2008 року (вхідний № 338116 від 30.04.2008 року Тернопільської ОДПІ).
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який був чинним на момент узгодження податкових зобов'язань, платник податків зобов'язаний самостійно погасити суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а з їх відсутності -протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.
Тернопільською ОДПІ проведено перерахунок податку з доходів фізичних осіб за перший квартал 2008 року, шляхом вручення платнику податкового повідомлення №0005201701/0/31149 від 30.06.2008 року, узгоджено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності по терміну 17.06.2008 року в розмірі 2132,13 грн. Дане податкове зобов'язання відповідачем не сплачене, що підтверджується обліковою карткою та довідкою про наявність податкового богу.
Заборгованість по податку з доходів з фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі 2132,13 грн. станом на 04.02.2011 року підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами: розрахунком суми позовних вимог податкового боргу по податку з доходів з фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності, обліковими картками платника, корінцем податкового повідомлення №0005201701/0/31149 від 30.06.2008 року, першою податковою вимогою від 19.02.2008 року та другою податковою вимогою від 5 вересня 2008 року.
Відповідно до вимог Указу Президента України від 3 липня 1998 року №727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” (надалі - Указ), установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.
Згідно ст.2 Указу суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
Відповідач обрав спрощену систему оподаткування і на основі поданої заяви йому було видано свідоцтво про сплату єдиного податку від серія Е №НОМЕР_2 від 22.02.2005 року.
Ставка єдиного податку на обраний відповідачем вид діяльності на 2008 рік становила 200 грн. за місяць та 50% за кожного найманого працівника.
Таким чином, відповідач взяв на себе обов'язок сплачувати щомісячно 200 грн. єдиного податку та 50% від вказаної ставки за кожного найманого працівника.
Відповідно до п. 6 ст.2 вищезазначеного Указу суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Однак, відповідач в порушення вимог Указу взяте податкове зобов'язання сплачував не в повному обсязі.
Заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 1236,61 грн. станом на 04.02.2011 року підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами: розрахунком суми позовних вимог податкового боргу по єдиному податку на підприємницьку діяльність (код платежу 18050200), обліковими картками платника єдиного податку, корінцем свідоцтва про сплату єдиного податку від 22.02.2005 року, другою податковою вимогою від 5 вересня 2008 року.
Несплачені у встановлені Указом строки суми єдиного податку є податковим боргом відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону 2181-ІІІ «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі Закон 2181-ІІІ) сумою податкового боргу і до нього застосовуються заходи з погашення податкового боргу, визначені даним законом.
Згідно з п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки визнається сумою податкового боргу платника податків.
Податковим кодексом України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
На час розгляду справи в суді відповідач не представив доказів сплати заборгованості по податку з доходів з фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності та єдиного податку в сумі 3368,74 грн.
У статті 16 Податкового кодексу України визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку -фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За таких обставин, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 заборгованості по податку з доходів з фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності та єдиного податку в сумі 3368,74 грн., підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.
Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір та судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.6, 17, 18 50, 86, 128, 158, 160-163 КАС України, суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (ін. код НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 3368,74 грн. (три тисячі триста шістдесят вісім гривень сімдесят чотири копійки), з них:
- 2132,13 грн. податку з доходів з фізичних осіб -суб'єктів підприємницької діяльності на б/р 33217801700002 код платежу, 11010200 місцевий бюджет ВДК у м. Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській області МФО 838012.
- 1236,61 грн. єдиного податку на б/р 34210379700002 код платежу 18050200 місцевий бюджет ВДК у м. Тернополі, код одержувача 23588119, банк УДК в Тернопільській області МФО 838012.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.