Справа № 2-а-3308/10/1970
"19" листопада 2010 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Баб'юка П.М., при секретарі -Дудар М.В.,
за участю: представника позивача -Яцура О.Г., представника відповідача -Стецюк Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області до Тернопільської комунальної міської лікарні №2 про стягнення економічних санкцій
Державна інспекція з контролю за цінами в Тернопільській області звернулася до суду з позовом до Тернопільської комунальної міської лікарні №2 про стягнення економічних санкцій на суму 44077,65 грн. згідно рішення про застосування економічних санкцій від 06 серпня 2010 року №000081/4.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, суду пояснив, що перевіркою встановлено нарахування відповідачем непередбачених законодавством націнок до тарифів при наданні послуги щодо проходження стажування лікарів-інтернів у закладі, а саме: включення у вартість послуги податку на додану вартість, в результаті чого необґрунтовано одержано виручку на суму 14692,55 грн., яка підлягає вилученню в доход Державного бюджету з стягненням штрафу у двократному розмірі відповідно до ст..14 Закону України «Про ціни і ціноутворення».
Зазначив, що на підставі акту перевірки позивачем прийнято рішення № 000081/4 від 06.08.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 44077,65 грн. Однак, відповідачем добровільно вказану суму економічних санкцій не сплачено, а тому дану її необхідно стягнути в судовому порядку.
Представник відповідача заперечуючи проти задоволення позову суду пояснила, що процедура стажування інтернів прирівнюється до навчального процесу, який регламентується Законом України «Про вищу освіту»від 17.01.2002 року №2984 та не відноситься до послуг з охорони здоров'я, а оподатковується на загальних підставах, визначених Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР. Зазначила, що таку ж позицію висловила Державна податкова адміністрація в Тернопільській області в роз'ясненні від 16.09.2010 року №13802/10/15-212/444.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази по справі, суд встановив наступні обставини.
Державною інспекцією з контролю за цінами в Тернопільській області проведено планову перевірку Тернопільської комунальної міської лікарні №2 з питань додержання державної дисципліни цін на платні медичні послуги згідно вимог постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих навчальних закладах освіти»від 17.09.1996 року №1138 та «Про послуги з охорони здоров'я, операції з надання яких закладами охорони здоров'я, які мають спеціальний дозвіл на надання таких послуг, звільняються від обкладання податком на додану вартість»від 05.10.1998 року №1602.
Під час перевірки встановлено порушення в частині нарахування непередбачених законодавством націнок до тарифів на суму 14692,55 грн. за період з 01.07.2009 року по 01.07.2010 року при наданні платної послуги щодо проходження стажування лікарів -інтернів у закладі та складено акт від 30 липня 2010 року №000278/4. Відповідно до вказаного акту перевірки порушення полягає в тому, що у вартість послуг з стажування лікарів-інтернів відповідачем включено податок на додану вартість на загальну суму 14692,55 грн. всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України «Про послуги з охорони здоров'я, операції з надання яких закладами охорони здоров'я, які мають спеціальний дозвіл на надання таких послуг, звільняються від обкладання податком на додану вартість»від 05.10.1998 року №1602.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення»від 03.12.1990 року № 507-ХІІ (далі-Закон № 507-ХІІ) державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до п. 1.3. та 1.4. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Мінекономіки з питань європейської інтеграції України, Мінфіном України 03.12.2001 року № 298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 року № 1047/6238 (далі-Інструкція) необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки за належністю.
Підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються.
Відповідно до п. 3.1 та 4.1. Інструкції Державна інспекція з контролю за цінами приймає рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку передбаченому законодавством на підставі акта перевірки, який складається посадовими особами органів державного контролю за цінами.
На підставі акту перевірки позивачем винесено рішення № 000081/4 від 06.08.2010 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін Тернопільською комунальною міською лікарнею №2 на загальну суму 44077,65 грн. за нарахування непередбачених законодавством націнок до тарифів.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи суд приходить до переконання, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав:
Згідно вимог ст.. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні, тощо.
Відповідно до підпунктів 3.1.1. пункту 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з «поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України…».
Відповідно до статті 75 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»від 19.11.1992 року №2801-12 підготовка і перепідготовка та підвищення кваліфікації медичних і фармацевтичних працівників здійснюється середніми і вищими навчальними закладами, закладами підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, а також через інтернатуру, клінічну ординатуру згідно законодавства про освіту.
Відповідно до ст.. 53 Закону України «Про вищу освіту»від 17.01.2002 року №2984 особами, які навчаються у вищих навчальних закладах є, зокрема, інтерни, які мають повну вищу освіту і освітнього -кваліфікаційний рівень спеціаліста медичного або фармацевтичного спрямування, навчаються з метою кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських посад.
Згідно із Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти 3-4 рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України №291 від 19.09.1996 року спеціалізація (інтернатура) є обов'язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти 3-4 рівнів акредитації, медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форм власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) спеціаліста певного фаху.
Державною податковою адміністрацією в Тернопільській області на запит Управління охорони здоров'я Тернопільської міської ради (вищестоящого органу відповідача) надано відповідь від 16.09.2010 року №13802/10/15-212/444. Відповідно до вказаного листа, процедура стажування інтернів прирівнюється до навчального процесу, який регламентується Законом України «Про вищу освіту»та не відноситься до послуг з охорони здоров'я, а оподатковується на загальних підставах, визначених Законом України «Про податок на додану вартість».
Згідно підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року N 2181-III (далі -Закон №2181) податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обгрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Роз'яснення окремих положень податкового законодавства надаються контролюючими органами.
Відповідно до підпункту 2.1.4 пункту 2.1 статті 2 Закону №2181 контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів є податкові органи.
Суд не погоджується з твердженням позивача, що включений відповідачем у вартість послуг з стажування лікарів-інтернів податок на додану вартість є націнкою до тарифів чи необгрунтовано отриманою виручкою, оскільки відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про систему оподаткування»під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Також слід зазначити, що сума податку на додану вартість в розмірі 14692,55 грн. на час проведення перевірки в повному обсязі перерахована відповідачем до Державного бюджету, що підтверджується довідкою Тернопільської комунальної міської лікарні №2 від 17.11.2010 року №1071 та належним чином завіреними копіями платіжних доручень.
Враховуючи наведене, позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області про стягнення з Тернопільської комунальної міської лікарні №2 економічних санкцій на суму 44077,65 грн. за нарахування непередбачених законодавством націнок до тарифів задоволенню на підлягають.
Керуючись ст.ст. 153,163-167 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про ціни і ціноутворення", Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", суд, -
У позові Державної інспекції з контролю за цінами в Тернопільській області до Тернопільської комунальної міської лікарні №2 про стягнення економічних санкцій на загальну суму 44077,65 грн. застосованих рішенням про застосування економічних санкцій від 06 серпня 2010 року № 000081/4 - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд у порядок і строк, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
В повному обсязі постанова складена та підписана 22 листопада 2010 року.
Головуючий суддя Баб'юк П.М.
копія вірна
Суддя Баб'юк П.М.