Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
27.10.2011 р. Справа № 2а-4786/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. за участю секретаря судового засідання Непомнящьої А.О. від позивача: ОСОБА_1, довіреність №03-2011 від 11.07.11р.; від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №866/9/10-023 від 23.02.11р.;
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовомПП "Марін Дизайн Сервіс", вул.Спаська, 1,Миколаїв,54030
доДПІ Центрального району, вул. Потьомкінська,24/2,Миколаїв,54030
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення від 18.02.11 р.№ 0000560700/0,
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18.02.11р. №0000560700/0.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню, оскільки позивачем сформовано податковий кредит відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість». Ненадання звітів контрагентами позивача та не відображення зобов'язань з позивачем в податковій звітності не може бути підставою для зменшення бюджетного відшкодування позивачу.
Відповідач проти позову заперечує, просить відмовити в позові, оскільки перевіркою встановлено, що відшкодування податку на додану вартість є наслідком лише надмірної сплати цього податку до бюджету. Податок на додану вартість до бюджету не надійшов, що свідчить про порушення вимог Закону України “ Про податок на додану вартість ”. Недекларування та несплата податку на додану вартість контрагентами позивача свідчить про нікчемність угод, що були укладені на підставі ст.ст.215, 228 ЦК України.
У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухав пояснення представників сторін, дослідив матеріали справи суд дійшов висновку:
Актом № 126/07-000/31267996 від 07.02.11р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Марін Дизайн Сервіс" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень, липень, серпень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в періодах березень, травень, червень 2010 року встановлені порушення п.1.8 ст.1, п. п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2, пп.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168/97), а саме ПП "Марін Дизайн Сервіс" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2010р. на 126918грн., за липень 2010р. на 33361грн., за серпень 2010р. на 5999грн.
На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000560700/0 р. яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 р. -126 918 грн., липень 2010 р. -33 361 грн., серпень 2011 р. -5999 грн., всього на суму 166 278 грн.
В ході перевірки встановлено, що згідно з поданою позивачем до відповідача податковою декларацією з ПДВ за червень 2010р. та розрахунком бюджетного відшкодування сума, що підлягає відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, складає 147 819,00грн. У додатку 2 до податкової декларації позивач зазначив, що залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду виник у березні 2010 р. в сумі 100 000 грн., у травні 2010 р. в сумі 47 819 грн.
Відповідно до податкової декларації з ПДВ за березень 2010р. (з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2010р.):
- сума податкового кредиту складає 100000,00грн. по постачальнику ТОВ "Билдбудстрой" (код 36587310).
Відповідно до податкової декларації з ПДВ за травень 2010р.:
- сума податкових зобов'язань складає 2181,00грн.;
- сума податкового кредиту складає 50000,00грн., в т.ч. по постачальнику ТОВ "МД Технолоджіс" (код 34552328) сума ПДВ 23333,00грн.
Відповідно до податкової декларації з ПДВ за червень 2010р.:
- сума податкових зобов'язань складає 3757,00грн.;
- сума податкового кредиту складає 50172,00грн., в т.ч. по постачальникам: ТОВ "МД Технолоджіс" сума ПДВ 16667,00грн. та ТОВ "Будтранс -2009" (код 36622229) сума 33333,00грн.
В акті перевірки встановлено, що позивачем укладено договір від 26.02.10р. №4 з ТОВ "Билдбудстрой" на виконання робіт по ремонту та реконструкції приміщення на 5-му поверсі адміністративної будівлі за адресою: Миколаїв, вул. Спаська 1/1 та в березні 2010р. перераховано попередню оплату на загальну суму 600000,00грн., в т.ч. ПДВ 100000,00грн., при цьому позивач в лютому-березні 2010р. ще не орендував та не мав у власності вищезазначене приміщення.
Згідно інформації наданої ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області (від 26.01.11р. №947/7/07-005) та ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва (від 02.02.11р.), основним видом діяльності ТОВ "Билдбудстрой" є посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, ліцензія на провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (ліцензія серії АВ №327529), згідно листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Миколаївській області (вих.№34-01-21 від 19.01.11р.) належить іншій юридичній особі. Податковий кредит ТОВ "Билдбудстрой" сформовано за рахунок підприємств ТОВ "Зерноторг КАО" (код 36700495) та ТОВ "Скц-Міленіум" (код 36623039). Зазначені підприємства створені фізичними особами за винагороду без наміру здійснення підприємницькою діяльністю (а.с.33-35).
Відповідно до матеріалів перевірки у ТОВ "Билдбудстрой" відсутні виробничі потужності, складські приміщення, матеріальні ресурси, основні засоби, робоча сила, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово - господарської діяльності.
Згідно з п.п.7.4.4. Закону України «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно, в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», у березні 2010р. включено до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 100000,00грн., обчислений із вартості послуг, придбання та використання яких у межах господарської діяльності позивачем не доведено, оскільки це приміщення позивач за адресою м. Миколаїв, вул. Спаська,1/1, 5 поверх, придбав тільки 06.05.2010 р. та 13.05.2010 р. зареєстрував у БТІ, що підтверджується договором купівлі-продажу.
Позивач уклав договір №6 на створення проектної документації від 15.03.10р. з ТОВ "МД Технолоджіс", за умовами якого замовник -позивач доручає, а виконавець ТОВ «МД Технолоджіс»бере на себе зобов'язання на виконання проектно-кошторисної документації на ремонт та реконструкцію приміщення 5 поверху адмінбудівлі за адресою вул. Спаська 1/1, м. Миколаїв, вартістю 240 000 грн. Позивач надав акт здачі -приймання робіт (надання послуг) від 03.06.2010 р., податкові накладні від 06.05.2010 р., 03.06.10 р., платіжні доручення, що підтверджують оплату послуг.
Акт приймання-передачі від 03.06.2011 р. свідчить, що проектно-кошторисна документація була виконана вже після закінчення ремонтних робіт на 5 поверсі. Посилання позивача на те, що кошторис затверджувався поетапно не приймається судом до уваги, оскільки позивачем не надано жодного доказу в обґрунтування цього твердження.
Згідно інформації отриманої від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси (акт документальної невиїзної перевірки ТОВ "МД Технолоджіс" (код 34552328) від 12.11.10р. №170/23-214/34552328) основні засоби у ТОВ "МД Технолоджіс" відсутні. В декларації з податку на прибуток за три квартали 2010р. рядки 4.10 "Витрати на поліпшення основних фондів" та 07 "Сума амортизаційних відрахувань" прокреслені, на підприємстві відсутні виробничі потужності, складські приміщення, матеріальні ресурси, основні засоби, робоча сила. Згідно з даними податкової звітності (Розрахунку комунального податку), наданої підприємством до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, загальна чисельність працюючих у ТОВ "МД Технолоджіс" становить 0 осіб.
Таким чином, на підставі зазначеного, відповідачем встановлено відсутність у ТОВ "МД Технолоджіс" власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово - господарської діяльності.
ТОВ "МД Технолоджіс" також не було надано до перевірки бухгалтерські та податкові документи: договори, податкові та видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, банківські виписки, акти виконаних робіт, кошториси та будь-які інші документи, що засвідчують здійснення господарських операцій з контрагентами. Крім того, ТОВ "МД Технолоджіс" має стан 7 (до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу).
Таким чином, перевіркою встановлено, що позивачем в порушення вимог Закону №168/97 у травні 2010 р. включено до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 23333,00грн., обчислений з вартості послуг, придбання та використання яких у межах господарської діяльності підприємством не доведено.
Позивач уклав договір підряду №3 від 26.02.10р. на виконання робіт по ремонту та реконструкції приміщення між позивачем та ТОВ "Будтранс-2009" , вартість робіт 200 000 грн. Податкова накладна видана від 17.06.10р. на суму 200 000 грн., яка оплачена повністю позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №93 від 17.06.10р.
Щодо правовідносин з ТОВ "Будтранс -2009", то матеріалами перевірки встановлено, що листом від 01.02.11р. №5 ТОВ "Будтранс -2009" повідомив відповідача, що підприємство не має можливості надати первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам з позивачем у зв'язку зі втратою бухгалтерських документів за весь період роботи.
Крім того ТОВ "Будтранс - 2009" не надано до перевірки бухгалтерських та податкових документів: договорів, податкових та видаткових накладних, товарно - транспортних накладних, банківських виписок, актів виконаних робіт, кошторисів та будь - яких інших документів, що засвідчують здійснення господарських операцій з позивачем та іншими контрагентами. В акті також зазначено, що податковий кредит ТОВ "Будтранс - 2009" сформовано за рахунок підприємства ТОВ "АКСА" (код 25639294). В той же час, згідно пояснень директора ТОВ "АКСА" ОСОБА_4 підприємство не виконувало будівельні роботи та не постачало будівельні матеріали ТОВ "Будтранс - 2009". Відповідно до податкової звітності ТОВ "Будтранс - 2009" до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва встановлено, що у підприємства основні засоби, нематеріальні активи та трудові ресурси відсутні, виробниче обладнання, транспортне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ (45.21.1- будівництво будівель) -відсутні.
На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що позивачем, в порушення вимог Закону №168/97, безпідставно завищено суму податкового кредиту за червень 2010р. в розмірі 33333,00грн. по податковій накладній, виписаній ТОВ "Будтранс-2009".
Таким чином, судом встановлено, що від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту у червені 2010р. зменшено на 46415,00грн. та складає 0,00грн. Враховуючи встановлені порушення, сума бюджетного відшкодування за червень 2010р. була зменшена на 126 918,00грн. та становить 20901,00грн.
Згідно з поданою позивачем декларацією з ПДВ за липень 2010р. та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових; зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, складала 33361,00грн. Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду свідчить, що залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду складався із суми ПДВ, яка виникла в червні 2010 року - 33361,00грн.
За результатами перевірки сума бюджетного відшкодування за липень 2010р. зменшена на 33361,00грн. та становить 0,00грн. Згідно з довідкою щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду складається із суми ПДВ, яка виникла в червні 2010р. - 5999,00грн. Як зазначалось вище, позивачем завищено задекларовані показники за червень 2010р. на суму 50000,00грн., у зв'язку з чим позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за червень 2010р. складає 3585,00грн. За результатами перевірки сума бюджетного відшкодування за серпень 2010р. зменшена на 5999,00грн. та становить 0,00грн.
Рішенням ДПА в Миколаївській області від 23.03.11р. за №724/10/25-014 та рішенням ДПА України від 03.06.11р. за №10326/6/25-0115 в задоволенні скарг позивача було відмовлено.
Пунктами 1.7, 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, а бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. за № 168/97 суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт , послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
В свою чергу підпункт 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлює, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Статтею 1 Закону від 16.07.99р. №996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, акти виконаних робіт, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
У зв'язку з цим, суд зазначає, що наслідки в бухгалтерському, і, відповідно в податковому обліку платника, створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку правочинах. Тобто у разі безтоварності операцій визначення податкового кредиту слід визнати безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку, а даному випадку у позивача, доказів сплати продавцеві (виконавцю) вартості товару (робіт, послуг) з ПДВ, а також наявність оформлених податкових накладних.
Враховуючи викладене, відповідачем правомірно встановлено порушення Закону №168/97, а саме позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2010р. на 126918,00грн., за липень 2010р. на 33361,00грн., за серпень 2010р. на 5999,00грн.
В судовому засіданні встановлено, що згідно матеріалів перевірки контрагентів позивача встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності зазначених підприємств, фактів передачі та постачання товарів (послуг), а саме:
- неможливість фактичного здійснення господарських операцій, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій;
- здійснення правовідносин з підприємствами створеними фізичними особами за винагороду та без мети використання підприємств у господарської діяльності;
- відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності;
- відсутність управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, спеціального обладнання тощо.
Господарські операції між контрагентами не були підтверджені, виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.
Таким чином, відповідачем вірно зроблено висновок про безтоварність господарських операцій, вказаних вище, та їх спрямованість лише на отримання податкової вигоди шляхом декларування податкового кредиту та зменшення своїх зобов'язань перед Державним бюджетом.
Відповідач в запереченнях на позовпосилається на те, що податковий кредит позивачем сформований на підставі угод, які є нікчемними. Необхідною умовою для визнання правочинів нікчемними є фактичні дані, зокрема наявність умислу на заволодіння державними коштами у позивача або його контрагентів, які об'єктивно можуть бути встановлені лише шляхом вчинення відповідних слідчих дій і підтверджені вироком суду.
Таким чином, обов'язковість установлення умислу поширюється лише на визнання недійсними правочинів, вчинених із метою, що суперечить інтересам держави та суспільства (частина третя статті 228 Цивільного кодексу України). Доказів порушення кримінальних справ або вироків суду відносно керівника позивача та його контрагентів відповідач суду не надав, тому в цій частині доводи відповідача стосовно нікчемності угод не приймаються судом до уваги.
З урахуванням викладеного,суд дійшов висновку, що спірні правочини з контрагентами (зазначеними в акті), а також операції (відображені у податковій звітності) з оплати позивачем ненаданих послуг зазначених контрагентів, мали на меті виключно отримання податкової вигоди, а тому має місце безпідставне формування позивачем податкового кредиту.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 18.02.11р. №0000560700/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.
Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на зазначену норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати у вигляді судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 11,71,94 158-163, 167, 254 КАС України суд -
В задовленні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя Т. О. Гордієнко
Повний текст постанови складений
та підписаний суддею 01.11.2011 р.