Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002
м. Миколаїв.
25.10.2011 р. Справа № 2а-5361/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О. за участю секретаря судового засідання Миндрул Л.В., пр. позивача ОСОБА_1 за дов. 23.12.2010 р., пр. відповідача ОСОБА_2дов. від 08.05.2011 р.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за
за позовомМиколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Нікольська, 46,Миколаїв,54001
доТОВ "Мир продуктів", вул. Новозаводська, 9,Миколаїв,54028
простягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 2883,08 грн.,
Позивач звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мир продуктів», м. Миколаїв про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені в сумі 2883,08 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за даними відповідача, вказаними у Звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 р. на підприємстві інваліди не працювали, а повинно працювати 1 інвалід, в зв'язку з чим відповідачу на підставі ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України»нарахована адміністративна -господарська санкція за невиконання нормативу працевлаштування інваліда в сумі 2810 грн. та пеня в сумі 73,08 грн.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав повністю, просить позов задовольнити.
Відповідач надав заперечення проти позову, просить в задоволенні позову відмовити, оскільки підприємство працювало в 2010 р. тільки два місяці, в інші десять місяців на підприємстві працювала одна особа, тому працевлаштовувати інваліда на підприємстві не потрібно було в 2010 р.
Дослідив матеріали справи, заслухав представників сторін, суд прийшов до такого висновку:
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№ 2960-ІV для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№ 2960-ІV передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про зайнятість населення»( ч.4ст. 20) передбачено, що підприємства, установи і організації незалежно від форм власності мають щомісячно подавати центрам зайнятості за місцем їх реєстрації адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць ( вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.
Відповідач надав позивачу звіт за формою 10 ПІ за 2010 р., в якому зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 10 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0 осіб, кількість інвалідів, які повинні працювати на підприємстві 1 особа.
Згідно ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 2960-ІV підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій , на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце , призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі організації.
Позивач нарахував відповідачу адміністративно-господарську санкцію в сумі 5620 : 2= 2810 грн.
Відповідно до вимог п.2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№ 2960-ІV порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу. Таким чином підприємство самостійно до 15.04.2011 р. повинно було сплатити суму адміністративно-господарських санкцій в сумі 2810 грн.
В зв'язку з тим, що відповідач самостійно не сплатив суму адміністративно-господарських санкцій позивач нарахував йому пеню в сумі 73,08 грн. ( арк. с.6).
Лист Ленінського районного центру зайнятості від 17.05.2011 р. ( арк.с.7) свідчить, що відповідач надавав центру зайнятості два звіти за січень та лютий 2010 р.
На виконання вимог суду ДПІ в Ленінському районі м. Миколаєва надала суду розрахунки комунального податку за 2010 р. відповідача, які свідчать, що в І кв. 2010 р. на підприємстві працювало 102 працівника. В ІІ,ІІІ, ІV кв. 2010 р. працювали три особи. В супроводжувальному листі ДПІ зазначило, що в звітах кількість працюючих зазначена за 3 місяці ( тому для визначення відомостей за місяць необхідно число в розрахунку поділити на три).
Позивач надав суду розрахунки про нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 р., які свідчать, що в січні 2010 р. на підприємстві працювало 69 осіб, в лютому 2010 р. працювало 59 осіб, в березні-грудні 2010 р. 1 особа.
В наданих позивачем розрахунках про нарахування страхових внесків та комунального податку кількість працюючих різна.
Згідно з п.3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. за № 286, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України від 30.11.2005 р. за № 1442/11722 середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року обчислюється шляхом підсумування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи на підприємстві, що минули у цьому періоді. Розраховуючи в такий спосіб середньооблікову кількість штатних інвалідів відповідача за 2010 р. по одним звітам ( по розрахункам по комунальному податку) виходить 9 осіб, по іншим звітам ( розрахункам в пенсійний фонд) 11 осіб. Таким чином, у відповідача в 2010 р. повинен був працювати на підприємстві один інвалід.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, позов підлягає задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 11,94,158-163, 167, 254 КАС України суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю « Мир продуктів», м. Миколаїв, вул. Новозаводська,9, код 32092878 на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Нікольська,46, м. Миколаїв, код 23626096 - 2810 грн.( дві тисячі вісімсот десять грн.) адміністративно-господарських санкцій, 73,08 грн.( сімдесят три грн.08 коп.) пені.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Повний текст постанови складений
та підписаний суддею 31.10.2011 р.