79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
31 жовтня 2011 р. № 2а-5904/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Журомської М.В.,
за участю секретаря судового засідання Фейдаш Х.М.,
представника позивача Рака В.М.,
представника відповідача Квасниці Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Яричів»до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Яричів» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000232301 від 05.05.2011 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що витрати на мерчандайзингові послуги пов'язані із господарською діяльністю підприємства, а тому ТзОВ «Яричів»правомірно віднесено до складу валових витрат на послуги та сформовано у зв'язку з цим податковий кредит, а сам лише факт нерозуміння перевіряючими мети і економічності ефекту послуг не позбавляє згідно законодавства права підприємства відповідно на податковий кредит. Вважає протиправним податкове повідомлення-рішення, винесене ДПІ у у Кам'янка-Бузькому районі. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві. Просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Відповідач подав заперечення на позов, відповідно до якого зазначає, що підприємством в порушення пп. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищено суму податкового кредиту у грудні 2010 року на суму 101 592,10 грн. внаслідок включення до податкового кредиту сум ПДВ з отриманих послуг, що не пов'язані з веденням господарської діяльності, а тому ДПІ правомірно винесено податкове повідомлення-рішення по податку на додану вартість в сумі 126 990,00 грн. Таким чином, просить відмовити у задоволенні позовної заяви.
Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Яричів»зареєстроване виконавчим комітетом Луцької міської ради 16.03.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію Товариства, та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі Львівської області. Основним видом діяльності Товариства є виробництво сухарів, печива, пирогів і тістечок тривалого зберігання (код виду діяльності 15.82.0).
Судом встановлено, що на підставі наказу ДПІ у Кам'янка-Бузькому районі від 18.04.2011 року № 195 проведена позапланова документальна невиїзна перевірка Товариства з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року.
За результатами перевірки складено акт №97/23-0/34928161 від 18.04.2011 року та прийняте податкове повідомлення-рішення по податку на додану вартість №0000232301 від 05.05.2011 року в сумі 126 990,00 грн.
Статтею 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
З матеріалів справи вбачається, що між ТзОВ «Яричів»та ТзОВ «Меркурій-К ЛТД»було укладено договір № 02-03/06 від 03.06.2010 р. Відповідно до даного договору Товариством «Меркурій-К ЛТД»надано послуги мерчандайзингу, а саме проведена передпродажна підготовка товару до продажу кінцевому споживачу, зокрема: розміщення товарів, виробником і власником якого є ТзОВ «Яричів», на торговому обладнанні: стендах, поличках, вітринах і т.д. в роздрібній мережі по торгових точках вказаних в Доповненні № 1 до даного договору, здійснення контролю за їх присутністю і правильним розташування.
На виконання даного договору між ТзОВ «Яричів»та ТзОВ «Меркурій-К ЛТД»укладено дистрибюторський договір № 18/06-1. Відповідно до вказаного договору, Товариством «Яричів»була здійснена поставка продукції власного виробництва до ТзОВ «Меркурій-К ЛТД», який здійснював його реалізацію.
Так, на виконання договору № 02-03/06 від 03.06.2010 р. Товариством «Меркурій-К ЛТД» складені Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: № МК-0000146 від 20.08.2010 р. на суму 20 000,00 грн.(строк надання послуг з 13.08.2010 р. по 20.08.2010 р.); № МК-0000252 від 20.12.2010 р. на суму 175 825,00 грн. (строк надання послуг з 01.09.2010 р. по 20.12.2010 р.); № МК-0000253 від 27.12.2010 р. на суму 163 728,66 грн. (строк надання послуг з 01.09.2010 р. по 20.12.2010 р.); № МК-0000260 від 30.12.2010 р. на суму 250 000,00 грн. (строк надання послуг з 17.09.2010 р. по 30.12.2010 р.) .
Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) регулюється порядок обчислення та сплати податку, у тому числі питання формування податкового кредиту, дати його виникнення та умов нарахування.
Правила формування податкового кредиту визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари і послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 року за N 250/2054, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. А для визначення правомірності формування платниками податку податкового кредиту потрібно встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суму податкового кредиту.
Відповідно до статті 9 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до складених актів виписано такі накладні: № 3444 від 20.08.2010 р. на суму 20 000,00 грн. (ПДВ 3 333,33 грн.); № 4919 від 20.12.2010 р. на суму 175 825,00 грн. (ПДВ 29 304,17 грн.); № 4920 від 27.12.2010 р. на суму 163 728,66 грн. (ПДВ 27 288,11 грн.); № 5013 від 30.12.2010 р. на суму 250 000,00 грн.(ПДВ 41 666.67 грн.).
З представлених позивачем виписок з банку, що наявні в матеріалах справи, вбачається, що Товариством «Яричів»було здійснено часткову оплату наданих ТзОВ «Меркурій-К ЛТД»послуг.
Як вбачається з акту перевірки, що до складу податкового кредиту ТзОВ «Яричів»включено ПДВ з отриманих мерчандайзингових послуг від ТзОВ «Меркурій-К ЛТД»в грудні 2010 року на суму 101 592,20 грн. в т.ч. на суму 98 258,80 грн. по роботах, виконаних в грудні 2010 р. на суму 3 333,33 грн. по роботах, виконаних в серпні 2010 року.
З аналізу норм Закону України «Про податок на додану вартість»вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Як вбачається з матеріалів справи позивач є виробником кондитерських виробів , що означає, що для нього регулярною, постійною та суттєвою є діяльність, пов'язана з виробництвом кондитерських виробів. Послуги, що надавались Товариству згідно договорів надавалися в період дії договірних відносин з поставки товару і розміщення його для продажі в роздрібних мережах, а тому такі мали ознаки регулярних, постійних та суттєвих, були пов'язані з господарською діяльністю Товариства та обумовлені отриманням економічної вигоди, якою характеризується господарська діяльність.
Враховуючи те, що позивач, сплативши відповідні суми за отримані послуги на підставі договорів та актів виконаних робіт, отримав податкові накладні, а тому твердження відповідача про не встановлення мети отримання даних послуг, відсутності економічного ефекту від їх отримання та відсутності підстав для включення ПДВ з вартості наданих послуг до складу податкового кредиту не відповідає дійсності.
Суд вважає, що послуги, які надавалися ТзОВ «Меркурій-К ЛТД»направлені на зростання обсягів реалізації товарів замовника, а значить зростання доходу від господарської діяльності.
Посилання відповідача на лист №7514/7/23-1008 від 05.04.2011 р. ДПІ у Солом'янському районі м. Києва щодо проведення зустрічної перевірки ТзОВ «Меркурій-К ЛТД»не є можливим, оскільки такий відсутний за місцем знаходження, судом не береться до уваги враховуючи той факт, що дана обставина встановлена після здійснення правовідносин між ТзОВ «Яричів»та ТзОВ «Меркурій-К ЛТД».
Згідно п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом враховано, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, обов'язок органів державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А у відповідності до вимог п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи, доведені у судовому засіданні і підлягають до задоволення.
Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яричів»3,40 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000232301 від 05.05.2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Яричів» судовий збір в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 04.11.2011 року.
Суддя Журомська М.В.
З оригіналом згідно
Суддя Журомська М.В.